Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті - Гаркуша Н.М. - 5.1. Виявлення і вивчення альтернатив управлінських рішень

5.1. Виявлення і вивчення альтернатив управлінських рішень

Основними етапами підготовки управлінського рішення, як було зазначено раніше, є виявлення оптимального числа альтернатив та вибір допустимих із них, тобто виникає проблема аналізу варіантів управлінських рішень у практичній діяльності. Нерідко буває, що особи, які приймають рішення, не усвідомлюють повною мірою важливості аналізу сукупності варіантів. Зрештою, з числа рішень, що розглядаються, може бути вибраний не найкращий варіант. Але якість вибору обмежена якістю вибраного кола варіантів. Ухвалення рішення - це, по суті, вибір одного з наявних варіантів. Коли варіанти не визначені, список їх обмежений або навіть непродуманий, ухвалити хороше рішення просто неможливо. Якщо варіанти чітко визначені і перераховані, завдання вже не недосяжне. З'являється цілком конкретне завдання вибору одного з наявних варіантів.

Визначення можливих варіантів ухвалення рішення, як правило, - це творчий етап. Але є один варіант, який майже завжди є в будь-якому списку: не ухвалювати рішення взагалі. Іноді оптимальним варіантом буде відкладення ухвалення рішення, щоб отримати більше часу для накопичення нових матеріалів. Якщо мета має бути досягнута негайно, не можна відкладати ухвалення рішення на невизначено довгий термін.

Фактори впливу на ухвалення управлінських рішень

На ухвалення управлінського рішення впливає безліч чинників, дію яких необхідно враховувати. Спроба надати їх повний перелік або детальний аналіз може призвести до небезпеки втрати деяких реальних і важливих чинників, а також ліміту часу, визначеного для ухвалення рішення. Доцільно виділити три групи чинників (рис. 5.1).

Під чинниками, пов'язаними з ресурсами, звичайно мають на увазі час, грошові кошти і виробничі можливості. Вищим органам управління підприємства у багатьох випадках слід враховувати адміністративно-правовий ресурс (підтримка керівництва регіону, очікувана позиція арбітражного суду тощо).

Рис. 5.1. Чинники, дію яких необхідно враховувати при прийнятті управлінських рішень

До технічних чинників відносять, як правило, що безпосередньо пов'язані як з інформаційним забезпеченням, так і з інженерним аналізом або розробкою вимог до конструкції. Такі чинники зазвичай конкретні і визначаються кількісно. Вони часто пов'язані з одним з трьох видів обмежень: функціональними, обласними й екстремальними. Функціональним обмеженням є точне завдання робочих характеристик, вхідних параметрів або інших обмежень.

Обласні обмеження відрізняються від функціональних тим, що вони визначаються нерівностями. Прикладом обласного обмеження може бути така вимога: "Адміністративні витрати не повинні перевищувати 400 тис. грн на рік". Екстремальні обмеження звичайно вимагають, щоб певний параметр був якомога більшим або якомога меншим. Тобто вимагається, щоб певний параметр у конкретному напрямі мав максимальне або мінімальне значення. Отже, мають бути враховані екстремальні обмеження при вирішенні проблем оптимізації функції, що моделюється. Прикладом екстремальних обмежень при формуванні цієї функції є прибуток, який має бути максимальним.

Під час ухвалення управлінських рішень все важливішу роль відіграють і людські чинники, які відображають не тільки вимоги політичної або соціальної доцільності здійснення чи досягнення альтернативи, а й вимоги людської етики і моралі. З метою ухвалення правильного рішення потрібна не тільки технічна компетентність в оцінці ресурсів і технічних чинників, а й урахування дії людського чинника.