Кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у черговості та порядку, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність" (ст. 96).
Якщо на час закінчення строку ліквідації банку залишилися допроданими його активи і наслідком негайного продажу буде істотна втрата їх вартості, то ліквідатор передає ці активи в управління іншій юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.
Юридичною особою, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку, може бути:
— банк, який має письмовий дозвіл Національного банку на довірче управління коштами і цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами, за умови, що він здійснює беззбиткову діяльність, дотримується економічних нормативів (за останній звітний місяць) і нормативу обов'язкового резервування (протягом останніх шести місяців), забезпечує формування резервів під активні операції та не є об'єктом застосування заходу впливу щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних банком операцій;
— юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо надання аудиторських, юридичних, консалтингових, фінансових послуг не менше трьох років, веде беззбиткову діяльність і не має заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами.
Юридичною особою, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку, не може бути юридична особа, яка є кредитором, учасником, акціонером банку, була пов'язаною особою цього банку, а також яка не виконала зобов'язань перед цим банком.
Ліквідатор надає висновок про потребу передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення строку його ліквідації, Національному банку не пізніше ніж за чотири місяці до завершення процедури ліквідації банку. У висновку ліквідатор має зазначити, зокрема, обсяг непроданих активів банку, що продавалися і не були продані (із зазначенням причин), та можливість їх подальшого продажу юридичною особою, а також загальну суму не-задоволених вимог кредиторів.
Одночасно з висновком ліквідатор має подавати: перелік активів банку, що продавалися і не були продані та які передбачається передати в управління юридичній особі; інформацію про кожний актив, який передбачається передати іншій юридичній особі (його вартість (залишкову, ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий); висновки про оцінку кожного активу, здійснену відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури.
За результатами розгляду висновку ліквідатора щодо передавання активів банку та інформації про ці активи Комісія Національного банку приймає рішення про надання згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі.
У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про надання згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі ліквідатор публікує повідомлення про пошук такої юридичної особи.
У повідомленні про пошук юридичної особи, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку, має зазначатися: кінцева дата подання документів до територіального управління Національного банку (до Національного банку) для визначення юридичної особи, якій передаватимуться в управління непродані активи банку; адреса, за якою мають подаватися документи; вимоги до юридичної особи.
Юридична особа, яка не є банком і має намір за договором прийняти в управління непродані активи банку, подає до Національного банку такі документи: заяву про намір прийняти в управління непродані активи банку з метою задоволення вимог кредиторів. У заяві юридична особа має зазначити, що вона не є кредитором, учасником, акціонером банку, не була пов'язаною особою банку і не має невиконаних зобов'язань перед цим банком; нотаріально засвідчені копії своїх установчих документів; копію паспорта керівника юридичної особи; фінансову звітність за останній звітний період (рік, квартал) згідно із законодавством України, засвідчену підписами керівника і головного бухгалтера, відбитком печатки юридичної особи, а також підтверджену аудитором; документ, що підтверджує відсутність заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного та місцевого бюджетів.
Якщо юридичною особою, яка має намір за договором прийняти в управління непродані активи банку є банк, то він подає Національному банку лише відповідну заяву.
Якщо банк, який має намір прийняти в управління непродані під час ліквідаційної процедури активи, розташований за межами області місцезнаходження банку, то підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, надсилає до відповідного територіального управління Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює нагляд за банками) запит щодо надання висновку про відповідність банку, якому передаватимуться в управління непродані активи, вимогам.
Висновок про відповідність банку вимогам має бути надісланий запитувачу протягом семи робочих днів після отримання запиту.
Національний банк надсилає до ліквідатора запит щодо юридичних осіб, які звернулися з пропозицією прийняти в управління непродані активи банку про те, чи є вони кредиторами, учасниками, акціонерами банку, пов'язаними особами цього банку, а також про те, чи не мають вони невиконаних зобов'язань перед цим банком.
Ліквідатор надсилає відповідь запитувачу протягом семи робочих днів після отримання запиту.
Після отримання потрібної інформації про юридичних осіб, від яких надійшли пропозиції щодо приймання в управління не проданих під час ліквідаційної процедури активів, Комісія Національного банку відбирає кандидатів з числа претендентів, яким повідомляє адресу ліквідатора, за якою вони можуть ознайомитися з інформацією про активи банку, які передбачається передати їм в управління, а також повідомляє ліквідатора про цих юридичних осіб.
Юридичні особи, які мають намір прийняти в управління непродані активи банку, звертаються до ліквідатора для ознайомлення з інформацією про непродані активи банку.
Ліквідатор інформує відібраних юридичних осіб, яким можуть передаватися в управління непродані активи банку про: перелік активів банку, що залишилися непроданими і які передбачається передати їм в управління; договори, на підставі яких виникли майнові права та обов'язки банку щодо активів; вартість кожного активу (залишкову, ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий; висновки щодо оцінки кожного активу, здійсненої відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури; загальну суму невиконаних зобов'язань банку.
Юридична особа та її працівники, які ознайомилися з інформацію про активи банку, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.
Рішення про визначення юридичної особи, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку з числа осіб, які ознайомилися з інформацією про активи банку та повідомили Національний банк про своє рішення щодо приймання цих активів, приймає Комісія Національного банку.
Після прийняття відповідного рішення між банком, Національним банком і юридичною особою, якій передаються в управління непродані активи, укладається тристоронній договір. Від імені Національного банку договір підписує заступник Голови Національного банку — куратор служби банківського нагляду.
Юридична особа, з якою укладено договір про передавання в управління непроданих активів банку, звертається до територіального управління (Операційного управління Національного банку) із заявою про відкриття накопичувального рахунку в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку.
Ліквідатор передає юридичній особі, з якою укладено договір про передавання в управління непроданих активів банку ці активи, а також документи щодо подальшого задоволення вимог кредиторів за рахунок цих активів на умовах, визначених у договорі (у тому числі перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог кредиторів та залишилися незадоволеними на час закінчення ліквідаційної процедури банку, копію реєстру акціонерів банку, засвідчену реєстратором, або копію статуту з усіма змінами, якщо ліквідовується банк, створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю, засвідчені ліквідатором).
Юридична особа, якій передано в управління непродані активи банку, який ліквідовано, набуває права сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також права сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку.
Юридична особа, якій за договором передані в управління непродані активи банку, зобов'язана щомісяця надавати Національному банку інформацію про продаж цих активів і задоволення вимог кредиторів.
Національний банк здійснює перевірку діяльності юридичної особи, якій за договором передані в управління непродані активи банку щодо проведення процедури управління цими активами і задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому для ліквідатора банку.
Юридична особа, якій за договором передані в управління непродані активи банку, після завершення згідно з договором процедури управління цими активами (їх продажу) і задоволення вимог кредиторів має передати до відповідного архіву документи, які були прийняті від ліквідатора, й ті, що утворилися внаслідок здійснення нею цієї процедури, та подати територіальному управлінню акт про приймання-передавання цих документів до архіву.
Вимоги кредиторів не задовольняються в таких випадках: не надійшли протягом установленого часу; не визнані ліквідатором, не оскаржені кредитором у встановленому порядку або за запереченням кредитора прийнято рішення про незадоволення його вимоги; майна банку не вистачає для задоволення вимог.
Завершення процедури ліквідації.
Особливості ліквідації банку за рішенням його власників.
Контрольні запитання та завдання
Ситуаційні вправи
Завдання
Література
Розділ 6. РЕОРГАНІЗАЦІЯ ТА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ БАНКІВ
6.1. Мета та принципи реорганізації та реструктуризації банків
6.2. Порядок проведення реорганізації банків