Ринок праці - Чернявська О.В. - 8.4. Світові тенденції зайнятості

Доповідь: "Глобальні тенденції зайнятості 2011 року: проблеми відновлення робочих місць" вказує на високо диференційоване відновлення на ринках праці з постійно високим рівнем безробіття, а також зростаючим розчаруванням в розвинених країнах та ростом зайнятості, високим рівнем незахищеної зайнятості та бідності серед працюючих в країнах, що розвиваються. Ці тенденції різко контрастують з відновленням, що спостерігалося в кількох ключових макроекономічних показниках: світовий ВВП, приватне споживання, інвестиції, міжнародна торгівля і фондові ринки, які були відновлені в 2010 році, перевищивши докризові показники.

Крім того, за наступне десятиріччя необхідно буде створити ще понад 400 млн. нових робочих місць, щоб задовольнити щорічне зростання робочої сили, яке оцінюється на рівні 40 млн. чол. Щодо глобальних тенденцій зайнятості констатується також, що перед світом постає додатковий виклик - створити гідні робочі місця приблизно для 900 млн. працівників, які живуть зі своїми сім'ями за межею бідності, тобто менш ніж на 2 долари США у день, що має місце переважно у країнах, які розвиваються.

Те, що економіки не генерують достатню зайнятість, знаходить своє відображення у відношенні чисельності зайнятих до чисельності населення (частці зайнятих у чисельності населення працездатного віку ), яке зазнало найбільшого зареєстрованого падіння за період з 2007-го (61,2 відсотка) до 2010-го року (60,2 відсотка). Водночас робоча сила зараз нараховує майже на 29 млн. менше людей, ніж очікувалося на основі докризових тенденцій. Якщо цих зневірених працівників 1 урахувати як безробітних, то загальна кількість безробітних у світі збільшиться з нинішніх 197 млн. до 225 млн., а рівень безробіття підвищиться з 6 відсотків до 6,9 відсотка.

У доповіді окреслено три сценарії розвитку ситуації з зайнятістю у майбутньому. За базовим прогнозом у 2012 році кількість безробітних збільшиться на 3 млн. чол., а до 2016 року сягне цифри 206 млн. Якщо світові темпи зростання впадуть нижче 2 відсотків, то кількість безробітних у 2012 році збільшиться до 204 млн. За більш сприятливим сценарієм, який передбачає швидке розв'язання боргової кризи у єврозоні, кількість безробітних у світі у 2012 році зменшиться приблизно на 1 млн. чол.

Згідно з доповіддю "Глобальні тенденції зайнятості - 2012", у 2011 році безробітними були 74,8 млн. молодих людей віком 15-24 роки, що на 4 млн. більше, ніж у 2007 році.

У доповіді також подані наступні основні висновки:

- Відзначено помітне вповільнення темпів скорочення кількості працюючих бідних. Майже 30 відсотків працівників у світі - більше 900 млн. - у 2011 році жили зі своїми сім'ями за межею бідності 2 дол. США, або приблизно на 55 млн. більше, ніж очікувалося на основі докризових тенденцій. З цих 900 мільйонів працюючих бідних приблизно половина жила за межею крайньої бідності, яка дорівнює 1,25 дол. США.

- Кількість працівників, які входили до категорії вразливої зайнятості у 2011 році, у світі оцінюється цифрою 1,52 млрд, що на 136 млн. більше, ніж у 2000 році, та майже на 23 млн. більше, ніж у 2009 році.

- Серед жінок вразлива зайнятість становила 50,5 відсотка - цей показник перевищує відповідний рівень серед чоловіків (48,2).

- Завдяки сприятливим економічним умовам темпи створення робочих місць випередили темпи зростання робочої сили, підтримуючи в такий спосіб внутрішній попит, особливо у країнах із перехідною економікою Латинської Америки та Центральної Азії.

- Високі рівні безробіття у Центральній та Південно-Східній Європі (не ЄС) і СНД. Це зважаючи на зниження на 0,9 відсоткового пункту, рівень безробіття у Центральній та Південно-Східній Європі (не ЄС) і СНД у 2011 році залишився високим, 8,6 відсотка, що на 2,6 відсоткового пункту вище, ніж розрахунковий глобальний середній рівень - 6,0 відсотків. Протягом більшої частини минулого десятиріччя рівень безробіття серед дорослих у Центральній та Південно-Східній Європі (не ЄС) і СНД був найвищим у світі.

- Розрив за продуктивністю праці між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, - важливий показник, яким вимірюється зближення (конвергенція) рівнів доходів між країнами - за останні два десятиріччя звузився, але залишається істотним: у 2011 році виробіток на одного працюючого у розвинених державах і регіоні

У дослідженні вказується, що затримка процесу відновлення ринку праці розглядається не тільки з точки зору відставання між зростанням виробництва і зростанням зайнятості, але і в контексті здобутків у продуктивності, які бідно віддзеркалені у зростанні реальної заробітної плати в багатьох країнах. Серед інших ключових висновків:

Глобальна зайнятість у промисловості скоротилася в 2009 році, що є основною відмінністю з історичним щорічним рівнем зростання, який складав 3,4%, у період з 2002 по 2007 рік. У розвинених країнах і регіонах Європейського Союзу зайнятість у промисловості впала до 9,5 млн у період між 2007 і 2009 роками, в той час як у регіонах, що розвиваються, зайнятість у промисловості зросла, хоча і набагато більш повільними темпами.

Рівень глобальної зайнятості у сільському господарстві зріс в 2009 році, що показує відмінність у порівнянні з історичними тенденціями і відображає, що низько продуктивний сільськогосподарський сектор часто виступає в якості буфера для робітників, які втрачають робочі місця у промисловості та сфері послуг.

Зростаючі ціни на харчові продукти у світі представляють зростаючу загрозу. Для несільськогосподарських секторів продовження різкого зростання цін на харчові продукти може призвести до втрати зайнятості, якщо інфляція перейде на інші галузі економіки.

У Південно-Східній Азії і зоні Тихого океану рівні безробіття в середньому не зростали під час кризи, проте кількість робітників у вразливій зайнятості зросла до 173,7 млн в 2009 році, що є на 5,4 млн більше, ніж у 2007 році. У Південній Азії найвищий рівень вразливої зайнятості в світі, що становив 78,5% від загальної зайнятості в 2009 році. У Східній Азії рівень безробіття серед молоді залишається однією з основних проблем і сягав 8,3% в 2010 році, що є у 2,5 разу вище, ніж рівень безробіття серед дорослих.

У країнах Латинської Америки та Карибського басейну швидке відновлення призвело до значного збільшення кількості робочих місць, однак вразлива зайнятість також зросла.

У країнах Африки, що на південь від Сахари, більш ніж три чверті працівників перебувають у вразливій зайнятості, у той час як четверо з п'яти працівників живуть зі своїми сім'ями на менш ніж 2 долари США на людину в день, а в Північній Африці 23,6% економічно активних молодих людей були безробітними в 2010 році, говориться в доповіді.

У країнах Центральної та Південно-Східної Європи і СНД рівень безробіття знизився до 9,6%, досягнув піку у 2009 році, що складав 10.4% - найвищого регіонального рівня у світі.

У доповіді також попереджається, що в розвинених країнах "вузька" концентрація уваги на зменшенні бюджетного дефіциту без вирішення проблеми створення робочих місць призведе до подальшого ослаблення перспективи зайнятості в 2011 році для безробітних, для тих, хто випав з робочої сили внаслідок розчарування, а також для тих, хто вперше на ринку праці.

У другій половині двадцятого століття відбулися серйозні структурні зрушення в економіці, спричинені науково-технічним прогресом, що відобразилося у впровадженні мікроелектроніки. Відбулося згортання і реструктуризація галузей обробної промисловості, швидко розширилася сфера послуг.

В результаті виділяють "інформаційну" модель структури зайнятості, для якої характерним є розширення сфери послуг та "інформаційно-індустріальну" модель з високою питомою вагою зайнятих у обробній промисловості. "Інформаційна" модель зайнятості властива англосаксонським країнам. У

Великій Британії, наприклад, у 1996 р. у сфері послуг було зайнято 70% робочої сили, а в США і Канаді - 73%. Модель "інформаційно-індустріальна" є розповсюдженою у Японії, в якій в середині 90-х у сфері послуг було зайнято 58,4%, в ФРН ( 63%), у Франції (69%), в Італії (62%) [102].

Найбільш поширеною у сфері послуг є галузь інформатики. У цій галузі спостерігаються найбільш високі темпи приросту зайнятості. У США, Канаді і Великій Британії в цій галузі зосереджено відповідно 48,3%; 45,7%; 45,8% всіх зайнятих у сфері послуг. У Японії і ФРН показник значно нижчий (32,2 і 28,4% відповідно). Сфера інформаційних послуг вважається найбільш перспективною в новій економіці, а знання й інформація перетворюється на основне джерело підвищення продуктивності праці і економічного зростання.

Все більший розвиток галузі інформаційних та комунікаційних технологій зумовив поширення таких нетрадиційних форм зайнятості, як тимчасова, часткова, короткострокова, контрактна, надомна. У економічно розвинених країнах за оцінкою ОЄСР від 60 до 85% жінок, які працюють за гнучкою системою організації праці, обирають саме такі форми зайнятості.