Ліквідатор після вжиття відповідно до законодавства України всіх можливих заходів щодо формування ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів складає ліквідаційний баланс і звіт ліквідатора. Ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора разом з актами про приймання-передавання документів банку до відповідних архівів, які передавалися ним протягом ліквідаційної процедури, передаються Національному банку.
У разі передавання активів, які залишилися непроданими на момент закінчення ліквідаційної процедури, в управління визначеній Національним банком юридичній особі ліквідатор також додає: перелік вимог кредиторів, які були включені до переліку (реєстру) вимог кредиторів і залишилися незадоволеними на час завершення ліквідаційної процедури банку; акт про передавання активів іншій юридичній особі; копію реєстру акціонерів банку, засвідчену реєстратором, або копію статуту з усіма змінами, якщо ліквідовується банк, створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
Ліквідатор у своєму звіті відображає проведену роботу щодо продажу та повернення майна (активів) банку з метою задоволення вимог кредиторів, зокрема, зазначає загальний обсяг ліквідаційної маси на початок ліквідаційної процедури за початковим балансом і фактично спрямованої на задоволення вимог кредиторів, загальну суму заборгованості банку перед кредиторами за реєстром вимог кредиторів і суму незадоволених вимог кредиторів на кінець ліквідаційної процедури із зазначенням черги, а також повідомляє про те, що немає непроданого майна (активів), або про те, що майно (активи) передане іншій юридичній особі, і робить висновок про потребу завершення ліквідації банку.
У ліквідаційному балансі відображаються зобов'язання банку, які залишилися невиконаними, а також активи, передані в управління іншій юридичній особі.
Заборгованість за активними операціями банку, що залишилася непогашеною його боржниками на час складання ліквідаційного балансу і яку ліквідатор визнав відповідно до законодавства України безнадійною, списується у визначеному порядку.
Заборгованість боржника банку в разі визнання його банкрутом у встановленому законодавством України порядку ліквідатор під час складання ліквідаційного балансу має право віднести до безнадійної.
У разі передавання ліквідатором активів, які на час закінчення строку ліквідації банку залишилися непроданими, в управління іншій юридичній особі, заборгованість такого боржника може передаватися цій юридичній особі разом з іншими активами та відображатися в ліквідаційному балансі як актив.
Основні засоби або запаси матеріальних цінностей, які відповідно до законодавства України не можуть бути визнані активами, до часу складання ліквідаційного балансу мають бути списані з балансу.
Залишок коштів на накопичувальному рахунку банку, що відображається в ліквідаційному балансі, та залишок готівки в касі мають дорівнювати нулю.
Комісія Національного банку в строк до 60 днів з дня отримання Національним банком документів приймає рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Після прийняття вищезазначеного рішення ліквідатор подає Національному банку квитанцію органів внутрішніх справ про знищення печаток і штампів банку.
Після прийняття рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури ліквідатор закриває накопичувальний рахунок банку та надає територіальному управлінню за його місцезнаходженням оригінали установчих документів банку та свідоцтво про державну реєстрацію банку.
Ліквідатор після прийняття вищезазначеного рішення передає документи банку, які підлягають зберіганню, до відповідних архівів згідно з Переліком документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання. Акти про приймання-передавання документів банку передаються ліквідатором Національному банку.
Ліквідація банку вважається завершеною за умов, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність" (ст. 98).
Рішення про виключення банку з Державного реєстру банків приймає Комісія Національного банку.
Територіальне управління не пізніше наступного робочого дня після отримання рішення про виключення банку з Державного реєстру банків зобов'язане звернутися до державного реєстратора для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців про припинення дії банку як юридичної особи внаслідок його ліквідації.
Особливості ліквідації банку за рішенням його власників.
Банк може бути ліквідований за рішенням загальних зборів учасників банку за умови отримання на це згоди Національного банку.
Національний банк надає згоду на ліквідацію банку, якщо достатньо ліквідаційної маси для задоволення вимог усіх кредиторів і кандидатура голови ліквідаційної комісії та її членів відповідає вимогам, та в разі відсутності конфлікту інтересів.
Для отримання згоди Національного банку на ліквідацію банк подає до Національного банку такі документи: протокол загальних зборів учасників з рішенням про ліквідацію банку та призначення ліквідаційної комісії, вибір аудиторської фірми для перевірки достовірності та повноти ліквідаційного балансу, затвердження кошторису ліквідаційної комісії (підписаний головою та секретарем зборів і засвідчений печаткою банку); прогнозний (попередній) перелік вимог кредиторів; прогнозні розрахунки ліквідаційної маси; ті, що стосуються інвентаризації активів, зобов'язань, резервів, включаючи обліковане на позабалансових рахунках, затверджені керівниками банку, та врегулювання виявлених розбіжностей, а також пропозиції інвентаризаційної комісії; звіти суб'єктів оціночної діяльності про оцінку майна (активів); інформацію про голову та членів ліквідаційної комісії та осіб, залучених до ліквідації банку.
Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів (у разі потреби разом з іншими підрозділами центрального апарату), розглядає документи для надання згоди Національного банку на ліквідацію банку протягом ЗО календарних днів.
Рішення про надання згоди на ліквідацію банку за рішенням загальних зборів учасників банку приймає Правління Національного банку України.
Національний банк (територіальне управління) доводить до відома банку копію постанови Правління Національного банку України про надання згоди на ліквідацію банку за рішенням загальних зборів учасників не пізніше наступного дня після її прийняття (у день її отримання). Одночасно в банку вилучаються банківська ліцензія та дозвіл на здійснення операцій, які надсилаються до підрозділу центрального апарату, що здійснює функції реєстрації та ліцензування банків.
Керівник ліквідаційної комісії та її члени несуть відповідальність за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку під час ліквідації банку.
Кошторис витрат ліквідаційної комісії має затверджуватися загальними зборами учасників.
До пакета документів на виключення банку з Державного реєстру банків має додаватися протокол загальних зборів учасників банку з рішенням про затвердження ліквідаційного балансу та аудиторський висновок з аудиторським звітом про здійснення перевірки повноти та достовірності ліквідаційного балансу.
Контрольні запитання та завдання
Ситуаційні вправи
Завдання
Література
Розділ 6. РЕОРГАНІЗАЦІЯ ТА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ БАНКІВ
6.1. Мета та принципи реорганізації та реструктуризації банків
6.2. Порядок проведення реорганізації банків
6.3. Реорганізація банку за рішенням його власників
Порядок надання Національним банком дозволу на реорганізацію банку.