Охорона праці - Москальова В.М - Як розрахувати повітрообмін у приміщенні з надмірним виділенням вологи?

Основним завданням розрахунку загальнообмінних систем вентиляції є визначення кількості повітря Ь (м3/год.), яке необхідно подати або вилучити з приміщення.

Повітрообмін визначають розрахунковим шляхом залежно від конкретних даних про кількість наявної у приміщеннях теплоти, вологи, пари, газів, пилу.

Порядок розрахунку вентиляційної мережі включає:

1. Вибір конфігурації мережі залежно від розміщення обладнання, яке має обслуговувати вентиляційна система.

2. Визначення необхідної витрати повітря на окремих ділянках, поперечних розмірів повітропроводів, виходячи з допустимих швидкостей повітря (6-10 м/с).

3. Розрахунковий опір мережі, приймаючи за розрахункову найбільш протяжну магістраль.

4. Вибір за каталогом вентилятора і електродвигуна.

Що таке обмін повітря?

Повітрообмін —це часткова або повна заміна забрудненого повітря в приміщенні свіжим і чистим зовнішнім. Повітрообмін (м/год) обумовлює потужність вентиляційної системи приміщення і є основною величиною для визначення параметрів вентиляційної системи і вибору необхідного вентиляційного обладнання.

Розраховується повітрообмін відповідно до вимог і нормативів ГОСТ, СН 245-71, СНиП 2.04.05-91 "Опалення вентиляція і кондиціонування повітря".

В процесі розрахунку об’єм повітря, що надходить у приміщення, має перевищувати об’єм повітря, що видаляється, не більш 10-15 відсотків.

Якщо у приміщенні виділяється кілька шкідливих речовин одно направленої дії, то при розрахунку підсумовують об’єм повітря необхідний для розчинення кожної речовини до нешкідливих концентрацій.

При наявності шкідливих речовин різнонаправленої дії розраховують повітрообмін для кожної з них і приймають для розрахунку системи вентиляції найбільше його значення.

Як розрахувати обмін повітря для приміщень з надлишковими тепловими виділеннями?

Велика кількість виробничих процесів відбувається в умовах нагріваючого мікроклімату.

Якщо тепловиділення у приміщенні більше за тепловитрати, то їх різницю називають надлишковим теплом. Відповідно до СН, виробничі приміщення з явними надлишками тепла при теплонапрузі понад 20 ккал/м3/г, відносяться до приміщень зі значними тепловиділеннями, або так званих гарячих цехів.

Розрахунок теплового балансу, а відтак тепла, що надходить і виходить з приміщення є одним з основних і складних завдань при проектуванні вентиляції для боротьби з тепловими надлишками.

До джерел тепла відносяться: нагрівні печі, матеріали, що охолоджуються, нагріті поверхні трубопроводів, верстати і механізми, що працюють, сонячна радіація, джерела освітлення, люди.

Тепло витрачається на обігрів будівлі, охолодженої через зовнішні огородження та прорізи, нагрівання матеріалів, що надходять у приміщення, виноситься нагрітим повітрям через нещільності в будівельних конструкціях і т. ін.

Надлишкової кількості теплоти, що виділяється в приміщенні, можна позбавитись шляхом видалення певної кількості повітря Ьр, що утримує цю теплоту.

Розраховують £т(м3/год.) за формулою:

де Quao - надмірне тепловиділення, кДж/год.; С—питома теплоємність повітря, кДж/(кг °С); V — густина припливного повітря, кг/м3;

/ і / - температура повітря, що видаляється і того, що надходить у приміщення, •С*

Як розрахувати повітрообмін у приміщенні з надмірним виділенням вологи?

Для видалення надлишкової вологи, позбутися якої неможливо технологічними засобами, передбачають місцеве витяжне вентиляційне устаткування. Сюди відносяться вентиляційні шафи, а при температурі води, що випаровуються, понад 80 °С можна рекомендувати витяжні парасольки, ванни з бортовими відсмоктувачами.

На тих виробничих процесах, де є розсіяне інтенсивне виділення вологи, а технічні системи повністю укрити неможливо, а також неможливо видалити всю вологу за допомогою місцевого витяжного устаткування, проектують загальнообмінну припливно-витяжну вентиляцію, яку розраховують на видалення зволоженого повітря і асиміляцію надлишків вологи припливним повітрям.

Вентиляційну систему проектують таким чином, щоб більша частина (приблизно 2/3) перегрітого і пересушеного припливного повітря подавалась у верхню зону приміщення, а витяжка насиченого парами повітря також здійснювалась з верхньої зони При висоті будівлі до 5 м перегрів припливного повітря допускається до 35 °С, а при більший висоті до 50-70 °С.

Приплив має бути більший за витяжку, щоб уникнути неорганізованого надходження холодного повітря у приміщення і утворення туману.

Обмін повітря (Іп) у приміщеннях з надмірним виділенням вологи з метою нормалізації мікроклімату можна розрахувати за формулою:

де x Є, - маса парів вологи, що виділяється у приміщенні, г/год;

масовий вміст вологи у повітрі, що видаляється і надходить у приміщення, г/м3.