Аудит: організація і методика - Огійчук М.Ф. - 9.3. Відповідальність та дії аудитора до і після підписання аудиторського висновку

Існують такі основні подальші події, які сприятливо або несприятливо впливають на вид аудиторського висновку: події, котрі забезпечують подальше підтвердження умов, котрі існували на дату підписання аудиторського висновку, події, котрі відображають нові умови, які наступають після дати складання аудиторського висновку.

Аудитор повинен виконати усі процедури перевірки для отримання свідчення того, що всі подальші події до дати підписання аудиторського висновку, котрі повинні були потрапити у звітність підприємства, були ним своєчасно виявлені і проаналізовані.

Аудитор при цьому використовує такі процедури, котрі використовує стосовно угод, завершення яких відбувається після закінчення звітного періоду, необхідні для отримання аудитором впевненості в тому, що фінансова звітність достовірна.

Для розкриття подальших подій, які могли вплинути на бухгалтерський баланс аудитор застосовує процедури, котрі можуть включати:

o ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорів, контролюючих і виконавчих комітетів, які відбулися після закінчення звітного періоду, але до моменту оприлюднення звітності підприємства;

o огляд останніх фінансових оперативних завдань клієнта, фінансових планів, кошторисів витрат, прогнозів прибутку, звітів керівництва і інших внутрішніх документів підприємства;

o отримання інформації від юристів клієнта щодо вирішення питань по пред'явлених претензіях та позиваннях;

o опитування керівництва клієнта стосовно виникнення у нього нових обставин, надання клієнтом гарантій, залучення клієнтом заємних коштів;

o отримання інформації про здійснений продаж активів;

o отримання інформації стосовно поточного стану обліку та суттєві зміни в тих розділах, де існують ризики;

o отримання фактів, що ставлять під сумнів відповідність облікової політики.

Коли аудитору стає відомо про подальші події, котрі істотно впливають на фінансову звітність клієнта, він повинен визначити, чи враховані такі випадки певним чином і чи розкриті вони в звітності підприємства.

Після дати підписання аудиторського висновку аудитор не несе відповідальності за виконання процедур перевірки або складання запиту стосовно фінансової звітності. Відповідальність за інформування подальших подій, які впливають на достовірність звітності, протягом періоду після дати підписання аудиторського висновку і до дати публікації фінансової звітності повністю лежить на керівництві клієнта.

У період, коли після дати підписання аудиторського висновку і до офіційного оприлюднення фінансової звітності аудитору стає відомо про факт, котрий може суттєво вплинути на фінансову звітність клієнта, він вирішує питання про можливість внесення поправок до фінансової звітності і аудиторського висновку. Аудитор повинен внести поправки в результати процедур аудиторської перевірки стосовно існуючої ситуації на той момент, коли керівництво вносить зміни в фінансову звітність підприємства.

Аудитор повинен підготувати висновок, який відрізняється від позитивного, якщо керівництво клієнта не вносить виправлення в фінансову звітність, а аудитор вважає це за необхідне, та аудиторський висновок ще не передавався клієнтові.

Якщо аудиторський висновок передано клієнтові, аудитор повинен повідомити про це керівництво клієнта, яке відповідає за оприлюднення звітності або її публікацію, про недопустимість публікації звітності без відповідного коригування коли фінансовий звіт все-таки випущений без внесення змін, аудитор повинен вжити заходів для інформування про це користувачів фінансової звітності стосовно наявності свого діючого і дійсного аудиторського висновку. Прийняття рішення про такі дії буде залежати від правової підтримки аудитора і рекомендацій юриста.