Аудит: організація і методика - Огійчук М.Ф. - 8.5. Урахування законів та нормативних актів під час аудиторської перевірки фінансових звітів

Міжнародним стандартом аудиту № 250 "Врахування законів та нормативних актів під час аудиторської перевірки фінансової звітності" передбачена відповідальність аудитора за неврахування законів і нормативних актів під час аудиторської перевірки фінансових звітів.

При проведенні аудиторських процедур аудитор повинен усвідомлювати, що невідповідність суб'єкта господарювання законам і нормативним актам може суттєво вплинути на фінансові звіти. При цьому неможливо передбачити, що в процесі проведення перевірки можна виявити усі випадки невідповідності законодавчим і нормативним актам.

Формування висновків про проведення перевірки вимагає серйозного підходу в судженнях, тому термін "невідповідальність" означає бездіяльність, тобто такі дії суб'єкта господарювання, які суперечать чинному законодавству або нормативним актам.

Закони та нормативні акти різних країн відрізняються, тому національні стандарти бухгалтерського обліку та аудиту визначатимуть конкретний зв'язок законів та нормативних актів з аудиторською перевіркою. Для підвищення відповідності законодавчим актам управлінський персонал несе відповідальність за здійснення діяльності суб'єкта господарювання згідно із законами та нормативними актами.

Для того, щоб закони та нормативні акти дотримувалися, управлінський персонал повинен здійснити ряд процедур:

o установити моніторинг змін законодавчих вимог і забезпечення відповідності операційних процедур цим вимогам;

o забезпечити функціонування відповідних систем внутрішнього контролю;

* розробити й дотримуватися кодексу поведінки;

* сприяти підвищенню кваліфікації працівників;

o залучати спеціалістів до розробки та зміни законодавчих актів;

* вести реєстр основних законів.

На великих підприємствах такі обов'язки можна покласти на відділи внутрішнього аудиту або ревізійну комісію.

Під час аудиторської перевірки можливий неминучий ризик того, що деякі викривлення у фінансових звітах не будуть виявлені, незалежно від якості планування аудиторської перевірки та її проведення. Причинами того може бути невідповідність законам і нормативним актам.

До більш детальних причин можна віднести:

- наявність законів та нормативних актів, які, як правило, несуттєво впливають на фінансові звіти і не охоплюються системами бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

наявність власних систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;

- використання доказів, які не відповідають методичним вимогам;

- приховування, підробку окремої документації.

У зв'язку з цим аудитор повинен здійснювати планування та аудиторську перевірку з додержанням усіх нормативних документів та повного використання своїх професійних якостей.

Для того, щоб правильно провести планування аудиту, аудитор повинен знати, які закони значною мірою впливають на господарську діяльність підприємства-замовника.

Для отримання загальної інформації про дію законів аудитору необхідно:

o використовувати наявну інформацію про галузь і про бізнес суб'єкта господарювання;

o надіслати запит до управлінського персоналу щодо законів чи нормативних актів, які можуть впливати на діяльність суб'єкта господарювання;

o погоджувати з управлінським персоналом діючу політику або процедури, що використовуються для виявлення, оцінки та відображення в обліку судових позовів та оцінок;

o обговорити законодавчі нормативні вимоги з аудиторами дочірніх підприємств.

Отримавши необхідні відомості, аудитор застосовує всі процедури перевірки, які спрямовані на виявлення фактів невідповідності господарських операцій окремим законам і нормативним актам. Аудитору необхідно отримати достатньо доказів відповідності тим законам і нормативним актам, які, на думку аудитора, впливають на визначення суттєвої інформації, що розкривається у фінансових звітах.

Проте аудитор, застосовуючи діючі процедури, може виявити факти можливої невідповідності законам і нормативним актам. Такі процедури можуть включати, наприклад, запити, що адресовані управлінському персоналу про подані позови й оцінки, ознайомлення з протоколами зборів та ін. Від управлінського персоналу аудитор повинен отримати підтвердження того, що йому були відомі всі факти невідповідності законам і нормативним актам. Якщо аудитор виявляє інформацію, яка не відповідає вимогам законодавства, то йому необхідно встановити можливість впливу її на якість звітності, що є на підприємстві. При цьому аудитор враховує:

o можливі фінансові наслідки (пені, штрафи та ін.);

o необхідність розкриття можливих фінансових наслідків;

o потребу поставити під сумнів справедливе й достовірне відображення інформації у фінансових звітах.

Якщо аудитор установив факти невідповідності господарських операцій законодавству, йому слід оформити це документально та обговорити їх з управлінським персоналом.

У випадку, коли управлінський персонал не дає аудитору вичерпних пояснень, йому необхідно уточнити обставини, що склалися з юристом. У подальшому аудитор повинен відшукати докази для обґрунтування того чи іншого висновку.

Бувають випадки, коли система внутрішнього контролю не виявила невідповідностей господарських операцій чинному законодавству. Тоді аудитор переглядає оцінку ризику й достовірність пояснень управлінського персоналу. При виявленні фактів невідповідності господарських операцій законодавству, аудитор повинен у найкоротший термін повідомити про це ревізійну комісію, раду директорів або управлінський персонал, чи отримати докази того, що вони проінформовані про випадки невідповідності. Якщо аудитор переконався, що управлінський персонал або рада директорів ознайомлені з фактами невідповідності законодавству та не вживають заходів для їх уникнення, він може повідомити про це спостережну раду або ревізійну комісію. Коли з вини суб'єкта господарювання аудитор не отримує достатніх доказів про факти невідповідності законодавству, аудитор повинен висловити умовно-позитивну думку або відмовитися від висловлення думки про фінансові звіти.

РОЗДІЛ 9. АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК ТА ІНШІ ПІДСУМКОВІ ДОКУМЕНТИ
9.1. Заключний огляд фінансової звітності
9.2. Концепція функціонуючого підприємства
9.3. Відповідальність та дії аудитора до і після підписання аудиторського висновку
9.4. Запит відповіді від адміністрації
9.5. Особливості взаємовідносин сторін у різних ситуаціях
9.6. Складання довідки про виправлення помилок виявлених під час аудиту фінансової звітності
9.7. Загальні вимоги до аудиторського висновку
9.8. Види аудиторських висновків
9.9. Відмова від аудиторського висновку
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru