Охорона праці - Москальова В.М - Яким вимогами має відповідати припливно-витяжна загальнообмінна вентиляція?

Вона призначається для вловлювання і видалення забрудненого повітря безпосередньо від місця утворення. Ефективність дії місцевої витяжної вентиляції залежить від раціонального вибору і досконалої конструкції повітроприймача місцевого відсмоктувача. Відсмоктуванні місцевої витяжної вентиляції поділяються на:

відсмоктувачі відкритого типу (захисні протипилові кожухи, витяжні парасольки, бортові відсмоктувачі, відсмоктувачі вмонтовані в робочі місця та інструменти);

відсмоктувачі закритого типу (витяжні шафи, укриття-бокси, камери і кабіни).

Яким вимогам має відповідати місцева припливна вентиляція?

Місцева припливна механічна вентиляція служить для створення необхідних гігієнічних умов повітряного середовища в обмеженій зоні виробничого приміщення. До цієї системи належать повітряні душі і повітротеплові завіси, оазиси.

Місцева припливна вентиляція діє за такою схемою: повітря засмоктується з навколишнього середовища за допомогою вентилятора, перед чим воно очищується від пилу у фільтрі. При необхідності повітря може бути підігріте в повітронагрівнику, охолоджене, зволожене або висушене, в а потім спрямоване через повітропровід до припливних насадок, встановлених на робочих місцях.

Нагнітання чистого повітря підвищує тиск повітряного середовища у приміщенні, завдяки чому забруднене повітря через відкриті прорізи виходить назовні.

Яким вимогами має відповідати припливно-витяжна загальнообмінна вентиляція?

Ця система вентиляції застосовується у виробничих приміщеннях, у яких необхідно забезпечити надійний і високий рівень повітрообміну. У цій системі витяжка на 10 % більша за приплив.

У системі припливно-витяжної вентиляції використовують не лише зовнішнє повітря, а й повітря приміщень після його очищення. Повторне використання повітря приміщень називають рециркуляцією і здійснюють в холодну пору року для економії тепла, що має витрачатися на підігрів припливного повітря. Для рециркуляції беруть повітря лише тих приміщень, де відсутні виділення шкідливих речовин.

Загальнообмінну припливно-витяжну вентиляцію виробничих приміщень проектують так, щоб забезпечити не менше двох припливних і двох витяжних установок, продуктивність кожної забезпечує 50 % потрібного повітрообміну. Проектувати по одній припливній і одній витяжній системі дозволяється лише тоді, коли вони забезпечуються резервним вентилятором, який в автоматичному режимі включається при зупинці робочого.

При влаштуванні вентиляції необхідно виконувати вимоги СНиП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря. Норми проектування". Вентиляційні системи не повинні створювати надмірного шуму і призводити до переохолодження працівників.

Подавати припливне повітря слід так, щоб його потоки не порушували роботи місцевої вентиляції і щоб струмені повітря після їх відбивання від перешкод не створювали рух повітря у робочій зоні зі швидкістю понад допустиму санітарними нормами (СН). Видаляти повітря необхідно з тих місць, де виділяються шкідливі речовини, або із зон найбільшого забруднення повітря у приміщенні.

Що таке кондиціонування повітря?

Це створення і регулювання в приміщеннях заданих параметрів мікроклімату і санітарно-гігієнічних параметрів (температури, вологості, рухомості повітря). Системами кондиціонування повітря має подаватися вільним від пилу.

На промислових підприємствах кондиціонування повітря застосовується для забезпечення:

оптимальних санітарно-гігієнічних умов мікроклімату, створення яких вентиляційними системами неможливо;

необхідних технологічних вимог (оптична промисловість, машинобудування і т. ін.);

особливої чистоти повітря (напівпровідникова, електровакуумна, медична, харчова галузь і т. ін.);

заданого вмісту вологи в матеріалах і продукції (текстильна, харчова галузь і т. ін.).

Невід’ємною частиною систем кондиціонування повітря є технічні засоби контролю, автоматичного і дистанційного управління, а також засоби обробки повітря.

За способом підготовки і роздачі повітря системи кондиціонування поділяються на центральні і місцеві.

У центральних кондиціонерах обробка здійснюється за межами приміщення і подається повітропроводом. В місцевих кондиціонерах підготовка повітря відбувається безпосередньо в приміщенні, а роздача здійснюється без повітропроводів.

Кондиціонери, які постійно працюють на свіжому повітрі, носять назву - прямоточні. Вони використовуються у тих приміщеннях, в яких за вимогами санітарних норм не допускається рециркуляція повітря.

Кондиціонери — непрямоточні — працюють за схемою часткової рециркуляції повітря, яка допускається в будь-яку пору року з дотриманням санітарних вимог рециркуляції.

Кондиціонування повітря - перспективний у гігієнічному відношенні вид вентиляції виробничих приміщень, що підвищує працездатність, а відтак і продуктивність праці.