Фінансовий менеджмент - Крамаренко Г.О. - 6.5. Основні фінансові елементи в системі бізнес-планування

В умовах ринкової економіки успіх діяльності підприємства значною мірою визначається якісним плануванням, що потребує ретельного опрацювання ряду питань, пов'язаних з виробничо-господарською діяльністю підприємства. Одним з найважливіших елементів процесу планування в цілому е складання бізнес-планів.

Залежно від масштабів і значущості питань, аналізованих у конкретному бізнес-плані, його можна трактувати як стратегічний план розвитку підприємства і окремий елемент більш широкого плану дій. Бізнес-план, як правило, містить ключові показники, що обґрунтовують доцільність окремого проекту, чітко і наочно розкриває суть окреслюваного нового напрямку розвитку підприємства. Це один з основних і необхідних документів, який має використовувати керівництво підприємства при визначенні перспективи його розвитку. Відсутність такого документа може призвести до неефективного розподілу обмежених фінансових і матеріальних ресурсів, не дозволить сконцентрувати зусилля працівників на найбільш перспективних напрямках діяльності підприємства.

Бізнес-план дає можливість обґрунтувати потребу у фінансових ресурсах, оцінити стратегічні можливості підприємства. З позиції економічної теорії цей документ виконує чотири функції.

Перша функція пов'язана з можливістю використання бізнес-плану для формування концепції розвитку підприємства. Ця функції є надзвичайно важливою на стадії створення підприємства, а також при розробці принципово нових напрямків діяльності.

Друга функція безпосередньо реалізує процедуру планування. Вона слугує для економічної оцінки обраного напрямку діяльності і визначення ключових орієнтирів для контролю за процедурою реалізації бізнес-плану.

Третя функція передбачає залучення позикового капіталу для збільшення фінансових можливостей у реалізації бізнес-плану. Позики і кредити потребують гарантій і реальної застави, тому необхідно надати фінансовим структурам переконливий і обґрунтований план роботи підприємства.

Четверта функція передбачає організацію і розвиток рекламного бізнесу. Він необхідний для залучення до нового напрямку діяльності підприємства потенційних партнерів, що можуть вкласти в запропонований проект власний капітал або сприяти мобілізації інших джерел фінансування.

Обсяг, ступінь деталізації і структура бізнес-плану визначаються призначенням і специфікою діяльності підприємства, його розмірами і напрямком розвитку.

Залежно від масштабів цільового проекту бізнес-план розробляється на рік і на більш тривалий період. Якщо проект розрахований на декілька років, то основні показники та орієнтири для першого року даються з розбивкою по кварталах або місяцях. Для наступних років звичайно плануються річні показники розвитку.

У бізнес-плані повинні бути чітко сформульовані мета і завдання проекту, концепція бізнесу, стратегія поведінки на ринку. Необхідно також визначитися з видом діяльності, тобто на кого розрахований бізнес (масовий споживач або окремі групи споживачів), спеціалізоване або масове виробництво буде представляти проект.

Для розробки бізнес-плану необхідно провести попередній аналіз, що може включати такі напрямки:

- формування інформаційної бази (зовнішнє середовище, можливі партнери і конкуренти на ринку);

- прогнозування становища на ринку;

- постановка стратегічних цілей;

- формулювання концепції бізнесу;

- розробка стратегії поведінки підприємства на ринку;

- детальне опрацювання шляхів реалізації обраної стратегії. Формування інформаційної бази передбачає визначення переліку обсягів і каналів надходження відомостей про стан зовнішнього середовища. Для цього необхідно виділити кошти, що допоможуть сформувати відповідні потоки інформації. Вихідні дані про зовнішнє середовище можна умовно поділити на такі блоки: загальноекономічна і соціальна інформація; дані про роботу ринку збуту; відомості про доступні або спеціальні технології для організації виробництва і їхні виробничі характеристики; дані про потенційних партнерів і конкурентів.

Прогноз стану підприємства на ринку містить інформацію про потенційні можливості, надані ринком для здійснення певних видів діяльності. Ці дані зіставляються з фінансовими, трудовими і матеріальними ресурсами підприємства. Оцінюється доцільність та наявні можливості підприємства щодо реалізації даного проекту на перспективу. Для розробки цього етапу залучаються інформаційні потоки підприємства за попередні роки для проведення відповідного аналізу й оцінки прийнятності розроблювального бізнес-плану.

Постановка стратегічних цілей. На цій стадії повинні бути чітко сформульовані цілі роботи підприємства на планований період розвитку і на їх основі необхідно визначити концепцію бізнесу і стратегію поведінки на ринку. Маючи подібні орієнтири, можна грамотно реалізувати бізнес-план, що дозволить підприємству домогтися конкурентних переваг, одержати додатковий прибуток. Розробка стратегії розвитку підприємства на основі прогнозованих показників дозволить скласти певний перелік дій, необхідних для реалізації поставлених цілей, і передбачити їх ресурсне забезпечення.

Формулювання концепції бізнесу визначає цілі, пов'язані з реалізацією виробленої стратегії діяльності підприємства в умовах бізнес-планування. Керівництво і персонал підприємства повинні сконцентрувати свої зусилля на найбільш важливих напрямках діяльності. Цілі повинні бути ранжовані за значущістю для встановлення черговості їх реалізації. Необхідно визначити орієнтовні терміни їх виконання.

Розробка стратегії поведінки підприємства на ринку. Цій проблемі необхідно приділити значну увагу, тому що саме тут можуть бути приховані найбільш значні резерви підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.

Детальне опрацювання шляхів реалізації обраної стратегії. В управлінській практиці існує метод "Управління за цілями". Його концепція була вперше опублікована П. Друкером. Цей метод дає можливість широкого залучення персоналу підприємства до розробки конкретної стратегії. Він містить:

- виявлення прихованих резервів для підвищення ефективності діяльності господарюючого суб'єкта;

- більш чітке обґрунтування бізнес-плану;

- концентрацію зусиль усіх підрозділів підприємства на реалізації конкретних цілей;

- істотне спрощення процесу їх реалізації;

- зв'язки планування з контролем;

- підвищення мотивації підлеглих.

Суть цього методу полягає у доведенні до лінійних і функціональних керівників підрозділів підприємства інформації, необхідної для формування ними локальних цілей і визначення засобів їх реалізації. Для цього керівники підпорядкованих їм структурних підрозділах широко обговорюють проблеми і пропозиції щодо досягнення поставлених цілей.

Після координації планів підрозділів і узгодження їх з керівниками підприємства ці матеріали стають одним з основних джерел інформації для цілого ряду розділів бізнес-плану.

Будь-який бізнес-план повинен широко висвітлювати такі питання: сутність бізнесу-проекту; матеріальне, технічне і ресурсне забезпечення; заходи у сфері маркетингу; організація виробництва продукції і його кадрове забезпечення; ступінь надійності і заходи щодо її підвищення; фінансове забезпечення.

Прикладом зазначеної структури може слугувати такий бізнес-план:

Титульний лист.

1. Вступна частина.

2. Особливості і стан обраної сфери бізнесу.

3. Сутність планованого бізнесу.

4. Очікувана квота ринку й обґрунтування її розмірів.

5. План основної діяльності (виробничий план, план збуту продукції).

6. План маркетингу.

7. Організаційний план.

8. Оцінка підприємницьких ризиків та їх страхування.

9. Фінансовий розділ бізнес-плану.

10. Стратегія фінансування.

При складанні бізнес-плану необхідно враховувати такі вимоги:

- інформація в ньому має бути чіткою, емкою і стислою;

- матеріал має бути написаний діловою мовою, зрозумілою партнерам і фінансистам;

- план треба підготувати з урахуванням чинних стандартів;

- до розробки плану можна залучати спеціалістів підприємства;

- у плані слід зазначити можливість виникнення ризиків і шляхи їх нівелювання.

Бізнес-план для внутрішнього користування не регламентується ні за обсягом, ні за структурою розділів. Для зовнішнього користувача бізнес-план повинен мати невеличкий обсяг (приблизно 20 сторінок друкованого тексту). Документ, покликаний залучити значного інвестора, має бути викладений не більше ніж на 50-80 сторінках.

Таким чином, процес складання бізнес-плану достатньо складний і потребує значних зусиль від різних підрозділів підприємства або залучення сторонньої організації. Фінансові показники є одним з основних розділів бізнес-плану, тому вони потребують особливо ретельної проробки. Ступінь деталізації необхідної інформації визначається складністю проекту, ступенем конфіденційності, колом осіб, для яких складається бізнес-план тощо.