Менеджмент персоналу - Мурашко M.I. - 6.15. Трудова дисципліна

Трудова дисципліна ґрунтується на свідомому й сумлінно­му виконанні працівниками трудових обов'язків і є необхід­ною умовою продуктивної праці. Вона забезпечується:

— створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної продуктивної праці;

— свідомим ставленням до праці;

— методами переконання;

— вихованням;

— заохоченнями за сумлінну працю (ст. 140 КЗпП України).

До порушників трудової дисципліни застосовуються ме­тоди дисциплінарного й суспільного впливу. Працівники зобо­в'язані працювати чесно й сумлінно, вчасно і точно виконува­ти розпорядження власника або уповноваженого ним органу, підвищувати продуктивність праці, покращувати якість про­дукції, дотримуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів з охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, бережливо і дбайливо ставитися до май­на власника (ст. 139 КЗпП України).

Внутрішній трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами, затвердже­ними трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу, а також профспілкового органу, що представляє інтереси найманих працівників.

Правила внутрішнього розпорядку визначають основні зобов'язання працівників, власника або уповноваженого ним органу, порядок використання робочого часу, методи заохо­чення за успіхи в роботі, стягнення за порушення трудової дисципліни та ін.

Основні обов'язки працівників

"Хто вміє міцно стояти, того не можна перекинути. Хто вміє обпер­тися, того не можна звалити"(Дао).

Працівники зобов'язані:

— працювати чесно й сумлінно;

— дотримуватися дисципліни праці та правил внутрішньо­го розпорядку: вчасно приходити на роботу, дотримуватись встановленої тривалості робочого часу, використовувати весь робочий час винятково для продуктивної праці, вчасно і точ­но виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу тощо;

— підвищувати продуктивність праці, вчасно й старанно виконувати роботу за завданнями та нарядами, виконувати норми виробітку і нормовані виробничі завдання;

— чітко виконувати вимоги технологічної дисципліни, не допускати браку в роботі й підвищувати якість продукції;

— виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці й техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та про­типожежної безпеки, передбачені Законом України "Про охо­рону праці", що відповідають правилам і інструкціям, ко­ристуватися виданим спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту;

— тримати в порядку робоче місце, а також підтримувати чистоту у виробничому підрозділі й на території підприємс­тва, установи, організації, передавати змінному працівникові робоче місце, устаткування й пристосування в справному ви­гляді та чистоті;

— берегти і зміцнювати власність (ефективно використо­вувати машини, верстати, інструменти, стежити за збережен­ням матеріалів, спецодягу тощо);

— поводитися гідно, утримуватися від дій, що перешкоджа­ють іншим працівникам виконувати їхні трудові обов'язки;

— вживати заходів для негайного усунення причин, що за­важають нормальному виконанню роботи (простій, аварія); за неможливості усунути ці причини самотужки негайно сповістити про це власника або уповноважений ним орган;

— систематично підвищувати виробничу й ділову кваліфі­кацію та ін.

Коло обов'язків (робіт), виконуваних кожним працівни­ком за своєю спеціальністю, кваліфікацією або посадою, ви­значається Класифікатором професій, технічними правилами, посадовими інструкціями й положеннями, що розробляються і затверджуються на підприємстві, в установі, організації.

Основні обов'язки власника або уповноваженого ним органу

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

— організувати роботу працівників так, щоб кожний пра­цював за своєю спеціальністю і кваліфікацією, мав закріпле­не за ним визначене робоче місце, верстат, машину та ін.;

— вчасно ознайомити працівників із завданням, забезпе­чити здорові й безпечні умови праці, справний стан машин, верстатів, інструментів та іншого устаткування, а також за­паси сировини, матеріалів та інших ресурсів, необхідних для безперебійної ритмічної роботи;

— забезпечити умови для підвищення продуктивності пра­ці шляхом упровадження новітніх досягнень науки, техніки і наукової організації праці, удосконалення організації й об­слуговування робочих місць; механізувати важкі і трудоміст­кі роботи; постійно поліпшувати нормування праці, запро­ваджувати технічно обґрунтовані норми і переглядати за­старілі;

— вчасно розглядати і впроваджувати у виробництво ви­находи і раціоналізаторські пропозиції; підтримувати нова­торів виробництва;

— всебічно зміцнювати трудову і виробничу дисципліну;

— поліпшувати умови праці, виконувати закони і правила з охороні праці; забезпечувати належний технічний стан усіх

— робочих місць для нормальних умов праці, що відповідають правилам охорони праці, техніки безпеки і виробничої сані­тарії. Якщо у правилах немає вимог, дотримання яких під час виконання робіт необхідне для створення безпечних умов праці, власник або уповноважений ним орган за погодженням із профспілковим органом вживає необхідних заходів;

— упроваджувати сучасні засоби з техніки безпеки, що до­помагають уникнути виробничого травматизму, забезпечу­ють санітарно-гігієнічні умови, виключають можливість ви­никнення професійних та інших захворювань працівників;

— забезпечувати виконання завдань із найменшими затра­тами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів: макси­мально використовувати виробничі потужності, строго дотри­муватися режиму економії, підвищувати рентабельність ви­робництва і збільшувати прибуток;

— удосконалювати організацію заробітної плати з метою підвищення матеріальної зацікавленості працівників у ре­зультатах власної праці;

— постійно контролювати дотримання працівниками пра­вил з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної безпеки;

— видавати заробітну плату в установлені терміни, не рід­ше ніж 2 рази на місяць;

— забезпечувати планування кар'єри працівників, систе­матичне підвищення їхньої виробничої і ділової кваліфіка­ції, створювати необхідні умови для суміщення роботи з на­вчанням;

— з повагою ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати їхні побутові умови.