Правознавство - Копиленко О.П. - 1. Україна — суверенна, незалежна, демократична, соціальна та правова держава.

1. Україна — суверенна, незалежна, демократична, соціальна та правова держава.

2. Державна влада в Україні та її поділ.

3. Державна мова в Україні.

4. Державна символіка України.

1. Україна — суверенна, незалежна, демократична, соціальна та правова держава.

Конституція України встановила, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ, який здійснює владу як безпосередньо, так і через органи державної влади та місцевого самоврядування.

У правознавстві розрізняють три види суверенітету: національний, державний та народний, причому всі види суверенітету пов'язані між собою.

Національний суверенітет — це повновладдя нації та її реальна можливість самостійно вирішувати власні питання, можливість реалізації своїх прав, у тому числі право утворювати національну державу.

Народний суверенітет — це повновладдя не окремої нації, а народу, його здатність до організації економічного, політичного та культурного буття, реальна участь народу в управлінні справами держави, визнання народу єдиним джерелом влади.

Державний суверенітет — це верховенство, самостійність та незалежність державної влади всередині країни та за ЇЇ межами. Розрізняють два види державного суверенітету: внутрішній і зовнішній.

Одним з важливих етапів становлення Української держави було прийняття Декларації про державний суверенітет України. Цей документ було прийнято 16 липня 1990 p., коли Україна ще знаходилася в складі СРСР, але на відміну від Конституції УРСР, суверенітет сучасної української держави не декларативний, а наповнений реальним змістом. Основним завданням Декларації було урочисто проголосити про намір українського народу створити незалежну суверенну державу.

В буквальному розумінні демократія означає "владу народу". Розрізняють три типи демократії: представницьку багатопартійну, представницьку однопартійну, пряму (або сумісне демократичне правління).

Пряма демократія означає, що рішення приймаються всіма, кого вони стосуються. Це "первинний" тип демократії, що виник в Давній Греції. Там громадяни, що складали меншу частину суспільства, регулярно збиралися разом, щоб розглянути політичні питання та прийняти важливі рішення. Але в сучасних великих і складних суспільствах правління всього народу є неможливим.

Представницька демократія означає, що рішення, що впливають на життя людей, приймаються не всіма членами суспільства, а людьми (представниками), спеціально вибраними для цієї мети.

Для демократичних держав характерними є наступні риси:

1. Народ є джерелом і носієм влади. Ст. 5 Конституції України повідомляє: "Носієм суверенітету та єдиним джерелом влади є народ. Народ здійснює владу безпосередньо та через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати та змінювати конституційний устрій в Україні належить виключно народу і не може бути узурпованим державою, її органами або посадовими особами".

2. Демократія передбачає наступне: "Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і направленість діяльності держави. Держава несе відповідальність перед людиною за свою діяльність. Затвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави" (ст. 3).

3. Демократія передбачає вираження волі більшості, але при врахуванні прав меншин. Воля більшості має відповідати гарантіям прав особистості, яка в свою чергу служить захисту прав меншин.

4. Демократія передбачає виборність органів держави в результаті конкурентних, вільних і чесних виборів (ст. 71).

5. Демократична держава гарантує свободу політичної діяльності, що не заборонена Конституцією та законами України. Лояльна опозиція має право виражати свої погляди та орієнтації (ст. 15).

6. Демократія передбачає законність як режим суспільно-політичного життя. Вимогами законності є перш за все відповідальність держави і громадян, а також наявність незалежної судової системи.

Розкриваючи зміст соціальної функції держави, слід вказати на ст. З Конституції України: "Людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю", крім того "держава забезпечує захист прав всіх суб'єктів, права власності та господарювання, соціальну направленість економіки" (ст. 13). Для вирішення поставлених соціальних завдань держава спирається на соціальне законодавство.

Правова держава — це така держава, в якій досягнуто пріоритет прав людини, яка зв'язана саме цим правом і підкоряється йому; де законодавча, виконавча і судова гілки влади закріплюють, гарантують і забезпечують права людини у повсякденній діяльності. До основних принципів правової держави належать:

• верховенство і панування правового закону в усіх сферах життя (ст. 8 Конституції України);

• постійне утвердження суверенітету народу як єдиного джерела державної влади (ст. 5);

• здійснення поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6);

• забезпечення прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина, виконання ними своїх обов'язків перед іншими людьми, державою та громадянським суспільством;

• врегулювання взаємовідносин між особою та державою на засадах вседозволеності особі робити все те, що прямо не заборонено законом, а державним органам — тільки те, що прямо дозволено законом;

• взаємна відповідальність між особою та державою, відповідальність держави перед особою і громадянським суспільством за свою діяльність (ст. 19);

• ефективна організація контролю та нагляду за здійсненням законів і режиму законності.