Середні постійні витрати (AFC - Average Fixed Costs) - це кількість постійних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.
Середні змінні витрати (AVC - Average Variable Costs) - це кількість змінних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.
Середні змінні витрати виробництва сягають мінімального значення у випадку досягнення оптимального випуску продукції.
Середні повні витрати (ATC - Average Total Costs) - це валові витрати в розрахунку на одиницю продукту. їх можна обчислити або шляхом ділення повних (валових) витрат виробництва
TC на кількість виробленої продукції (ATC = TC/Q), або як суму середніх постійних і середніх змінних витрат (ATC = AFC + AVC). Іноді середні повні витрати записуються як AC .
Крива граничних витрат
Граничні витрати (MC - Marginal Costs) - це додаткові витрати, які пов’язані з виробництвом додаткової одиниці продукту. Тобто це витрати на випуск останньої одиниці продукту.
MC = ATC/AQ ,
де MC - граничні витрати;
ATC - приріст сукупних (валових) витрат; AQ - приріст випуску продукції.
Граничні витрати показують, на яку величину зростуть витрати фірми в зв’язку зі збільшенням виробництва на одну одиницю продукції. Крива MC у короткостроковому періоді має ^/-подібну форму і характеризує величину приросту змінних витрат для випуску додаткової одиниці продукції.
Крива виробничих можливостей, або крива трансформації
Виробничі можливості визначаються такими чинниками:
- кількість і якість виробничих факторів;
- розподіл наявних факторів і вдалість економічного вибору;
- закон спадної віддачі ресурсів (спадної продуктивності);
- технологія та організація виробництва.
Виробничі можливості змінюються разом зі зміною цих чинників.
Припустимо, що в короткому періоді всі виробничі ресурси незмінні, як і технологія та організація виробництва, застосовуються повністю, найбільш оптимально й ефективно. За таких умов кількість вироблених благ визначається дією закону рідкісності ресурсів, що графічно зображається кривою виробничих можливостей, або кривою трансформації.
Дана крива відображає різноманітні варіанти економічного вибору підприємства, що може виробляти лише два види продукції - пральні машини та холодильники, тобто утворюється безліччю точок, кожна з яких показує певний економічний вибір.
Дане підприємство, повністю й оптимально використавши всі наявні ресурси (капітал, робочу силу, сировину, матеріали, енергію тощо), може виробити або 4,5 тис. пральних машин (альтернативна можливість А), або 3,5 тис. холодильників (можливість Г). Але існує велика кількість комбінацій використання ресурсів, кожна з яких дозволяє виробляти максимально можливий обсяг обох благ. Зокрема, точка В показує такий економічний вибір, коли підприємство виготовляє одночасно 4 тис. пральних машин і 2 тис. холодильників. Крива складається з безлічі точок (А , В , С, £), Е і т. п.), котрі відображають альтернативні комбінації виробництва, різний економічний вибір.
Будь-яка точка поза кривою трансформації (наприклад, точка G) відображає більш бажану альтернативу, але вона недосяжна в короткому періоді за фіксованої кількості ресурсів. Щоб здійснити таку виробничу комбінацію, потрібно збільшити кількість застосованих факторів виробництва, що утворить нову криву трансформації, але це можливо лише у тривалому періоді. Точка H показує неповне, або нераціональне, використання наявних ресурсів, що зменшує виробничі можливості даного підприємства.
Таким чином, крива трансформації показує межу виробничих можливостей.
Віддача від масштабу та прибутковість фірми
Крива валового доходу
Граничний (додатковий) дохід
Середній і граничний продукти. Продуктивність праці
Максимізація прибутку. Точка оптимального прибутку фірми
Рівновага фірми в довгостроковому періоді в умовах чистої конкуренції
Ціна в умовах недосконалої конкуренції
Олігополія. Ламана крива попиту
Правило "Великого пальця" при ціноутворенні для монополіста