Інформаційні системи і технології на підприємствах - Плескач В.Л. - 1.5. Удосконалення управління підприємством у процесі міжнародної економічної інтеграції

Особливості процесу управління підприємствами на сучасному етапі тісно пов'язані зі зміною стратегічних орієнтирів їх діяльності, оскільки основними економічними цілями підприємства у ринкових умовах є підвищення ефективності виробництва, максимізація прибутку, освоєння нових ринків, задоволення потреб споживачів. Водночас посилюється ступінь впливу інформаційних ресурсів на процес управління економічною системою підприємства.

Мета економічних реформ полягає у створенні нових відносин між підприємствами, а також усередині окремих підприємств.

Основною тенденцією стає децентралізація управління і зміна основних важелів регулювання на мікрорівень, що забезпечує більшу економічну самостійність підприємств. Кожне підприємство змушене здебільшого самостійно вибирати шлях виходу з кризи і входити на ринок, а необхідною умовою стабільного ефективного функціонування стає така форма поведінки підприємства, при якій максимально проявляється ініціатива.

Сучасні підприємства функціонують у постійно змінюваних економічних умовах. Підприємства не можуть розраховувати на стабільне існування своїх постачальників і споживачів, тому мають шукати нових партнерів. Розвиток науково-технічного прогресу ускладнив управління і виділив його в особливу сферу діяльності, що вимагає спеціальних знань.

Американський інженер і дослідник Ф. Тейлор вважав управління мистецтвом знати точно, що належить зробити і як це зробити найкращим і найдешевшим способом, виділяючи чотири групи управлінських функцій: мета, засоби, їх підготовка і розробка, контроль результатів. До сучасних ефективних засобів управління підприємством зазвичай відносять ІТ.

У 50-60-ті роки в центрі уваги стояла організаційна структура управління. У 60-70-ті роки відпрацьовувалися питання стратегічного планування.

З 80-х років для західних підприємств характерним став перехід від стратегічного планування до стратегічного управління. Порівняно новим етапом у розвитку менеджменту стало об'єднання теорії управління і теорії маркетингу, що надало поштовх ринковій концепції управління.

Лише за наявності чітко відпрацьованих варіантів стратегій розвитку підприємства можна сформувати систему взаємопов'язаних маркетингових, фінансових і науково-технічних планів, а також розробляти механізми реалізації цієї стратегії.

Розробка й реалізація стратегії підприємства зводиться до управління економікою на мікрорівні, для чого необхідно побудувати відповідну систему, що виконує такі основні функції: стратегічну - обґрунтування цілей і вибір головних шляхів їх досягнення; координуючу - збалансування найважливіших ресурсних обмежень і узгодження суперечливих інтересів всіх учасників виробничого процесу; стимулюючу - активізація рушійних сил розвитку; інформаційну - володіння інформацією, що дозволяє приймати рішення стосовно зовнішнього і внутрішнього середовищ.

Однією з найскладніших функцій управління є функція інформаційного забезпечення, яка спрямована на те, щоб своєчасно формувати, накопичувати і використовувати інформаційні ресурси для ефективного управління підприємством.

Не менш важливим є механізм взаємодії підприємства з різними контрагентами, партнерами і конкурентами. Для вироблення моделей поведінки підприємства із суб'єктами зовнішнього контура відносин необхідний моніторинг стану взаємодії підприємства з іншими суб'єктами економічної діяльності.

Таким чином, завдання підприємства можна розділити на два рівні: 1) макроекономічний - розробка органами державної влади правил господарювання і 2) мікроекономічний - безпосередня адаптація суб'єктів економічної діяльності до господарювання у нових умовах виробництва і споживання товарів/ послуг.

Довгострокова стратегія розвитку бізнесу вимагає ретельного економічного розрахунку, постійного зіставлення витрат і результатів з відповідними показниками конкурентів.

Завдання маркетингу вимагають обліку запитів покупців, що визначає необхідність виробляти тільки те, що має попит; мати широкий асортимент товарів; організувати виробничий процес так, щоб він був адаптований до швидких змін, а також до сервісного обслуговування купленої продукції; постійно формувати інформаційні ресурси, що відображають всі ніші ринку.

Назвемо систему ведення бізнесу на підприємстві за допомогою ІКТ - інформаційною бізнес-системою, а у мережі - мережевою бізнес-системою.