Ринок праці - Волкова О.В. - Тести модульного контролю

1. В загальному розумінні ринок праці — це:

а) система обміну індивідуальних здібностей до праці на фонд життєвих цінностей, необхідних для відтворення робочої сили.

б) природний процес, породжений діями індивідуумів, які намагаються досягти своєї мети, із різноманітності дій яких формується економічний порядок;

в) сукупність продавців і покупців, у результаті дії яких об'єкти обміну отримують ціну;

г) спосіб координації дій учасників, який забезпечує їм свободу вибору, наділяють ринок рисою цілеспрямованості з елементами ринкової і директивної економічної координації.

2. Сукупність фізичних та духовних якостей, якими володіє організм і які пускаються нею в хід кожного разу, коли вона виробляє будь-які споживчі вартості — це:

а) робоча сила;

б) людський капітал;

в) трудовий капітал;

г) праця.

3. Реалізований трудовий потенціал, тобто сукупність використовуваних факторів праці, підприємницького хисту, використовуваної інформації у формі отриманих знань, досвіду, поточної інформації, що приносять індивіду додаткову вартість у вигляді заробітної плати, відсотків та прибутку — це:

а) робоча сила;

б) людський капітал;

в) трудовий капітал;

г) праця.

4. Платоспроможна потреба суспільства в робочій силі — це:

а) попит на ринку праці;

б) пропозиція праці;

в) індивідуальний попит на працю;

г) індивідуальна пропозиція праці.

5. При перевищенні попиту над пропозицією праці формується такий тип кон'юнктури ринку праці:

а) працедефіцитна;

б) праценадлишкова;

в) рівноважна;

г) ступенева.

6. Зовнішній ринок праці переважає в:

а)США;

б) Японії;

в) Швеції;

г) Україні.

7. Ринок якісних робочих місць, що характеризується такими ознаками: стабільна зайнятість і надійність стану працівника; високий рівень заробітної плати; наявність службової кар'єри з чітко вираженими можливостями професійного росту; використання у виробництві прогресивних технологій, які вимагають високої кваліфікації працівників; наявність сильних профспілок, — це:

а) первинний ринок праці;

б) вторинний ринок праці;

в) офіційний ринок праці;

г) ринок праці підприємців та менеджерів.

8. Згідно з якою із теоретичних моделей ринок праці діє на основі цінової рівноваги, тобто регулятором ринку є ціна робочої сили (заробітна плата), що регулює попит та пропозицію робочої сили:

а) класичною;

б) неокласичною;

в) кейнсіанською;

г) монетаристською.

9. Згідно з якою теоретичною моделлю основним регулятором ринку праці виступає сама робоча сила, бо ринок праці, загалом підкоряючись загальним ринковим законам, має характерні особливості, оскільки робоча сила як суб'єктивний фактор виробництва, будучи товаром, може водночас активно впливати на співвідношення попиту і пропозиції та на свою ринкову ціну:

а) інституціоналістською;

б) марксистською;

в) кейнсіанською;

г) монетаристською.

10. Сукупна заробітна плата працівників буде знижуватись по мірі підвищення рівня заробітної плати при умовах, що зайнятість падає швидше, ніж підвищується заробітна плата при:

а) еластичному попиті на працю;

б) нееластичному попиті на працю;

в) еластичність є меншою 1; і) одиничній еластичності.

11. Закономірності, що враховують тісний взаємозв'язок ринку праці з ринком капіталу та ринком товарів і послуг, називаються:

а) законами Хікса-Маршала;

б) законами похідного попиту;

в) кейнсіанськими закономірностями;

г) законами Карла Маркса.

12. Максимізація прибутку відбувається в точці перетину кривої попиту на працю із кривою граничних витрат за такого виду ринку праці:

а) чисто конкурентний ринок праці;

б) модель монопсонії (монополії одного покупця);

в) модель з урахуванням дії профспілок;

г) модель двосторонньої монополії.

13. Децентралізація законодавства про зайнятість і допомогу по безробіттю, індивідуалізм, обмежений вплив держави характерна для такої зарубіжної моделі ринку праці:

а) японська модель ринку праці;

б) американська модель ринку праці;

в) шведська модель ринку праці;

г) італійська модель ринку праці.

14. Чутливість попиту на працю до ціни капіталу визначає:

а) коефіцієнт еластичності;

б) пряма еластичність;

в) перехресна еластичність;.

г) еластичність капіталу.

15. Який із перелічених компонентів не є елементом інфраструктури ринку праці:

а) державні органи управління ринком праці країни національного, регіонального та місцевого рівня;

б) недержавні заклади сприяння зайнятості, кадрові та профспілкові служби господарюючих суб'єктів країни, громадські організації;

в) законодавчо-нормативна база функціонування ринку праці;

г) система норм та методів регулювання ринку праці.

16. Реалізацією державної політики зайнятості населення, професійною орієнтацію, підготовкою і перепідготовкою, працевлаштуванням та соціальною підтримкою тимчасово не працюючих громадян займається:

а) Міністерство праці та соціальної політики України;

в) Державна служба зайнятості;

г) Кабінет Міністрів України;

д) професійні спілки.

17. Коефіцієнт стабільності персоналу (Кс) розраховується так:

18. Коефіцієнт змінності характеризує:

а) величину, яка визначається відношенням чисельності працівників зі стажем роботи на підприємстві більше одного року до їх середньооблікової чисельності;

б) відносну величину прийому нових працівників;

в) відношення кількості працівників, які звільнилися з підприємства протягом певного періоду за власним бажанням і які звільнені за прогули та інші порушення дисципліни та іншим причинам, що не викликані виробничою або загальнодержавною потребою і є незапланованими до середньооблікової чисельності працівників за той самий період;

г) заміщення прийнятими працівниками звільнених з підприємства, тобто найменше число із прийнятих або звільнених, віднесене до середньооблікової чисельності працівників, звільнених у зв'язку зі скороченням штатів.

19. Внутрішньовиробничий рух може здійснюватися:

а) по горизонталі та по вертикалі;

б) по горизонталі, по вертикалі та по діагоналі;

в) по діагоналі;

г) в шахматному порядку.

20. Стратегія, за якою весь персонал поділяється на три частини: постійні працівники, тимчасові працівники, периферійна робоча сила, які при виникненні трудозбиткової кон'юнктури вивільняються почергово, починаючи з останньої, називається:

а) стратегія "трилисника";

б) стратегія "трикутника";

в) стратегія "диверсифікації вивільнення",

г) своя відповідь.