Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. -
3.1. Загальні положення

3.1. Загальні положення

Функціонування ринку неможливе без здійснення підприємницької діяльності, підприємництва.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Суб'єктами підприємницької діяльності, або, по-іншому, підприємцями, можуть бути:

♦ фізичні особи - громадяни України та інших держав;

♦ юридичні особи всіх форм власності.

Як видно, поняття "суб'єкт підприємницької діяльності" і "юридична особа" не збігаються, хоча за змістом дуже близькі. Перше поняття ширше, оскільки суб'єктом підприємницької діяльності може бути не тільки юридична (підприємство, кооператив, банк, компанія тощо), а й фізична особа, громадянин. Здійснення підприємницької діяльності громадянами без створення юридичної особи дістало назву приватного підприємництва.

В англомовних країнах набув поширення термін бізнес (англ. business - справа, заняття, комерційна, торгова діяльність), що означає будь-який вид діяльності, який приносить прибуток. Таким чином, поняття "власна справа", "бізнес", "комерція", "підприємництво" є синонімами і мають однакове значення. Відповідно бізнесмен (англ. business man) - це ділова людина, комерсант, підприємець.

Держава гарантує свободу підприємництва і його державну підтримку. Це означає, що підприємці мають право без обмежень самостійно приймати рішення і здійснювати будь-яку діяльність, що не суперечить законодавству.

Свобода підприємництва виявляється у:

♦ вільному виборі видів підприємницької діяльності;

♦ вільному залученні до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;

♦ самостійному формуванні програми діяльності;

♦ вільному виборі постачальників та споживачів;

♦ вільному найму робітників;

♦ вільному розпоряджанні прибутком, що залишається після виплати обов'язкових платежів, встановлених законодавством.

У загальному випадку підприємництво виконує такі три основні функції:

♦ ресурсну - мобілізація капіталу (фінансів), трудових, матеріальних, інформаційних та інтелектуальних ресурсів;

♦ організаторську - організація виробництва, матеріально-технічного забезпечення і збуту, маркетингу, реклами;

♦ творчу - новаторство, генерація і використання ідей та ініціативи, вміння ризикувати.

Особливо варто підкреслити творчу складову підприємництва, яка дає змогу підприємцю знаходити найефективніші господарські рішення, щонайкраще використовувати обмежені ресурси і домагатися здійснення намічених планів і задумів на практиці.

Бути підприємцем не просто. Відомо, що кожна людина прагне до успіху. Проте далеко не кожному вдається досягти бажаної мети в бізнесі. І це закономірно, оскільки створити і вести солідну справу під силу лише деяким з нас. Підтвердження тому - світова статистика, відповідно до якої цією важкою і відповідальною справою в усьому світі займається не більше 8% людей. Бізнесмен повинен мати такі, якості, як ініціативність, рішучість, завзятість, відповідальність, вміння спілкуватися з людьми.

Залежно від підготовленості та знання особливостей підприємницької справи перші кроки в підприємництві можуть сильно відрізнятися. Однак загальними для всіх підприємців-початківців є такі етапи становлення власної справи.

1. Виникнення бажання й ухвалення рішення про створення власної справи.

2. Вибір виду діяльності майбутнього підприємства, визначення своєї ніші на ринку.

3. Залучення партнерів, родичів, однодумців до створення власної справи.

4. Вирішення організаційних питань - вибір організаційної форми підприємства, підготовка установчих документів, реєстрація у встановленому порядку.

5. Вибір банку і перший фінансовий внесок у нову справу.

6. Забезпечення необхідними приміщеннями, устаткуванням, транспортом, а також оргтехнікою (телефон, комп'ютер тощо).

7. Добір персоналу і найняття робітників.

8. Пошук контрагентів, клієнтів і укладання договорів з ними, виконання перших зобов'язань.

9. Одержання прибутку і підбиття результатів першого року діяльності, оцінка фінансових результатів.

Перші етапи характеризують організаційні роботи зі становлення своєї справи, а наступні відображають результативність перших кроків підприємця.

Ухвалення рішення про створення власної справи -одночасно найпростіший і найскладніший етап. Саме тут проявляється ініціатива, рішучість, цілеспрямованість. Немаловажним є також визначення сфери діяльності. Крім загальних економічних і юридичних знань підприємець повинен досконало знати якусь справу, вміти робити щось краще за інших, знайти такий вид товарів або послуг, що незмінно будуть користуватися попитом.

Як показує досвід США і країн Західної Європи, найперспективнішими є такі сфери бізнесу:

♦ надання різного роду ділових послуг (консультації, бухгалтерський облік, юридичні послуги, реклама тощо);

♦ громадське харчування;

♦ роздрібна торгівля різноманітними споживчими товарами;

♦ ремонт автомобілів;

♦ будівництво будинків, дач, гаражів, ремонт квартир, офісів тощо.

Дуже значним етапом в організації справи є підготовка пакета установчих документів. Багато хто вважає за доцільне залучити до цієї роботи якусь юридичну або консультаційну фірму. Важливим є також вибір обслуговуючого банку. Банк може стати не тільки місцем зберігання коштів підприємця, а також порадником і діловим партнером. Наступним важливим етапом є залучення фахівців і робітників підприємства. Спочатку підприємець може сам виконувати деяку роботу. Нарешті, величезне значення має пошук контрагентів, укладання перших договорів і, що найважливіше, виконання перших зобов'язань.

Окремі етапи становлення власної справи можуть виконуватися одночасно, виходячи з індивідуальних особливостей підприємця, конкретних умов організаційного періоду і надходження замовлень на товари і послуги.

Всяка діяльність, у тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних і нематеріальних благ, які виступають у формі товару, називається господарською діяльністю.

Поняття господарської діяльності ширше, ніж поняття підприємницької діяльності, оскільки господарська діяльність може здійснюватися і без мети отримання прибутку - некомерційна господарська діяльність. Відповідно поняття "суб'єкт господарювання" ширше, ніж поняття "суб'єкт підприємництва ''.

Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Усі суб'єкти господарювання можна розділити на три типи:

♦ установи - це організації, що здійснюють свою діяльність за рахунок бюджетних коштів або спонсорів;

♦ об'єднання громадян - здійснюють свою діяльність за рахунок членських внесків. До них відносять творчі спілки, профспілки, політичні партії, інші об'єднання;

♦ підприємства - здійснюють свою діяльність за рахунок прибутків від виробництва продукції, виконання робіт і послуг.

Саме підприємства, що здійснюють підприємницьку діяльність, становлять основу структури ринку.

3.2. Класифікація підприємств
3.3. Характеристика видів підприємств
3.3.1. Господарські товариства
3.3.2. Кооперативи
3.3.3. Малі підприємства
3.3.4. Франчайзні підприємства
3.3.5. Дочірні підприємства
3.3.6. Об'єднання підприємств
3.4. Реєстрація підприємницької діяльності
3.5. Припинення підприємницької діяльності