Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Чи дефіцит бюджету впливає на грошову масу?

У ряді країн уряд може просто прийняти рішення про друкування грошей для фінансування дефіциту, використовуючи свої випущені Державною скарбницею платіжні засоби для оплати товарів і послуг. Цей вибір закритий для Державної скарбниці США. Дефіцит державного бюджету може вести до збільшення грошової маси тільки тоді,

Графік 18.1. Проценті ставки і дефіцит державного бюджету.

Коли Державна скарбниця випускає облігації для фінансування бюджетного дефіциту, то крива пропозиції облігацій переміщується праворуч з В до Ві Багато економістів поділяють думку, що рівновага переміщується у точку 2, бо крива попиту на облігації залишається незмінною. Тому процентна ставка зростає з гі до г'г. Проте адепти "рікардіанської рівності" твердять, що крива попиту на облігації також збільшується до В/?, що переміщує рівновагу у точку 2', в якій процентна ставка залишається незмінною на рівні г'ь

коли ФРС готова купувати облігації, що випущені Державною скарбницею для фінансування дефіциту. Оскільки рішення про емісію грошей для фінансування бюджету не автоматичне, а радше залежить від ФРС, то постає природне запитання: які методи фінансування використовуються і чому? Чому ми так багато читаємо про "дефіцити бюджету"?

Чи впливає бюджетний дефіцит на грошову масу, чи ні, залежить від того, який спосіб ФРС вибирає для проведення грошової політики. Якщо політика ФРС спрямована на попередження високих процентних ставок (ймовірність цього ви побачите в розділі 20), то багато економістів вважають, що в такій ситуації бюджетні дефіцити вестимуть до емісії грошей. їхня аргументація, застосовуючи інструментарії попиту і пропозиції для ринку облігацій (ми їх вивчали в розділі б), така: коли Державна скарбниця випускає облігації для населення, то пропозиція облігацій зростає (з В до В§ на графіку 18.1), змушуючи процентні ставки зростати (з і1 до і2), а ціни облігацій падати. Якщо ФРС розглядає зростання процентних ставок як небажане, то вона купуватиме облігації для підтримання курсу облігацій і зменшення процентних ставок. Чистий наслідок такої політики ФРС полягає в тому, що дефіцит державного бюджету спонукатиме ФРС до купівлі на відкритому ринку, що збільшить грошову масу (тобто створить "гроші підвищеної потужності").

Однак такі економісти, як Роберт Баро з Гарвардського університету, яе погоджуються з тезою, що бюджетні дефіцити впливають на грошову масу у спосіб, що описаний вище. Аналіз цих економістів (який Баро назвав "рікардіанська рівність", за ім'ям британського економіста XIX ст. Давида Рікардо) показує: коли уряд, керуючи дефіцитом, випускає облігації, то населення усвідомлює, що це стане підставою для підвищення податків у майбутньому, для того щоб розплачуватися за ці облігації. Населення, отже, заощаджує більше, сподіваючись цих майбутніх податків. Тому чистий наслідок полягає в тому, що попит населення на облігації зростає, аби урівноважити зрослу пропозицію. Крива попиту на облігації переміщується праворуч до В^ на графіку 18.1, залишаючи процентні ставки незмінними на рівні і±. Для ФРС немає необхідності купувати облігації, щоб утримати від зростання процентні ставки

Вплив бюджетних дефіцитів на процентні ставки і монетарну політику цілком суперечливий, і ми повернемося до питання про бюджетні дефіцити і їхні впливи на грошову масу та пропозицію грошей, коли з'ясовуватимемо загальні питання бюджетних дефіцитів та інфляції у розділі 28. Важливим моментом, який варто пам'ятати, є те, що бюджетні дефіцити можуть призвести до емісії грошей.