Україна і світове господарство - Філіпенко А.С. -
Специфіка сучасних трансформаційних процесів

Глава 1. Ринкова трансформація в Україні: здобутки, труднощі, уроки

Специфіка сучасних трансформаційних процесів

Оцінити підсумки трансформаційних процесів як в економіці, так і в суспільстві України за останні 10 років можливо, на - нашу думку, тільки при зіставленні цих

процесів з тими, що відбуваються у світі в цілому.

Трансформаційні процеси в економіці загалом є іманентною особливістю її функціонування. У глобальному вимірі вони, залежно від рівня розвитку економіки й суспільства, можуть означати:

• зміну однієї формації на іншу, або зміну суспільства з аграрного на індустріальне, згодом на пості індустріальне, а далі на інформаційне;

• перехід від планово-розподільної системи до ринкової.

В першому випадку йдеться про зміни як стадії розвитку суспільства, історично пов'язані з промисловим переворотом XVIII—XIX ст., з науково-технічними досягненнями, в основу яких покладені високі технології й наукомісткі виробництва, з розвитком економіки і суспільства, базованим на інформаційних продуктах і послугах.

Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи не може бути проаналізований у формаційному контексті, оскільки йдеться про якісно особливий трансформаційний період, протягом якого елементи однієї системи чи то цілком, чи то в більшості відмирають, а інші, прогресивніші, часто не зароджуються або народжуються зі значним залізненням, що може призвести до деградації замість розвитку.

Наданому етапі реформ в Україні, поки процес ірраціональних змін в окремих напрямах ще не зайшов надто далеко, важливо розрізнити декларативні наміри і фактичні зміни як на макро-, так і на мікроекономічному та мікросоціальному рівнях. В іншому разі віртуальність стане всеохопною не тільки в економіці, а й у соціальних перетвореннях, а також у соціології, тобто у зворотному впливі мас і створених ними громадських інституцій на державу і суспільство, які, по суті, будуть не громадянськими, а корпоративними. Таким чином, можемо отримати корпоративний капіталізм замість очікуваної соціально орієнтованої ринкової економіки, а це надовго загальмує поступ України на шляху інтеграції у світовий цивілізаційний процес.

Оцінка трансформаційних змін в економіці залежить від економічної доктрини, під кутом зору якої розглядаються економічні перетворення.

Як відомо, сьогодні у світі панує неокласичний напрям економічної думки. За висловом Ф. Фукуями, відбувається "універсалізація західної ліберальної моделі як остаточної форми управління". Зауважимо, що навряд чи існує єдино правильна доктрина, та й досвід цілої низки країн показує, що можна досягти значних успіхів у розвитку, не дотримуючись ліберальної моделі.

Оцінка результатів трансформації за ліберальною моделлю, як це часто й робиться, приводить до висновків, що Україна не змогла досягти суттєвих успіхів саме тому, що трансформаційні процеси не відповідали ліберальним рецептам. І справді, така невідповідність мала місце. Досить згадати і м'які (замість жорстких) бюджетні обмеження, і недосконалість небюджетних відносин, і повільні перетворення у сфері власності, і надзвичайно високий ступінь втручання держави в економіку, в тому числі адміністративного, і т. ін.

Водночас противники політики лібералізму знайдуть і сформулюють не меншу кількість причин, якими пояснюватимуть невдачі реформ. Це: слабкість держави, недосконала грошово-кредитна, валютна та цінова політика, недостатній соціальний захист населення і т. д. Власне, обґрунтовуватиметься неспроможність ліберальної моделі.

За такою логікою аналізу, а він. власне, часто і ведеться саме так. неможливо пояснити суть змін, що відбулися в Україні, оскільки вказані дві парадигми не мають спільної об'єктивної бази аналізу.

Яким же чином можна оцінити в такому випадку результативність трансформаційних процесів? Насамперед слід зрозуміти, що оцінка за окремими доктринами неможлива. На сьогодні і результативність змін, і їх змістовий характер мають оцінюватися на базі інтегральних характеристик, тобто оцінка має бути багатовимірною.

Реформи в Україні мають розглядатися в контексті загальносвітових тенденцій у розвитку трансформаційних процесів.

Інтернаціоналізація трансформаційних процесів XX ст. та політика економічного розвитку
Перехід від усуспільнених форм нагромадження капіталу до індивідуалізованих
Глава 2. Нова модель економічного розвитку України (у контексті глобалізації)
Чому потрібна зміна економічної ідеологи?
У контексті глобальної стратифікації країн
Відновити дієздатність держави
Глава 3. Модернізація економіки України в умовах глобалізації
Глава 4. Природно-ресурсний потенціал економічного зростання в Україні
Забезпеченість населення і території України основними природними ресурсами
Основні природні ресурси України