Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 12. З чого складаються вихідні положення економічної теорії К. Маркса?

Карл Маркс запропонував теоретичну концепцію, відповідно до якої капіталізм є історично минущою системою; внаслідок поглиблення внутрішніх суперечностей він повинен поступитися місцем більш прогресивній системі.

Соціологічний закон, що діє в суспільстві, виражає принцип відповідності між рівнем розвитку продуктивних сил і формою громадської організації. Згідно з цим законом зі зміною економічної основи рано чи пізно неминуче відбувається переворот у виробничих відносинах, у всій надбудові над економічним базисом.

Основна економічна праця Маркса "Капітал" складається з чотирьох томів: перший - "Процес виробництва капіталу"; другий - "Процес обертання капіталу"; третій - "Процес капіталістичного виробництва, узятий у цілому";

четвертий - "Теорії додаткової вартості". Останній том містить критичний огляд економічних теорій з погляду трактування сутності та форм розподілу додаткової вартості.

Основну мету дослідження Маркс бачив у з'ясуванні законів, яким підпорядковуються виникнення, існування, розвиток і "загнивання" розглянутого нами соціально-економічного організму.

Аналіз системи економічних відносин починається не з багатства (надто загальної категорії), а з товару. Саме в товарі, на думку Маркса, у зародковій формі закладені всі суперечності досліджуваної системи.

У першому томі Маркс розглядає вартість, що лежить в основі ціни; додаткову вартість - основу прибутку; вартість робочої сили, що лежить в основі її "ціни", - заробітної плати. Характеризуються процес нагромадження капіталу і його вплив на становище робітничого класу.

Другий том присвячений аналізові процесу руху капіталу, його обороту і кругообігу. Відповідно до запропонованої Марксом схеми відтворення розглядаються умови і пропорції обміну між двома підрозділами: виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання.

За словами В. Леонтьєва, К. Маркс створив основну схему, що описує взаємозв'язок між галузями, які випускають засоби виробництва і предмети споживання. У таблиці "Витрати - випуск" В. Леонтьєв розширив і конкретизував схеми відтворення, запропоновані Марксом.

У схемах простого і розширеного відтворення (рис. 6.1) по горизонталі показані пропозиція засобів виробництва (І підрозділ, дорівнює 6000) і пропозиція предметів споживання (II підрозділ, дорівнює 3000). Вертикальні стовпці відображають попит на засоби виробництва і попит на предмети споживання.

Як і окремий товар, суспільний продукт, за Марксом, складається з постійного капіталу (с), змінного капіталу (о - еквівалента вартості робочої сили) і додаткової вартості (т).

Рис 6.1. Марксові схеми відтворення

Показники, вкладені в прямокутники, мають бути реалізовані за допомогою обміну між І і II підрозділами. Пропорції обміну:

Обмін продукцією на схемах, не включених у прямокутники, відбувається всередині кожного з двох підрозділів.

Ускладнення складу суспільного продукту в умовах розширеного відтворення зумовлюється тим, що частина додаткової вартості відповідно до сформованої структури (відношення постійного капіталу с до змінного о) витрачається на придбання додаткових засобів виробництва і наймання додаткової робочої сили. Така обов'язкова умова нагромадження, інакше кажучи, відтворення капіталу відбувається в постійно зростаючих розмірах.

У третьому томі розглядається процес розподілу додаткової вартості в її перетворених формах між одержувачами прибутку, відсотка, торгового прибутку, земельної ренти. Показано механізм трансформації вартості товару в ціну виробництва: у капіталістичному суспільстві рівновеликі капітали приносять рівновеликі прибутки; ціни формуються відповідно до капітальних витрат і середнього прибутку. Якщо товари продаються за цінами виробництва (а не за їхньою вартості), то тим самим зберігається дія закону вартості у трохи модифікованому вигляді.

З працями та ім'ям Маркса пов'язаний новий напрям у дослідженні економічних і соціальних процесів. Його економічна теорія наскрізь соціологічна, що можна розглядати і як силу, і як слабкість марксистської концепції. Абсолютизуючи революційні способи вирішення суперечностей, Маркс недооцінював еволюційні, єднальні форми їх подолання.

У висновку знову пошлемося на В. Леонтьєва: "Значення Маркса для сучасної економічної теорії полягає в тому, що його роботи - це невичерпне джерело прямих, безпосередніх спостережень дійсності. Значну частину сучасних теорій становлять похідні, вторинні концепції. (...) Якщо перед тим, як намагатися дати яке-небудь пояснення економічного розвитку, хтось захоче довідатися, чим насправді є прибуток, заробітна плата, капіталістичне підприємство, він може одержати в трьох томах "Капіталу" більш реалістичну і якісну інформацію, ніж та, яку він міг би знайти в десятьох послідовних випусках "Цензів США", у дюжині підручників із сучасної економіки".