Теорія і методика виховання - Омеляненко В.Л. -
Казки

Важливе місце в пам'ятках народної педагогіки більшості народів світу займають казки. За своїми жанровими особливостями вони, по суті, виступають першими навчителями життя в сім'ї. Відомо, що К.Д. Ушинський бачив у народних казках першу спробу створення народної педагогіки. У передмові до свого підручника "Рідне слово" педагог писав: "Багато російських казок (українських теж. — Авт.) іде, звичайно, з глибокої язичницької давнини, коли вони зовсім не були казками, а щирими віруваннями народу. Але багато з них, очевидно, народ переробив або заново склав навмисне для дітей. Це — перші й блискучі спроби російської народної педагогіки, і я не думаю, щоб хто-небудь був спроможний змагатися в цьому випадку з педагогічним генієм народу. <...>

Я рішуче ставлю народну казку недосяжно вище від усіх оповідань, написаних спеціально для дітей освіченою літературою. <...> У народній казці велика, сповнена поезії дитина-народ розповідає дітям свої дитячі мрії і принаймні наполовину вірить сама в ці мрії".

У народних казках К.Д. Ушинський бачив велику значущість як у дидактичному, так і суто виховному плані. Тому в навчальну книгу він включив так багато казок і народних оповідань.

Коли йде мова про національне виховання дитини як громадянина своєї країни, треба використовувати передусім казки свого народу. Адже в них відображено національний дух етносу, побут, звичаї, особливості культури, взаємин людей, що є основою формування національного менталітету. Одночасно дитину треба поступово вводити у світ казок інших народів.

Великого значення усній народній творчості, зокрема народним казкам, надавав Л.М. Толстой. У його книзі "Азбука", яка була своєрідним букварем для дітей початкової школи, окрім прислів'їв, загадок, подано багато народних казок та оповідань. До речі, над цією книгою письменник працював понад 17 років. Одночасно з навчанням грамоти, слухаючи або читаючи казки, оповідання, діти проходять велику школу соціального становлення.

Талановиті педагоги всіх народів широко використовують народні казки як ефективні засоби впливу на дітей. Нерідко вони й самі пишуть казки, невеличкі оповіді з урахуванням віку дітей. Так чинили К.Д. Ушинський, Л.М. Толстой, В.О. Сухомлинський та ін.

В.О. Сухомлинський все своє життя присвятив вихованню дітей. Займаючись безпосередньо навчанням школярів, Василь Олександрович залишив у спадок сотні наукових творів. Серед них багато казок, оповідань для дітей, у яких зібрано народну мудрість про соціальне становлення особистості. Вже після смерті побачила світ його книга "Хрестоматия по этике". Це своєрідна енциклопедія народної педагогіки. Подані в ній оповідання, казки, бувальщини наповнені духом народної мудрості. Всі вони систематизовані за тематикою змісту етики: "Краса — радість життя"; "Людина — це сила духу"; "Людина

— вища цінність"; "Повага і пошанування старших"; "Мандрівка до джерел думки"; "Людина залишає себе в людині"; "Гармонія праці, щастя й обов'язку"; "Розвивай у собі чуйність".

Для прикладу зупинимося на одній казці В.О. Сухомлинського з рубрики "Повага і пошанування старших".

Сьома дочка

Було у Матері сім дочок. Одного разу поїхала Мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулася Мати додому через місяць. Коли вона ввійшла 8 хату, дочки одна за другою почали говорить, як вони скучили за Матір'ю.

— Я скучила за тобою, як макова квіточка за сонячним променем,

— сказала перша дочка.

— Я чекала тебе, як суха земля чекає краплю води, — промовила друга дочка.

— Я плакала за тобою, як маленьке пташеня плаче за пташкою, — воркувала третя дочка.

— Мені тяжко було без тебе, як бджілці без квітки, — сказала четверта дочка, лещачись до матері і заглядаючи їй в очі.

— Ти снилась мені, як троянді сниться крапля роси, — щебетала п'ята дочка.

— Я виглядала тебе, як вишневий сад виглядає соловейка, — прошепотіла шоста дочка.

А сьома дочка нічого не сказала, хоча сказати їй треба було дуже багато. Вона зняла з ніг Матусі взуття і принесла їй води у великій мисці — помити ноги".

Такі казки, як і народні, містять величезний потенціал формування моральних цінностей у дітей.

Балади
Звичаї українського народу
Народна пісня
Думи
Легенди
Народна символіка
1.4. Педагогіка і релігія
З "Бесід священномученика Володимира, Митрополита Київського і Галицького" про причини поганого виховання у наш час.
Виховання справедливості
Виховання почуття соромливості