Правознавство - Копиленко О.П. - 1. Поняття конституційного права. Джерела конституційного права.

1. Поняття конституційного права. Джерела конституційного права.

2. Історія світового конституційного досвіду.

3. Розвиток конституційного процесу в умовах незалежності України.

1. Поняття конституційного права. Джерела конституційного права.

Конституційне право є базовою галуззю права в усіх сучасних правових системах.

Предметом правового регулювання конституційного права України у найширшому розумінні є суспільні відносини, які виникають у процесі здійснення влади народом, устрій держави та суспільства, становище людини в державі та суспільстві. У більш конкретному розумінні предмет конституційного права включає такі групи суспільних відносин:

• відносини, які складають основоположні засади народовладдя, народний суверенітет;

• відносини, які розкривають форму правління, форму державного устрою, особливості державного режиму, порядок використання державних символів;

• відносини, які визначають основоположні засади функціонування держави: гуманізм, демократизм, розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову тощо;

• відносини, що визначають характер зв'язків між державою і особою: інститут громадянства, права і свободи людини і громадянина та механізм їх реалізації.

У конституційному праві переважає метод імперативного регулювання, при якому відносини між суб'єктами права ґрунтуються на засадах субординації, тобто підпорядкування одного суб'єкта іншому. З огляду на це поведінка суб'єктів конституційного права суворо регламентується, а їх права та обов'язки чітко визначені. Диспозитивний метод застосовується у конституційному праві значно рідше.

Система конституційного права відповідає змісту та структурі Конституції України — основного джерела конституційного права.

Конституція України була прийнята Верховною Радою України на її п'ятій сесії 28 червня 1996 р. Цей день тоді ж був проголошений державним святом українського народу, оскільки Конституція є основним законом держави, який складається з преамбули, 15 розділів, 161 статті, прикінцевих та перехідних положень.

Преамбула — це вступна частина Конституції, яка містить норми, що проголошують цілі прийняття Конституції, її основні принципи.

Розділ 1 "Загальні засади" містить статті, що визначають основи суспільного ладу, громадянства, положення, що стосуються суверенітету України, соціального захисту громадян, екологічної безпеки, статті, що визначають державну символіку.

Розділ 2 "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина" містить норми, що визначають основні особисті, політичні, економічні, соціальні права і свободи громадян, гарантії їх здійснення та конституційні обов'язки людини і громадянина.

Розділ 3 "Вибори. Референдум" присвячений регулюванню порядку проведення виборів і референдумів як основних форм волевиявлення народу.

Розділ 4 "Верховна Рада України" закріплює порядок утворення та роботи єдиного законодавчого органу України — Верховної Ради, її склад, компетенцію, а також статус народного депутата України.

Розділ 5 "Президент України" містить норми, що регулюють правове становище Президента України, порядок його обрання, компетенцію, умови припинення його повноважень.

Розділ 6 "Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади" присвячений порядку утворення, діяльності та компетенції українського уряду, місцевих державних адміністрацій, порядку припинення діяльності цих органів.

Розділ 7 "Прокуратура" закріплює завдання та структуру органів прокуратури.

Розділ 8 "Правосуддя" містить норми, що регулюють порядок утворення та функціонування органів правосуддя, визначають статус суддів.

Розділ 9 "Територіальний устрій України" закріплює принципи та систему адміністративно-територіального устрою України.

Розділ 10 "Автономна Республіка Крим" містить норми, що визначають становище цієї автономії, її компетенцію, основи взаємовідносин між Україною і Автономною Республікою Крим, повноваження органів влади автономії.

Розділ 11 "Місцеве самоврядування" містить норми, що визначають систему органів місцевого самоврядування, їх склад, статус депутатів, а також повноваження цих органів.

Розділ 12 "Конституційний Суд України" визначає склад та повноваження Конституційного Суду, встановлює гарантії незалежності та недоторканності суддів.

Розділ 13 "Внесення змін до Конституції України" встановлює порядок подання до Верховної Ради України законопроектів про внесення змін і доповнень до Конституції та порядок їх розгляду.

Розділ 14 "Прикінцеві положення" вказує, що Конституція набуває чинності з дня її прийняття (28 червня 1996 p.), а день прийняття Конституції є державним святом — Днем Конституції.

Розділ 15 "Перехідні положення" закріплює порядок введення в дію тих норм Конституції, які не можуть бути реалізовані негайно, та вирішення інших питань, що виникли у зв'язку з прийняттям нової Конституції.