Ринок праці - Чернявська О.В. - 7.3. Сукупний попит на ринку праці. Еластичність попиту

Сукупний попит відображає загальну потребу економіки в певній кількості працівників на кожен даний момент часу і визначається кількістю та якістю робочих місць, які існують в економіці і функціонують або потребують заповнення. Сукупний попит формується сукупністю індивідуальних попитів на ринку праці.

Для сукупної пропозиції праці характерний закон попиту на праці, що визначає зворотну залежність величини попиту на працю від ставки заробітної плати, якщо всі інші умови є рівними.

Відповідно крива сукупної пропозиції має похилий зліва донизу вигляд, що доводить зростання попиту на працю при скороченні розміру заробітної плати, і навпаки (рис. 7.2).

Рис. 7.2. Крива сукупного попиту на ринку праці

Для кількісного виміру впливу одного фактора на інший, використовується показник еластичності, що показує, на скільки відсотків зміниться одна величина при зміні іншої на один відсоток.

Наприклад, коефіцієнт цінової еластичності (Ец) попиту на працю можна виміряти по формулі:

де АО - приріст, або скорочення обсягу попиту на працю, %; АЗП - приріст, або скорочення заробітної плати, %.

Якщо абсолютне значення показника еластичності буде меншим 1, то попит є відносно нееластичним, тобто зміна ціни приведе до меншої зміни попиту на працю. Якщо абсолютна величина показника еластичності буде менше 1, то попит на працю відносно еластичний, і вплив ціни праці приведе до більшої зміни попиту на працю. Якщо ж коефіцієнт еластичності дорівнює 1, то зміна ціни праці на 1% приведе до такої ж зміни попиту на працю [86].

7.4. Фактори впливу на попит на ринку праці. Ефекти масштабу та заміщення

Крім ціни на попит на працю впливають інші фактори. Для їх визначення скористаємося висновком прихильників кейнсіанської теорії про наявність прямого зв'язку між обсягом сукупного попиту на ринку праці (Ос) і рівнем сукупного попиту в країні. Тобто, Г)с =/(СП).

Враховуючи структуру сукупного попиту [3, с. 55], функція попиту на ринку праці може бути представлена таким чином:

де С - споживчий попит, тобто платоспроможний попит домогосподарств на споживчі товари, І - інвестиційний попит (попит підприємців на засоби виробництва для відновлення зношеного капіталу та збільшення нового капіталу), ПД - попит держави на товари і послуги для виробництва суспільних благ та здійснення державних інвестицій, ПЗ - попит закордону на чистий експорт, за умови, що попит на імпорт входить у попередні три компоненти.

Встановлення такого зв'язку дозволяє виділити чотири напрями збалансування ринку праці стосовно підвищення попиту на ньому: 1) підвищення платоспроможності попиту населення; 2) підвищення інвестиційного попиту; 3) активізація державної діяльності на ринку товарів та інвестицій; 4) підвищення рівня чистого експорту.

Отже, засобом збалансування ринку праці в сучасних умовах є не скорочення заробітної плати, як традиційно обґрунтовується, а її підвищення з метою забезпечення платоспроможного попиту домогосподарств на споживчому та інвестиційному ринках.

При зміні попиту на товари підприємці будуть збільшувати обсяг виробництва, ефект масштабу приведе до збільшення попиту на працю, крива попиту переміститься вправо (рис. 7.3, а). Ефекту заміщення при цьому не виникає.

Рис. 7.3. Вплив недійових факторів на попит на ринку праці:

а) збільшення попиту на ринку праці;

б) зниження попиту на ринку праці.

При зміні пропозиції капіталу і, відповідно, ціни капіталу, ефект масштабу проявляється так: зниження ціни капіталу -" зниження собівартості -" зниження ціни товарів -" підвищення попиту на товари -" підвищення обсягу виробництва -" підвищення попиту на працю. В такому випадку при одному й тому ж рівні заробітної плати обсяг попиту на працю буде вищим, тобто відбудеться переміщення кривої попиту на працю вправо (рис. 7.3, а).

При цьому може діяти і ефект заміщення, коли при зниженні ціни капіталу підприємці будуть заміщувати працю капіталоємними технологіями, що призведе до скорочення попиту на працю. В результаті при одному й тому ж рівні заробітної плати обсяг попиту на працю буде нижчим, тобто відбудеться переміщення кривої попиту на працю вліво (рис. 7.3, б).

При зміні ціни праці - рівня заробітної плати, ефект масштабу діє таким чином: ріст заробітної плати -" підвищення собівартості -" підвищення ціни товарів -" зниження попиту на товари -" зниження обсягу виробництва -" зниження попиту на працю.

Ефект заміщення буде діяти тоді, коли підприємці при зростанні заробітної плати почнуть впроваджувати трудозберігаючі технології, що також приведе до скорочення попиту на працю. В цьому випадку ефект масштабу і ефект заміщення діють в одному напрямі - в напрямі скорочення попиту на працю при зростанні рівня її оплати. Тобто при зростанні ціни праці рух відбувається по кривій попиту (рис. 7.2), сама ж крива не переміщується.

Отже, як бачимо, маємо протилежний ефекти дії зміни заробітної плати на попит на ринку праці, ніж було визначено у питанні 2. На нашу думку, напрямок впливу заробітної плати на попит на ринку праці залежить від фази економічного циклу країни. Так, в умовах наближення до потенційного рівня виробництва, зростання заробітної плати приведе до інфляції, тобто зростання цін. В умовах же недостатнього попиту на працю, неповної зайнятості, коли ринкова ціна праці не забезпечує нормальної платоспроможності населення, і основна його маса знаходиться за межею бідності, скорішим, на нашу думку, ефектом буде вплив заробітної плати на платоспроможність населення. Це також можна пояснити ефектом масштабу: зростання заробітної плати -> підвищення купівельної спроможності -> підвищення попиту на товари -> підвищення обсягу виробництва -" підвищення попиту на працю.