Банківський нагляд - Васюренко O.B. - Складання проміжного ліквідаційного балансу.

Ліквідатор протягом п'яти днів з моменту публікації в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" повідомлення про початок ліквідаційної процедури має повернути кредиторам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку, які обліковувалися на відповідному позабалансовому рахунку, з повідомленням про початок ліквідаційної процедури та про строк, протягом якого кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку, із зазначенням адреси для їх надсилання.

Ліквідатор складає перелік (реєстр) акцептованих ним вимог, до якого включає вимоги кредиторів (у тому числі органів державної податкової служби) у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про ліквідацію. Вимога, заявлена в іноземній валюті, включається до переліку (реєстру) у національній валюті в сумі, визначеній за офіційним курсом, установленим Національним банком на дату прийняття рішення про ліквідацію.

Перелік (реєстр) акцептованих ліквідатором вимог кредиторів затверджується Комісією Національного банку.

Ліквідатор може здійснювати погашення вимог до банку до затвердження переліку (реєстру) вимог кредиторів за дозволом Комісії Національного банку виключно за договорами, що забезпечують здійснення ліквідаційної процедури.

Складання проміжного ліквідаційного балансу.

У строк до трьох місяців із дня, зазначеного в повідомленні про ліквідацію, після розгляду вимог кредиторів ліквідатор складає проміжний ліквідаційний баланс (з урахуванням проміжних ліквідаційних балансів філій) і подає його до територіального управління Національного банку. До проміжного ліквідаційного балансу додаються: копія публікації (оголошення) у пресі про ліквідацію банку; перелік (реєстр) вимог кредиторів для затвердження Комісією Національного банку.

Зобов'язання банку, що не враховувалися в балансі банку на день прийняття рішення про ліквідацію, але заявлені кредиторами в строк, зазначений у повідомленні про ліквідацію, і визнані ліквідатором, включаються до проміжного ліквідаційного балансу.

У разі наявності рішення суду про задоволення вимог кредиторів, які не враховувалися в балансі банку на день прийняття рішення про ліквідацію, ці зобов'язання також включаються до проміжного ліквідаційного балансу.

Погодження проміжного ліквідаційного балансу здійснюється в порядку, установленому для погодження початкового балансу ліквідатора.

Комісія Національного банку може за пропозицією ліквідатора прийняти рішення про затвердження змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів, унесених на підставі: рішення суду про визнання особи кредитором та зобов'язання ліквідатора про включення вимог цього кредитора до переліку (реєстру) вимог кредиторів; документів, які підтверджують успадкування вкладу фізичної особи згідно із законодавством України за вимогами кредиторів, які включені до переліку (реєстру) вимог кредиторів; документів, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації за вимогами кредиторів, які включені до переліку (реєстру) вимог кредиторів; клопотання ліквідатора про виправлення помилки, допущеної ним чи попереднім ліквідатором під час акцептування вимог кредиторів.

Погодження Національним банком порядку продажу майна (активів) банку, його складу, умов та строків придбання.

Після проведення інвентаризації, оцінки майна (активів) банку і складання проміжного ліквідаційного балансу ліквідатор розпочинає продаж майна (активів) банку.

Ліквідатор за погодженням з Комісією Національного банку має право продати окреме майно (активи) банку за оціночною вартістю до завершення інвентаризації активів, складання початкового та проміжного ліквідаційного балансів у разі відсутності коштів для забезпечення витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури, або якщо подальше зберігання майна (активів) призведе до втрати його вартості чи до неефективних витрат на утримання. На це майно мають складатися окремі інвентаризаційні документи.

Порядок продажу майна (активів) банку, склад, умови та строки придбання цього майна (активів) погоджуються ліквідатором з Національним банком.

Погодження порядку продажу майна (активів) здійснюється Комісією Національного банку або за її рішенням відповідною комісією Національного банку при територіальному управлінні.

Для погодження порядку продажу майна (активів) ліквідатор подає підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів (територіальному управлінню), такі документи: висновок ліквідатора про порядок продажу майна (активів), його склад, умови та строки продажу. У цьому висновку ліквідатор визначає перелік об'єктів, що пропонуються до продажу, спосіб продажу, а також пропонує організатора аукціону, товарну біржу, організатора торгівлі, підприємство роздрібної торгівлі для продажу майна (активів) відповідно до обраного способу продажу; інформацію про майно (активи), яка має містити його назву, стислу характеристику, балансову, оціночну (ринкову або ринкову та ліквідаційну) вартість; висновки суб'єктів оціночної діяльності про вартість майна (активів). У разі оцінки майна (активів) за ліквідаційною вартістю ліквідатор подає разом з висновком суб'єктів оціночної діяльності про вартість майна (активів) відповідні обґрунтування доцільності проведення їх оцінки та продажу за ліквідаційною вартістю.

Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів (територіальне управління), має право вимагати подання ліквідатором інших документів, що стосуються продажу майна (активів) банку.

Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів (територіальне управління), розглядає поданий ліквідатором пакет документів протягом 15 робочих днів і подає разом зі своїм висновком на розгляд Комісії Національного банку або Правління Національного банку України (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) відповідно до їх повноважень.

Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) має право погодити продаж майна (активів) банку за оціночною ліквідаційною вартістю якщо: подальше зберігання майна (активів) призведе до втрати його вартості або до неефективних витрат на утримання; основні засоби, балансова залишкова вартість яких не перевищує 1000 грн, та інше майно (активи) продавалися за оціночною ринковою вартістю і не були продані; майно (активи), що продавалося після повторної оцінки (актуалізації) за ринковою вартістю і не було продане; продаж майна (активу) передбачається здійснити в останні дванадцять місяців, що передують строку закінчення ліквідаційної процедури, установленому законодавством України, за умови, що воно продавалося за оціночною ринковою вартістю в установленому порядку і не було продане.

Продаж майна (активів) банку, у тому числі кредитів банку (виступлення права вимоги за наданими банком кредитами та забезпечення за ними), здійснюється такими способами: проведення конкурсу (аукціону); проведення біржових торгів через товарну біржу; продаж через організатора торгівлі; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі; продаж (передавання) кредиторам майна (активів) банку в рахунок задоволення їх вимог.

Вибір способів продажу майна (активів) здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор виставляє для продажу майно (активи) банку за ціною, не нижчою, ніж оціночна ринкова вартість, якщо Національний банк не прийняв інше рішення щодо погодження порядку продажу цього майна.

За конкурсом (на аукціоні) здійснюється продаж майна (активів), яке користується великим попитом на ринку та може бути швидко реалізоване. За конкурсом (на аукціоні) може продаватися: сукупність основних засобів і необоротних активів банку (окремих філій) разом з оборотними активами (або без них); кредитна заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банку;

нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали, векселі, інші активи, якщо вони користуються великим попитом на ринку.

За конкурсом продається майно (активи), яке не може бути проданим на аукціоні, або продаж цього майна (активів) на аукціоні є економічно недоцільним (витрати для оплати послуг організатора аукціону є неефективними або оформлення документів для організації аукціону потребує додаткового часу та коштів).

Для майна (активу), яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою.

На біржових торгах через товарну біржу може здійснюватися продаж окремих видів майна (активів): основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, якщо їх обсяг або вартість є достатніми для продажу на товарній біржі. Якщо ці види активів раніше продавалися шляхом проведення конкурсу (аукціону) і не були продані, то ліквідатор може прийняти рішення про їх продаж на біржових торгах за оціночною вартістю без додаткового погодження з Національним банком.

Продаж цінних паперів (крім векселів) здійснюється через організатора торгівлі в порядку, визначеному законодавством України.

Безпосередньо юридичній або фізичній особі може здійснюватися продаж такого майна (активів): основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує 1000 грн, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення конкурсу (аукціону) або торгів на товарній біржі. Ці матеріальні активи реалізовуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі; не проданих за конкурсом (на аукціоні). У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на конкурсі (аукціоні); не проданих на біржових торгах через товарну біржу; не проданих через організатора торгівлі; стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного конкурсу (аукціону) є лише одна пропозиція від покупця. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на цьому конкурсі (аукціоні), покупцю, який подав пропозицію про участь у конкурсі (аукціоні); житлових приміщень, що є власністю банку та в яких громадяни поселені на законних підставах (договір про оренду з правом викупу тощо). Переважне право придбання житлових приміщень за оціночною вартістю має надаватися цим громадянам; акцій закритого акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать банку і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.

У разі наявності двох і більше пропозицій від покупців про придбання одного і того самого майна (активу) його продаж здійснюється без додаткового погодження з Національним банком за конкурсом (на аукціоні).

Майно (активи) банку, яке продавалося і не було продане у зв'язку з відсутністю пропозицій, може продаватися (передаватися) кредиторам у рахунок задоволення їх вимог. Продаж (передавання) майна (активів) банку кредиторам у рахунок задоволення їх вимог має здійснюватися за умови, що ці особи відповідно до законодавства України можуть мати зазначене майно (активи) у власності та з дотриманням черговості задоволення вимог кредиторів, установленої законодавством України. Продаж (передавання) кредиторам майна (активів) у рахунок задоволення їх вимог має здійснюватися за ціною, не нижчою, ніж та, за якою востаннє це майно (активи) було виставлене для безпосереднього продажу, або не нижчою, ніж та, що склалася на конкурсі (аукціоні), на товарній біржі чи на торгах через організатора торгівлі.

Правління Національного банку може в окремих випадках установлювати інший порядок продажу майна (активів) банку.

Після погодження Національним банком порядку продажу майна (активів) банку ліквідатор забезпечує здійснення рекламних заходів з метою доведення інформації про продаж майна (активів) банку до відома покупців. Окрім друкованих засобів масової інформації (місцевих, регіональних або загальнодержавних), у яких розміщуються публікації про продаж подібного майна (активів), можуть використовуватися інші рекламні засоби, що сприяють залученню більшої кількості покупців.

Ліквідатор публікує оголошення про проведення конкурсу (аукціону) принаймні в одній загальнодержавній та одній регіональній (місцевій, за місцезнаходженням банку) газеті, у якій розміщуються публікації щодо купівлі-продажу подібного майна (активів), не пізніше ніж за ЗО днів до дати проведення конкурсу (аукціону).

Оголошення має містити: назву, опис та іншу потрібну інформацію про майно (активи); початкову ціну продажу, умови продажу майна (активів); місце та час проведення конкурсу (аукціону); кінцевий термін прийняття заяви про участь у конкурсі або аукціоні; час та місце особистого ознайомлення з майном (активом); місцезнаходження, номер телефону, час роботи служби з організації конкурсу (аукціону).

Ліквідатор повинен забезпечити можливість ознайомлення з майном (активами) усім особам, які подали заяву про участь у конкурсі (аукціоні).

У разі першого продажу майна (активу) за конкурсом продаж не може здійснюватися за ціною, зниженою більше ніж на 10 % від його початкової (оціночної) вартості.

Якщо майно (активи) не продано за конкурсом (на аукціоні), то ліквідатор може прийняти рішення про повторний його продаж за конкурсом (на аукціоні) зі зменшенням його початкової ціни, але не більше ніж на 30 відсотків, без повторного погодження з Національним банком.

Майно (активи) банку, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах шляхом проведення конкурсу (аукціону) за участю осіб, які відповідно до законодавства України можуть мати зазначене майно (активи) у власності чи на підставі іншого речового права відповідно до цивільного законодавства України.

У разі проведення закритого конкурсу (аукціону) порядок поширення повідомлення про проведення торгів визначає Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) за пропозицією ліквідатора.

Продаж майна (активів) банку за конкурсом здійснює конкурсна комісія, що створена ліквідатором згідно із законодавством України, або організатор конкурсу, з яким укладається відповідний договір.

До складу конкурсної комісії ліквідатор має право включати осіб, залучених до ліквідації банку, представників органів місцевого самоврядування, Національного банку, органів державної податкової служби, правоохоронних органів за їх згодою.

У разі продажу майна (активів) банку на аукціоні ліквідатор може самостійно проводити торги відповідно до законодавства України або залучити на підставі договору організатора аукціону — юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути зацікавленою особою стосовно кредитора чи боржника.

Для продажу цінних паперів ліквідатор укладає договір з торговцем цінними паперами.

Ліквідатор може самостійно здійснювати продаж цінних паперів, якщо має відповідну ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Продаж майна (активів) банку на товарній біржі здійснюється згідно з правилами роботи біржі, з якою ліквідатор укладає відповідний договір.

Розмір оплати послуг осіб, залучених для продажу майна (активів) банку, визначається за погодженням сторін у договорах та оплачується відповідно до кошторису.

Продаж майна (активів) банку оформляється відповідними договорами згідно з вимогами законодавства України.

Строк оплати придбаного покупцем майна (активу) визначається договором, який не може перевищувати одного місяця з дня його укладення.

Під час продажу майна (активів) кредиторам у рахунок задоволення їх вимог взаємні зобов'язання банку і конкретного кредитора погашаються в рівнозначних сумах і лише на різницю здійснюється платіж однією із сторін: кредитором — у разі перевищення ціни майна (активу) над боргом банку; банком під час задоволення вимог кредиторів відповідної черги — у разі перевищення боргу банку над ціною майна (активу).

Фактичне передавання майна (активів) покупцям здійснюється після надходження коштів на накопичувальний рахунок банку. Ліквідатор передбачає цю умову у відповідних договорах про купівлю-продаж.