Інформаційні системи і технології на підприємствах - Плескач В.Л. - 1.4. Відкриті системи

Для різних категорій спеціалістів та підприємств термін "відкриті системи" розуміється по-різному.

За визначенням Асоціації французьких користувачів UNIX і відкритих систем (AFUU), відкрита система - це система, яка складається з елементів, що взаємодіють один з одним через стандартні інтерфейси. За визначенням компанії Hewlett-Packard , відкрита система - це сукупність різних комп ' ютерів, об'єднаних мережею, що можуть працювати як єдине інтегроване ціле, незалежно від того, де вони розташовані, як у них представлена інформація, ким вони виготовлені; під управлінням якої операційної системи вони працюють. За визначенням NIST, відкрита система - це система, що здатна взаємодіяти з іншою системою за допомогою реалізації міжнародних стандартних протоколів. Відкритими системами є як кінцеві, так і проміжні системи. Проте відкрита система не обов'язково може бути доступна іншим відкритим системам. Ця ізоляція може бути забезпечена або шляхом фізичного відділення, або шляхом використання технічних можливостей, заснованих на захисті інформації в комп'ютерах і засобах комунікацій.

Є визначення, запропоноване Інститутом інженерів з електроніки й електротехніки (IEEE): це вичерпна і послідовна сукупність міжнародних стандартів у сфері інформаційних технологій і функціональних профілів стандартів, яка специфікує інтерфейси, служби і підтримувальні формати для досягнення взаємодії і переносимості застосувань, даних і персоналу.

Найбільш загальні визначення належать незалежним організаціям, які відображають узгоджену позицію більшості сторін, що беруть участь у процесі створення інформаційних технологій.

Таким визначенням можна вважати, що надає широке і вичерпне трактування комітету IEEE POSIX 1003.0 поняття відкритих систем: відкрита система - це система, що реалізовує відкриті специфікації на інтерфейси, служби і формати даних, достатні для того, щоб забезпечити: можливість перенесення

(мобільність) прикладних систем, розроблених належним чином* з мінімальними змінами на широкий діапазон систем; спільну роботу (інтероперабельність) з іншими прикладними системами на локальних і віддалених платформах; взаємодію з користувачами у стилі, що полегшує останнім перехід від системи до системи (мобільність користувачів).

Ключовий момент у цьому визначенні - використання терміна "відкрита специфікація", що у свою чергу визначається як загальнодоступна специфікація, яка підтримується відкритим, узгоджувальним процесом, спрямованим на постійну адаптацію нової технології, і відповідає стандартам*.

Згідно із цим визначенням, відкрита специфікація не залежить від конкретної технології, тобто не залежить від конкретних технічних або програмних засобів чи продуктів окремих виробників. Відкрита специфікація однаково доступна будь-якій зацікавленій стороні. Більше того, відкриті специфікації знаходяться під контролем громадської думки, так що всі зацікавлені сторони можуть брати участь в її розвитку.

Визначення відкритих систем, надане IEEE POSIX, що виділяє поняття мобільності й інтероперабельності ґрунтується на відкритих специфікаціях і найчастіше використовується при трактуванні поняття відкритих систем.

Мобільність і доступність застосувань та персоналу, взаємодія систем - це основні аспекти відкритих систем. Стандарти все більше займають центральне місце у напрямі розвитку і майбутньому як відкритих систем, так і взагалі в індустрії інформаційних технологій. Більше 250 підкомітетів в офіційних організаціях зі стандартизації працюють над стандартами у сфері інформаційних технологій. Стандарт взаємодії відкритих систем (BBC), Ethernet, POSIX, SQL і більшість стандартних мов програмування є прикладами таких стандартів.