Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті - Гаркуша Н.М. - Теорії ухвалення рішень

Є декілька галузей науки і техніки, які можна назвати наукою про ухвалення рішень. Одна з них - теорія корисності, яка е спробою побудови єдиної наукової теорії ухвалення рішень, але ця теорія ще молода. До числа згаданих сфер знання належить теорія оптимізації, теорія ймовірності, математична статистика.

Теорія корисності дотепер застосовувалася головним чином у сфері адміністративного управління. В майбутньому вона може застосовуватись і при вирішенні деяких інших завдань. Теорія корисності забезпечує спосіб вимірювання різних цінностей за єдиною шкалою корисності. Теорія ухвалення рішень має справу з вибором стратегій з метою оптимізації ймовірності отримання максимального значення за шкалою корисності.

Оптимізація припускає визначення значень регульованих параметрів (при наявних обмеженнях), що приводять до екстремального значення параметра, який оптимізується. Функція, що визначає цей параметр, називається цільовою функцією. Отже, елементами завдання оптимізації є цільова функція, обмеження і параметри, що регулюються.

Математичні методи оптимізації представляють шляхи знаходження параметрів, які максимізують (або мінімізують) цільову функцію при різних обмеженнях і параметрах, включаючи час.

Теорію ймовірності іноді називають наукою недостовірних висновків. Ця теорія дає (в певних випадках) спосіб надання числових значень ступеня невизначеності, якою можна характеризувати певну конкретну подію. Як свідчить практика, рішення рідко приймаються при повному знанні всіх обставин і тому для їх ухвалення важливо знати теорію ймовірності.

Математична статистика має справу з числовими даними або результатами спостережень. Вона займається вивченням того, яким чином осмислити та обробити отримані дані і зробити на цій основі правильні висновки. При цьому як засіб ухвалення рішень можуть використовуватись і моделі (теоретичні розподіли) ймовірності і, таким чином, ці дві дисципліни. Це свідчить про те, що теорія ймовірності і математична статистика як наукові дисципліни тісно пов'язані одна з одною.

Новим додатком до теорії ймовірності і математичної статистики є теорія надійності, роль якої все більше зростає у зв'язку з розвитком масового виробництва складних машин і з появою потреби у складних високонадійних системах.

Ухвалення рішень, як було зазначено, значною мірою є "мистецтвом". Перш ніж завдання ухвалення рішень набере форми, що піддається аналізу, одним із наукових методів необхідно розглянути значну кількість чинників і виключити багато варіантів. Без цієї процедури рішення можна ухвалити лише суб'єктивно або шляхом вгадування. Тому важливо якомога повніше з'ясувати всі обставини, в яких відбувається ухвалення рішень. Методика зміни ситуації для ухвалення рішень на таку, коли стає можливим застосування одного з наявної різноманітності наукових методів, проводиться у такий спосіб:

o конкретно формулюється мета;

o складається найбільш повний перелік варіантів;

o формується максимально повний перелік чинників;

o список досліджених чинників використовується для зменшення числа варіантів рішення. На цьому етапі можна визначити, що багато варіантів просто нереальні, інші - можуть виявитися недоцільними. Зазначений процес украй суб'єктивний, а в окремих випадках він будується на припущеннях. Однак, якщо іншого вибору немає, то потрібно ухвалити конкретне рішення. У цих суб'єктивних припущеннях і думках про цінність виявляється мистецтво управлінця, що ухвалює рішення;

o варіанти, що залишилися, використовуються для скорочення списку чинників, частину яких тепер уже можна не розглядати. Інші чинники можуть однаковою мірою стосуватися всіх варіантів, що залишилися, і тому їх теж не потрібно більше аналізувати.

Після виконання перерахованих вище дій обирається один із таких варіантів.

1. Якщо більше не залишилося варіантів рішення, слід докласти більше творчих зусиль для складання нового переліку варіантів.

2. У разі виключення всіх чинників, що впливають на вибір варіантів, потрібно скористатися випадковим вибором, щоб зупинитися на одному варіанті рішення з тих, що залишилися.

3. Якщо залишився тільки один варіант, то рішення вважається ухваленим. Якщо він вас не влаштовує, розгляньте ще раз усі варіанти, які раніше здалися вам неприйнятними.

4. Коли залишиться тільки один чинник, що впливає на вибір, звичайно немає великих труднощів відшукати оптимальний варіант. Якщо чинники оцінювалися обережно, то можна вважати, що рішення ухвалене правильно.

5. За сприятливих умов слід використовувати охарактеризовані раніше наукові методи ухвалення рішень.

6. Якщо ситуація залишається складною, коли неможливе застосування наукових методів ухвалення рішень, а можливе лише застосування суб'єктивного підходу, то слід знову повернутися до формування списку варіантів, прагнучи чітко уявити собі причини виключення деяких із них.

У процесі розвитку бізнесу доводиться ухвалювати багато найрізноманітніших рішень. У деяких випадках управлінцю потрібно вміти ухвалювати рішення в умовах невизначеності і рухатися далі. Крім того, доводиться відповідати на питання про те, варто дотримуватися ухваленого рішення чи необхідно його переглянути. Відповіді на ці питання значною мірою визначаються смаком, схильностями та особистими якостями управлінця. Тому певною мірою його успіх залежить саме від цього.