Аудит: організація і методика - Огійчук М.Ф. - 9.1. Заключний огляд фінансової звітності

9.1. Заключний огляд фінансової звітності

Згідно з МСА 200 "Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів" мета аудиту фінансових звітів полягає в наданні аудиторові можливості висловити свою думку стосовно того, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності. Фінансові звіти в цілому повинні бути вільні від суттєвих викривлень, спричинених шахрайством або помилкою.

Ось чому повторно перевіряються ті господарські операції, котрі мали визначені викривлення. Ці неточності могли трансформуватися в дані фінансової звітності.

При додатковій перевірці необхідно з'ясувати чи вся фінансова інформація відображена:

* у повному обсязі;

* правильно внесеними змінами після перевірки;

* санкціоновано.

Вся інформація, яка отримана при заключному огляді фінансової звітності повинна бути підтверджена управлінським персоналом. Як вказано в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" після складання балансу Ще перед перевіркою аудитом можуть бути події, які відбуваються між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, яка вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

При установленні аудитором фактів викривлення фінансової звітності, він рекомендує внести відповідні корективи. Коригування активів та зобов'язань здійснюється шляхом сторнування або додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій при заключному огляді фінансової звітності.

9.2. Концепція функціонуючого підприємства

На аудитора покладають відповідальність за надання гарантій постійності діяльності підприємства в найближчому майбутньому Концепція діючого підприємства є однією з облікових концепцій і полягає у тому, що фінансова звітність суб'єкту, що перевіряється має здатність до продовження діяльності і вона буде здійснюватися надалі в найближчому майбутньому. Тобто, допускається, що підприємство немає наміру призупиняти свою роботу, або зменшувати об'єм виробництва продукції. Якщо в управлінського персоналу така думка існує, то тоді може бути складений ліквідаційний баланс.

Процедури перевірки і оцінка отриманих результатів розглядаються аудитором в такому руслі, щоб брати до уваги правомірність припущень про постійність діяльності підприємства в найближчому майбутньому, які кладуться в основу підготовки звітності підприємства.

В основу даних про надання гарантій постійності діяльності підприємства покладена фінансова звітність підприємства.

Під час підготовки фінансової звітності управлінським персоналом і при перевірці фінансової звітності аудитором припускається, що підприємство буде продовжувати діяльність не менше одного року після закінчення звітного періоду.

Аудитор таким чином має думку, що активи можуть бути реалізовані по цінам, які заплановані. Якщо таке припущення неправильне, це означає, що підприємство не буде мати змогу реалізувати свої активи по тих цінах, за якими вони обліковуються і можуть змінитися суми і термін погашення зобов'язань.

Для встановлення постійності діяльності підприємства аудитору необхідно розглянути показники:

o фінансові;

o операційні;

o інші.

До фінансових показників відносять:

- чисті зобов'язання (кредити, по яких наступає термін погашення, без реальної можливості бути пропонованими або погашеними);

- коефіцієнти;

- збитки від основної діяльності;

- прострочення або призупинення виплати дивідендів;

- заборгованість кредиторам (неможливість заплатити у встановлений термін);

- неможливість отримати фінансування для розвитку нової продукції або інших необхідних інвестицій.

До операційних показників відносять:

o втрату ефективного управління при незмінності керівництва;

o втрату основного ринку, спеціальної ліцензії на діяльність або головного постачальника сировини чи продукції;

o труднощі з робочою силою або недостатня кількість виробничих запасів, завдяки яким можна забезпечити постійне виробництво, послуги.

До інших показників відносять:

- недотримання встановлених українським законодавством вимог;

- порушені проти підприємства справи в суді по котрим може бути винесене рішення не на його користь.

Дані показники можуть бути послаблені іншими факторами. Наприклад, особливо впливає неспроможність підприємства погасити його звичайні борги. Щоб це збалансувати необхідно підвищити рівень управління, переглянути графік погашення кредитів, збільшити розмір капіталу.

Коли виникає питання, чи правильно зроблені висновки про постійність діяльності підприємства в найближчому майбутньому, аудитору необхідно отримати необхідні докази щодо спроможності роботи підприємства.

При цьому аудитор може використати такі процедури:

o аналіз оборотних коштів;

o аналіз прибутковості;

o дослідження подій, які мають місце після закінчення звітного періоду і які впливають на спроможність підприємства до продовження діяльності;

o аналіз і обговорення останніх проміжних фінансових звітів підприємства;

o дослідження умов кредитних угод і протоколів про наміри з тим, щоб впевнитися, чи не порушувалися вони;

o письмовий запит до юриста підприємства про справи, які знаходяться на розгляді в суді;

o підтвердження існування, законності і можливості здійснення заходів по забезпеченню фінансової допомоги з боку других підприємств;

o оцінка позиції клієнта щодо невиконаних замовлень споживачів його послуг.

Використовуючи усі необхідні процедури аудитор складає висновок про ймовірність постійної діяльності підприємства.

Якщо існує обґрунтований доказ постійності діяльності підприємства, аудитор не змінює зміст аудиторського висновку.

Якщо припущення буде необгрунтованим, аудитору необхідно розкрити інформацію про фактори в фінансовій звітності підприємства.

Якщо така інформація не була розкрита в фінансовій звітності підприємства, аудитору необхідно скласти аудиторський висновок, який відрізняється від позитивного.

Якщо інформація в фінансовій звітності підприємства розкрита відповідним чином аудитор складає позитивний висновок.

У випадку коли протягом проведених додаткових процедур і отриманої інформації, включаючи ефект послаблення обставин, аудитор доходить до висновку, що підприємство не буде мати спроможність продовжувати свою діяльність у найближчому майбутньому, він робить висновок, що припущення про постійність, не було належним чином обґрунтоване.

Якщо результат від використання фінансової звітності підприємства необгрунтованого припущення про постійність є таким суттєвим, що фінансова звітність підприємства вважається недостовірною, аудитору необхідно скласти висновок негативного характеру.

9.2. Концепція функціонуючого підприємства
9.3. Відповідальність та дії аудитора до і після підписання аудиторського висновку
9.4. Запит відповіді від адміністрації
9.5. Особливості взаємовідносин сторін у різних ситуаціях
9.6. Складання довідки про виправлення помилок виявлених під час аудиту фінансової звітності
9.7. Загальні вимоги до аудиторського висновку
9.8. Види аудиторських висновків
9.9. Відмова від аудиторського висновку
9.10. Основні елементи аудиторського звіту (структура і зміст)
9.11. Аудиторський висновок під час виконання завдань з аудиту спеціального призначення
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru