Географія промислових комплексів - Іщук С.І. - Вуглеенергохімічний цикл

7.1. Донецький промисловий район

Територія району охоплює Донецьку і Луганську адміністративні області загальною площею 53,2 тис. км2 (8,8 % площі території України). Економіко-географічне положення Донецького промислового району є окраїнним і прикордонним. Район розташований на крайньому сході держави, він межує з Придніпровським, Харківським промисловими районами та Росією.

У міжрайонному територіальному поділі праці район виокремлюється насамперед як важлива вугільно-металургійна база з розвитком важкого машинобудування, теплової електроенергетики, галузей хімічної, цементної та скляної промисловостей. На території району залягають цінні мінерально-сировинні ресурси, що стало однією з головних передумов формування потужного промислового комплексу.

У функціонально-галузевій структурі Донецького промислового району різко переважає важка промисловість. Формування промислового комплексу відбувалося на основі розвитку вугільної промисловості і чорної металургії. Ці галузі стали передумовою розвитку низки хімічних виробництв, металомісткого машинобудування та залізничного транспорту. На території району виникли потужні міжгалузеві комплекси: вугільно-металургійний, паливно-енергетичний, хімічний і машинобудівний. Значні запаси енергетичного вугілля зумовлюють розвиток паливної та електроенергетичної промисловостей, а також коксівного вугілля, вапняків, доломітів, вогнетривких глин - створюють сприятливі умови для розвитку чорної металургії. Тут видобувається харчова сіль, яка служить сировиною для розвитку основної хімії. Є також значні запаси сировини для розвитку індустріально-будівельного циклу. Виробничий профіль цього району визначає передусім група таких провідних енерговиробничих циклів (БВЦ): вуглеенергохімічний, пірометалургійний чорних металів, гірничохімічний, машинобудівний.

Вуглеенергохімічний цикл

Має найповнішу структуру і представлений декількома ланками. Найважливіші з них - вуглеенергетична і газохімічна. Вуглеенергетична ланка (підцикл) передбачає видобуток і збагачення вугілля. Газохімічний підцикл ґрунтується на одержанні та хімічній переробці коксових газів, які утилізуються на підприємствах коксохімії, а також природних газів, що надходять у район з інших районів України та Росії.

Коксовий і природний гази - це основа для розвитку азотної промисловості (Горлівка, Сєверодонецьк). На цій самій базі працюють підприємства, що випускають синтетичні барвники і хімічні реактиви у Донецьку. На основі утилізації коксових газів випускають сотні видів хімічної продукції: сульфат амонію, бензол і його похідні, фенол, азотні добрива, азотну кислоту, стирол, полістирол, поропласти та ін.

Розвиток окремих ланок вуглеенергохімічного ЕВЦ пов'язаний із промисловими вузлами, центрами чорної металургії та хімічної індустрії, в яких споживається велика кількість електро- і теплоенергії, що виробляється на потужних теплових електростанціях і міських ТЕЦ.

Пірометалургійний цикл

Пірометалургійний цикл чорних металів охоплює такі етапи: одержання коксу, виплавка чорних металів (чавун, сталь, прокат) і виробництво феросплавів (м. Стаханов). Виробництво коксу розміщене переважно в межах металургійних центрів. Коксохімічні підприємства Донецького регіону постачають кокс для потреб металургійних заводів України, а також на експорт. Вони розташовані в Авдіївці, Донецьку, Горлівці, Маріуполі, Комунарську, Єнакієвому, Макіївці та інших промислових центрах.

Виробництво чорних металів зосереджене на великих металургійних заводах повного циклу. їх розміщення має низку особливостей. Потужні комбінати зосереджені в центральній частині регіону, де видобувається коксівне вугілля (Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Горлівка). Другим великим металургійним підрайоном є Приазовський (Маріупольський), розташований між родовищами донецького коксівного вугілля і керченської руди.

На території Донецького району зосереджена майже половина основних підприємств пірометалургійного циклу чорної металургії України і більшість допоміжних (з видобутку флюсів і вогнетривів).