Аудит: організація і методика - Огійчук М.Ф. - 8.1.7. Інша інформація в документах, що містять перевірені фінансові звіти

При аудиторських перевірках бувають випадки, коли аудитору необхідно дати рекомендацію щодо розгляду іншої інформації, яка міститься в документах, що входять до складу перевірених фінансових звітів. За даною документацією аудитор не повинен надавати аудиторський висновок.

Щоб виявити в цьому випадку наявність суттєвих суперечностей між іншою інформацією та інформацією, показаною в перевірених фінансових звітах, необхідно вивчити послідовність викладеного матеріалу. При цьому можуть бути виявлені різновиди інформації, яка була визначена аудитором раніше. Для цього аудитор може додатково використати такі процедури і методи доказів, які заздалегідь не використовувалися. До іншої інформації можна віднести:

* звіт управлінського персоналу;

* фінансові результати або основні факти;

* дані про зайнятість;

* заплановані капітальні витрати; фінансові коефіцієнти;

* імена посадових осіб;

* вибіркові квартальні дані.

У тих випадках, коли від аудитора вимагають, щоб він дав висновок стосовно іншої інформації, то це він робить згідно з чинним законодавством, національними стандартами аудиту та етики.

Для розгляду такої інформації аудитор повинен домовитися із суб'єктом господарювання про одержання даної інформації. При складанні аудиторського висновку аудитор не несе відповідальності за те, якщо різна додаткова інформація була надана після закінчення перевірки.

У випадку, якщо аудитор виявляє суттєву суперечність при розгляді іншої інформації, він зобов'язаний вирішити питання про можливість унесення змін до фінансових звітів або до іншої інформації.

У випадку відмови замовника внести виправлення до фінансового звіту аудитор може зробити негативний висновок. Можуть бути такі випадки, коли при відмові суб'єкта господарювання внести зміни до іншої інформації, аудитор включає до аудиторського висновку пояснювальні дані, які описують суттєві суперечності або здійснюють інші заходи. У зв'язку з цим аудитор повинен також надати негативний висновок або відмовитися від виконання завдання. У деяких випадках аудитор повинен отримати консультацію від інших юридичних осіб. Для оцінки фінансової інформації підприємства аудитор використовує аналітичні процедури. Аналітичні процедури являють собою перелік окремих аналітичних праць і математичних методів пізнання у сфері оцінки фінансової стійкості, ліквідності, рентабельності підприємства та інших показників.

У разі розширення цілей проведення аналітичних перевірок, коли досліджують незвичайні коливання на роботу підприємців використовують різні процедури:

- розробка науково обгрунтованих тестів;

- аналіз результатів перевірки.

Більш детально завдання перевірки формуються із поставлених аудитором завдань. У завданні потрібно визначити порядок послідовних робіт, які передують вивченню фінансової інформації:

o вивчення порядку складання первинної документації;

o вивчення порядку складання господарських операцій;

o вивчення ведення аналітичного і синтетичного обліку. Потім проводиться безпосередній аналіз балансу, в т.ч.:

- вивчення фінансового стану підприємства;

- вивчення майнового стану підприємства;

- аналіз ліквідності підприємства;

- аналіз платоспроможності (фінансової стійкості підприємства);

- аналіз ділової активності підприємства;

аналіз рентабельності підприємства. Існує ряд методів фінансового аналізу даних звітності. Серед них розрізняють такі:

o горизонтальний аналіз - коли показник кожного пункту звітності порівнюють з даними попереднього періоду;

o прогнозний аналіз - коли визначається конкретна тенденція до підвищення чи зниження окремого показника рівня динамічного ряду;

o підсумковий аналіз - коли перевіряються підсумкові дані шляхом підсумкових даних;

o коефіцієнтний метод - метод співвідношення окремих показників;

o порівняльний аналіз - коли показники даного господарства чи підрозділів порівнюють з показниками конкурентів, середньо-галузевими і середньогосподарськими даними і т. ін.

Для проведення аналізу вибирається конкретний напрямок аналізу і використовується для цього ряд окремих показників. Наприклад, щоб оцінити майновий стан підприємства і визначити коефіцієнт абсолютної ліквідності потрібно використовувати:

- грошові кошти;

- грошові еквіваленти;

- короткострокові фінансові вкладення;

- короткострокові зобов'язання.

Для визначення коефіцієнта загальної ліквідності (покриття) необхідні такі показники: грошові кошти, грошові еквіваленти, дебіторська заборгованість (непрострочена та реальна), запаси, витрати, короткострокова заборгованість.

До аналізу фінансової стійкості (платоспроможності або автономії) використовують такі показники: власні кошти, вартість майна (підсумок активу балансу).

Коефіцієнт структури капіталу (фінансування) визначають на основі даних: короткострокової кредиторської заборгованості, довгострокової кредиторської заборгованості, власного капіталу.

Алгоритм розрахунку показників фінансового стану підприємства, розрахунку фінансових показників (коефіцієнтів) наведені в таблицях 8.1.7.1. і 8.1.7.2.

Таблиця 8.1.7.1. Показники фінансового стану акціонерного товариства та підприємства-емітента облігацій

Таблиця 8.1.7.2. Алгоритм розрахунку фінансових показників (коефіцієнтів)