Ринок праці - Чернявська О.В. - 8.3. Характеристика зайнятості в Україні

Щодо тенденцій зайнятості, то по-перше кількість зайнятого населення віком 15-70 років у 2011р., порівняно з 2010р., збільшилась на 58,2 тис. осіб, або на 0,3% та становила 20,3 млн. осіб, з яких особи працездатного віку складали 18,5 млн., або 91,1%. Рівень зайнятості населення віком 1570 років відповідно зріс за означений період з 58,5% до 59,2%, а у населення працездатного віку з 65,6% до 66,5% (рис. 8.1).

У розрізі вікової структури, найвищий рівень зайнятості населення притаманний для вікової групи 30-19 років, а найнижчий - віком 15-24 років та осіб віком 60-70 років.

Для України притаманна широка диверсифікація регіонів за рівнем зайнятості. Серед регіонів країни найвищий рівень зайнятості в 2011р. був у Київській області (64,4%) та АРК (61,9%), а найнижчий - у Івано - Франківській (52,2%) області.

Рис. 8.1. Рівень зайнятості населення віком 15-70 років у 2010-2011 рр. (% до населення відповідної демографічної групи)

Сучасна структура зайнятості в Україні - як за секторами економіки, так і за професійним статусом - далека від стандартів економічно розвинених країн. Серед зайнятого населення кожний четвертий працював у торгівлі; ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; шостий - у сільському господарстві або промисловості.

Збільшення кількості зайнятих у 2011р. порівняно з 2010р. відбулося у сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві; торгівлі; ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; діяльності готелів та ресторанів; операціях з нерухомим майном, оренді, інжинірингу та наданні послуг підприємцям; фінансовій та інших видах діяльності. Наразі значне зменшення обсягів зайнятості зафіксовано у державному управлінні; промисловості; охороні здоров'я та наданні соціальної допомоги.

За вкрай несприятливої кон'юнктури на ринку праці в селі масштабною стала маятникова трудова міграція та зайнятість у неформальному секторі економіки. У 2008 р. кожна друга особа серед сільського населення була зайнята в неформальному секторі, тоді як серед міського - лише кожна десята. Сільськогосподарське виробництво залишається переважаючим видом діяльності неформального сектору економіки - для 72,2 % усіх зайнятих у цьому секторі. У 2008 р. 51 % сільського населення було зайнято найпростішими професіями. Більше половини з них працюють в особистих селянських господарствах, де зберігається патріархальний спосіб виробництва, заснований на простій фізичній праці. Це свідчить про низьку продуктивність їхньої праці та неефективне використання трудового потенціалу. Навантаження кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств на одне вільне робоче місце у 2008 р. сягло 53 осіб. У структурі зайнятих в 2011 році спостерігалось зменшення питомої ваги найманих працівників, та збільшення частки працюючих у секторі самостійної зайнятості. Кількість зайнятих у неформальному секторі економіки у 2011р. порівняно з попереднім роком збільшилась на 55,7 тис. осіб і складала 4,7 млн. осіб, або 23,1% загальної кількості зайнятого населення віком 15-70 років. Зазначений сектор економіки є переважаючим місцем прикладання праці для кожної другої особи з числа зайнятих сільських жителів. У міських поселеннях ця зайнятість набула меншого розповсюдження завдяки більш сприятливій кон'юнктурі на ринку праці.

Сільськогосподарське виробництво є основним видом економічної діяльності неформального сектору економіки (65,4% зайнятих у цьому секторі, або 74,7% усіх зайнятих у зазначеному виді діяльності). Іншими розповсюдженими видами економічної діяльності населення у цьому секторі економіки були торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; діяльність готелів та ресторанів та будівництво (табл. 8.1).

Таблиця 8.1. ЗАЙНЯТІСТЬ У НЕФОРМАЛЬНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ

Через відсутність реальних можливостей знайти гідно оплачувану роботу значна частина населення працює за кордоном як легально, так і нелегально. За даними фірм-посередників із працевлаштування за кордоном, обсяги послуг, наданих ними громадянам України, постійно зростають. У 1996 р. в іноземного роботодавця було працевлаштовано 11,8 тис. громадян, а в 2008 р. - 80 тис, тобто майже у 7,5 разів більше. У 2009 кризовому році кількість працевлаштованих зменшилася незначно - 75,3 тис, проте вже у 2010 р. досягла докризового рівня (табл. 8.2).

Таблиця 8.2. ЧИСЕЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ-МІГРАНТІВ ЗА КОРДОНОМ ЗА ПІДРАХУНКАМИ МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ