Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті - Гаркуша Н.М. - 6.2. Аналіз беззбитковості виробництва і реалізації продукції. Визначення точки беззбитковості. Допуски в аналізі беззбитковості

Істотне значення для керівництва підприємства має інформація про зміни обсягу виробництва сукупних витрат і прибутку.

Знання залежності між зазначеними показниками дає змогу керівництву визначити критичні рівні випуску, наприклад рівень, при якому прибуток буде максимальним, або рівень, при якому не буде ні прибутку, ні збитків. В останній ситуації виникає необхідність визначення кількості продукції або товару, яку необхідно продати, щоб опинитися "в нулі", або обсяг реалізації у вартісному вираженні. Такий обсяг реалізації називають безприбутковим оборотом, або точкою беззбитковості, а також "критичною точкою", "мертвою точкою", "порогом рентабельності". Щоб забезпечити цю рівноважну ситуацію, необхідно, щоб потрібна величина маржинального доходу відповідала сумі постійних витрат.

Аналіз беззбитковості, що ґрунтується на залежності між доходами (виручкою) від реалізації продукції, витратами та прибутком за короткий період, тобто період, протягом якого вихід продукції підприємства обмежений рівнем наявних на конкретний час в її розпорядженні діючих виробничих потужностей.

Протягом короткого часу залучення одних ресурсів може зрости, залучення інших - ні. Наприклад, можна організувати додаткове постачання сировини, залучити некваліфіковану робочу силу, але для збільшення виробничих потужностей обладнання знадобиться час.

Таким чином, протягом короткого періоду часу випуск продукції обмежений, тому що виробничі потужності підприємства не можуть бути збільшені. Для скорочення виробничих потужностей також необхідний час, тому протягом короткого періоду часу підприємство повинне працювати, використовуючи відносно постійні запаси виробничих ресурсів.

Метою проведення аналізу беззбитковості є оцінка:

o початкового періоду функціонування нового підприємства;

o прибутковості нового виду послуг або нової предметно-цільової спеціалізації;

o прибутковості інвестицій при нарощуванні основного капіталу тощо.

Крім того, аналіз беззбитковості має відповісти на такі важливі питання:

1. Зростає можливість беззбиткової роботи підприємства чи зменшується протягом певного часу?

2. Чи покриє збільшення обсягу продажу витрати на проведення маркетингової програми?

3. Чи збільшиться прибутковість підприємства після виведення на ринок нового продукту?

4. Чи окупається модернізація виробництва?

5. Яких зусиль докладає підприємство, щоб знизити точку критичного обсягу виробництва?

Однак слід мати на увазі, що в аналізі беззбиткового стану підприємства необхідно дотримуватися певних припущень, а саме.

1. Аналізуються лише прийнятний діапазон обсягів вироб ництва, тобто той рівень виробництва, якого підприємство дотримувалось у минулому і для якого є інформація про витрати, та рівень виробництва, якого підприємство передбачає досягти в майбутньому.

2. Сукупні витрати та сукупний дохід є лінійними функціями обсягу виробництва. Припускається, що середні витрати і ціна реалізації одиниці продукції залишаються незмінними.

Це припущення дійсне лише в межах прийнятного діапазону обсягів виробництва.

3. Витрати можна чітко поділити на постійні і змінні. Точність визначення рівня беззбитковості залежить від того, наскільки правильно розподілені витрати на змінні і постійні. Отже, важливим припущенням є припущення про можливість коректного розподілу витрат на постійні і змінні.

4. Всі інші показники, крім того, що аналізується, залишаються постійними. Припускається, що змінюється лише той показник або та стаття витрат, що аналізуються. Всі інші показники, наприклад продуктивність, номенклатура продукції, технологія виробництва, рівень цін, залишаються незмінними. Це означає, що якщо ці показники суттєво зміняться, то висновки, зроблені за результатами аналізу беззбитковості, будуть неправильними.

5. Реалізується лише один виріб або номенклатура залишається постійною. Аналіз беззбитковості передбачає, що або продають одне найменування товару, або, у випадку продажу декількох видів продукції, реалізація буде здійснюватися відповідно до заздалегідь визначеної номенклатури.

6. Обсяг реалізації дорівнює обсягу виробництва. Припускають, що підприємство продає стільки продукції, скільки виробляє, тобто постійні витрати, які мали місце за певний період, враховуються як витрати цього періоду. У протилежному випадку враховані постійні витрати не будуть збігатися з фактичними постійними витратами. Сума врахованих постійних витрат дорівнює сумі фактичних витрат лише тоді, коли обсяг виробництва дорівнює обсягу реалізації.

Як уже було зазначено, точка беззбитковості, або безприбутковий оборот, визначається кількістю товару (продукції), продаж якого забезпечує беззбитковий стан підприємства. Ця кількість товару може бути визначена трьома методами:

1) маржинального оцінювання;

2) рівняння;

3) графічним.

Точка беззбитковості, або точка критичного обсягу виробництва, в натуральному вираженні за методом маржинального оцінювання, може бути визначена за такими алгоритмами:

де V- виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, грн;

Вш - витрати виробничі змінні, грн; А™* - витрати постійні, грн;

Вад - витрати змінні на одиницю продукції (товару), грн;

К (Тв) - кількість товару, продаж якого забезпечує беззбитковий стан підприємства, тобто точка беззбитковості, шт.;

Ц - ціна одиниці товару (продукції), грн;

МДод - маржинальний дохід на одиницю продукції (товару), грн.

Використання методу маржинальних оцінок для розрахунку точки беззбитковості продемонструємо на підставі даних прикладу.

Приклад 6.1

Розрахуйте точку беззбитковості якщо відомі такі дані:

o очікуваний обсяг продажу продукції - 10 тис. шт.;

o ціна одиниці продукції - 8 грн;

o змінні витрати на одиницю товару - 5 грн;

o постійні витрати - 21 тис. грн;

o прийнятий діапазон обсягів реалізації - 4-11 тис. шт.; Розв'язання:

Таким чином, критичний обсяг виробництва, тобто точка беззбитковості, дорівнює 7000 шт., або 56 000 грн (7000 ■ 8). Перевіримо рішення:

За такого способу визначення точки беззбитковості було логічне міркування: якщо реалізація одиниці товару дає змогу отримати маржинальний дохід у розмірі трьох грошових одиниць, то скільки потрібно виготовити або реалізувати товарів, щоб одержати необхідний маржинальний дохід, який відповідає сумі постійних витрат. Тобто, якщо з реалізації одиниці товару ми отримуємо три грошові одиниці маржинального доходу, то скільки потрібно виготовити продукції, щоб заробити 21 000 грн маржинального доходу, який забезпечує беззбитковий стан підприємства?

1 шт. продукції - 3 грн маржинального доходу;

X -21000 грн;

X = 21 000 = 7000 шт., або 56 000 грн (7000 шт. o 8 грн) З

У нашому прикладі очікуваний прибуток від продажу 10 000 од. товару становитиме:

o сумарний маржинальний дохід [10 000 o (8 - 5)] = = 30 тис. грн;

o постійні витрати - 21 тис. грн;

o прибуток - 9 тис. грн.

Згідно з даними прикладу 6.1, побудуємо графік беззбитковості (рис. 6.1). Для цього на осі витрат і доходів (вісь ординат) відкладаємо величину постійних витрат за рік (21 000 грн). На осі обсягу реалізації (вісь абсцис) з точки 10 тис. шт. (очікуваний продаж) проводимо вертикальну лінію до точки обсягу виручки у розмірі 80 тис. грн (10 000 * 8) і від початку координат через неї проводимо пряму сукупного доходу від реалізації. Визначаємо величину змінних витрат за очікуваного обсягу

Рис. 6.1. Графік точки беззбитковості

реалізації 10 тис. шт., яка становить 50 тис. грн (10 000 * 5), і відкладаємо по осі ординат від лінії сукупних постійних витрат. Через отриману точку проводимо лінію сукупних витрат. У результаті отримана точка беззбитковості, яка відповідає обсягу реалізації продукції в 7000 шт. На графіку між лініями сукупного доходу від реалізації і сукупних витрат створюється ліворуч від точки беззбитковості область збитків, а праворуч від неї - область прибутку. Справа на графіку показана область сукупних постійних і змінних витрат, які разом утворюють величину сукупних витрат. Відповідно до умов прикладу з точок 4 і 11 осі абсцис були проведені вертикальні лінії прийнятного діапазону обсягу реалізації. На графіку можна побачити на лінії очікуваного обсягу реалізації величину очікуваного прибутку, який становить 9 тис. грн (між значеннями сукупних витрат у розмірі 71 000 грн і сукупним доходом у розмірі 80 000 грн).

Слід зазначити, що графік точки беззбитковості не дає розміру прибутку і збитків для різних обсягів виробництва (реалізації). Для встановлення розмірів прибутку або збитків за цим графіком необхідно визначати відстань між лініями сукупних витрат і сукупного доходу.

Більш наочне зображення впливу змін обсягу виробництва (реалізації) на прибуток дає графік прибутків (збитків) та обсягу виробництва (реалізації), поданий на рис. 6.2. Горизонтальна вісь представляє різні рівні обсягу виробництва і реалізації, а прибуток і збитки за цей період позначаються на вертикальній осі. Лінія прибутку проводиться через максимальну суму збитків при нульовому обсягу виробництва (реалізації) (в нашому прикладі розмір постійних витрат 21 000 грн) і обсяг виробництва, при якому визначається точка беззбитковості (7000 шт.). Якщо підприємство виробляє (реалізує) продукції менше цього критичного обсягу, то воно зазнає збитків. На графіку цей проміжок виділений як область збитків.

Виробництво (реалізація) продукції в більшому обсягу, ніж критичний, дозволяє отримати прибуток. Тому правий бік графіка визначений як область прибутку.

Графік дає можливість визначити прибуток або збиток за будь-якого обсягу виробництва (реалізації). В нашому прикладі розрахунок наведено при очікуваному обсягу реалізації у розмірі 10 000 шт. Вертикальна лінія з точки цього обсягу перетинається з лінією прибутку. З точки перетину проводиться горизонтальна лінія, яка в точці перетину з вертикальною віссю показує величину прибутку в розмірі 9000 грн. Аналогічний розрахунок можливий для будь-якого обсягу реалізації.

Слід зазначити, що реалізація продукції на суму, що перевищує 56 000 грн, забезпечує прибуток у розмірі 3 грн від кожної

Рис. 6.2. Графік прибутків (збитків) та обсягу виробництва (реалізації)

одиниці додатково проданого товару, а реалізація на суму менше 56 000 грн означає збитки. Переконаємося в цьому, ввівши додаткові дані в розглянутий приклад (табл. 6.1).

Отже, беззбитковий стан підприємства забезпечує випуск і реалізація 7000 од. товару, збільшення чи зменшення якого на одну одиницю товару обумовлює, відповідно, 3 грн прибутку чи збитку.

Таблиця 6.1. Вихідна інформація

Цей приклад надає можливість зробити такі висновки:

1. Маржинальний дохід від реалізації одиниці товару постійний при будь-якому рівні продажу. Сумарний маржинальний дохід, що дорівнює маржинальному доходу від одиниці товару, помноженому на число проданих товарів, зростає прямо пропорційно до обсягу продажу.

2. Оскільки, роз мір маржинального доходу від реалізації одиниці товару не змінюється, ефективніше за все для визначення очікуваного прибутку при будь-якому рівні випуску і продажу товару визначити сумарний маржинальний дохід і відняти від нього постійні витрати.

У нашому прикладі очікуваний прибуток від продажу 10 000 од. товару становитиме:

o сумарний маржинальний дохід [10 000 o (8 - 5)] в = 30 000 грн;

o постійні витрати - 21 000 грн;

o прибуток -9000 грн (30 000 -21000).