Географія промислових комплексів - Іщук С.І. - Донецько-Макіївська промислова агломерація

Сформувався на основі потужних родовищ кам'яної солі, а також газового вугілля. Величезними масштабами характеризується содова промисловість (Лисичанськ, Слов'янськ). На довізній сировині ґрунтується виробництво фосфорних добрив (Костянтинівна). До гірничохімічного циклу належить також нафтохімічна промисловість (Лисичанськ).

Серед підприємств циклу вирізняється група механізованих гірничопромислових об'єктів, які видобувають карбонатну сировину, цехів сирого росолу, які спеціалізуються на виробництві кальцинованої і каустичної соди та багатьох видів іншої продукції (сірчана і фосфорна кислота, хлористий кальцій і амоній, гідроокиси кальцію та ін.). У результаті диверсифікації виробництва рівень комплексного використання гірничохімічної сировини постійно підвищується (рис. 7.1).

Машинобудівний цикл

Машинобудівний цикл Донецького промислового району охоплює дві групи підприємств: машинобудівні та металообробні заводи. Останні відіграють роль допоміжного виробництва для машинобудівних галузей. Вони ремонтують технологічне устаткування і прилади, різні засоби механізації та автоматизації виробничих процесів для підприємств усіх галузей промисловості. Ці підприємства розміщуються здебільшого поблизу тих виробництв, які вони мають обслуговувати.

Головний напрям спеціалізації заводів машинобудівного циклу - випуск металомісткого і складного устаткування для металургійної, гірничодобувної та будівельної індустрій, транспортних засобів, верстатобудування. Найбільшими центрами машинобудівного циклу є: Краматорськ, Луганськ, Маріуполь, Горлівка, Донецьк, Дружківка, Стаханов, Слов'янськ, Ясинувата, Дебальцеве.

Крім чотирьох провідних енерговиробничих циклів, у Донецькому промисловому районі розвинуті такі цикли: індустріально-будівельний, текстильно-промисловий, рибопереробний та система агропромислових циклів.

У територіальній структурі промислового комплексу Донецького району переважають великі промислові утворення - про-

Рис. 7.1. Гірничохімічний цикл

мислові центри і вузли, що сформувались на основі агломераційного та вузлового ефектів.

Серед промислових вузлів виокремлюють три головні групи:

1) найбільші полігалузеві вузли, що сформувалися історично - Луганський, Маріупольський, Горлівсько-Єнакіївський;

2) великі нові моногалузеві вузли - Лисичансько-Рубіжанський, Краматорсько-Слов'янський, Стаханово-Алчевський, Торезо-Сніжнянський, Краснодонський;

3) моногалузеві вузли, формування яких продовжується - Краснолиманський, Краснолучсько-Антрацитовий, Свердловсько-Ровеньківський.

Донецько-Макіївська промислова агломерація

Найпотужніше полігалузеве промислове утворення в центральній частині Донецької області з широко розгалуженою мережею залізничних і автомобільних магістралей, що сприяє хорошому сполученню між промисловими центрами. До складу промислової агломерації входять центральна при ядерна частина Шахтарського району, південь Ясинуватського, Марийський, північ Волноваського, Старобешівський та Амвросіївський адміністративні райони і міста Донецьк, Макіївка, Ясинувата, Красногорівка, Мар'їнка, Докучаєвськ, Харцизьк, а також Моспине, Авдіївка, Зугрес, Іловайськ, Амвросіївна. В межах цього промислового утворення розташоване місто-мільйонер Донецьк (1016 тис. осіб), а всього у ньому проживає майже 1900 тис. мешканців.

Вугільно-металургійна спеціалізація промисловості Донець-ко-Макіївського утворення стала одним із важливих чинників створення на його території машинобудування і металообробки, хімії, коксової промисловості, виробництва будівельних матеріалів. Потужний промисловий комплекс розвивається завдяки великим запасам коксівного вугілля для металургії, глини і мергелю для виробництва цементу, кварцових пісків - основної сировини для скляної промисловості, будівельних пісків - для виробництва силікатної цегли. На південь від Донецька широкою смугою тягнеться "вапняне поле", в межах якого зосереджені поклади флюсових вапняків для металургії.

Ядром промислової агломерації є м. Донецьк - адміністративно-господарський центр Донецької області. Тут розміщені найбільші промислові підприємства, зокрема: металургійний завод, машинобудівні заводи з виробництва гірничо-металургійного устаткування, вугільні шахти, коксохімічний завод, багато підприємств легкої та харчової промисловостей. Донецькі машинобудівники випускають підйомні машини, що забезпечують підйом вантажів до 60 т з глибини 1600 м. Науково-технічний потенціал машинобудування зосереджений у таких інститутах, як Дондніпровуглемаш, УкрНДІметалургмаш та ін. До найбільших підприємств машинобудівного комплексу належать "Донецькміськмаш", "Топаз", "Норд".

Другим великим центром промислової агломерації є м. Макіївка (390 тис. осіб). До нього тяжіє низка промислових поселень, утворюючи локальну підсистему, в межах якої проживає майже 500 тис. мешканців. Усі поселення мають тісні трудові зв'язки з Макіївкою. Тут розвинені вугільна, металургійна, коксохімічна галузі. Працює одна з найбільших в Україні бавовняно-прядильна фабрика.

У зв'язку з розвитком галузевої структури промислової агломерації відбувається подальший промисловий розвиток міст і поселень міського типу: Харцизька (трубний завод), Ясинуватої (машинобудівний завод гірничошахтного устаткування), Авдіївки (коксохімічне виробництво), Амвросіївки (цементне виробництво). Промислові підприємства цих міст мають тісні виробничі зв'язки з Донецьким і Макіївським заводами.

Енергетика цього промислового утворення представлена потужними тепловими електростанціями - Старобешівською, Зуївською, Курахівською, а також міськими ТЕЦ. У перевезенні промислових вантажів головну роль відіграють Ясинуватський та Іловайський залізничні вузли.

Специфічні умови розвитку промисловості Донецько-Макіївської промислової агломерації, перевага галузей важкої промисловості в структурі промислового співробітництва погіршили екологічну ситуацію в регіоні. Тому на нинішньому стані розвитку промисловості серйозну увагу потрібно приділити екологізації виробництва.