Фінансовий менеджмент - Крамаренко Г.О. - 8.2. Методи оцінки сукупної вартості активів підприємства

У практиці фінансового менеджменту зустрічаються численні ситуації, коли активи підприємства потребують відповідної оцінки. Це пов'язано з купівлею-продажем підприємства, його ліквідацією або об'єднанням (поглинанням) з іншими виробничо-господарськими структурами. Для даної ситуації потрібне визначення реальної вартості майна, тому що вона має принципове значення для покупця і продавця:

- при встановленні обґрунтованої ціни угоди;

- ухваленні рішення про надання іпотечного кредиту;

- відшкодуванні збитку страховиком страхувальнику майна;

- оподатковуванні угод з нерухомістю;

- поглинанні одним підприємством іншого;

- лізингу майна і викупі його за залишковою вартістю лізингоодержувачем;

- визначенні кредитоспроможності позичальника і вартості застави при кредитуванні;

- реалізації інвестиційного проекту, коли необхідно встановити майбутню вартість активів і власного капіталу створюваного підприємства тощо.

Таким чином, на практиці часто виникає необхідність в оцінці активів підприємства, що бере участь у бізнесі. Все це потребує дещо інших підходів до оцінки їх вартості порівняно з оцінкою окремих видів активів.

Процес оцінки передбачає наявність оцінюваного об'єкта й оцінюючого суб'єкта. Об'єктом оцінки є рухоме і нерухоме майно підприємства в сукупності з правами, якими наділений його власник. У процесі оцінки повинні бути враховані:

- витрати на формування підприємства як цілісного майнового комплексу;

- оптимальність пропорцій майнового комплексу;

- структура його активів і їх спроможність генерувати прибуток;

- ступінь фізичного і морального зносу окремих видів активів;

- ефективність віддачі нематеріальних активів і ряд інших чинників.

Особливістю процесу оцінки вартості майна підприємства є його багатосторонній характер. Ця оцінка має враховувати не тільки витрати на створення і придбання об'єкта, У процесі оцінки необхідно обов'язково мати на увазі сукупність ринкових факторів, таких як фактори часу і ризику, ринкової кон'юнктури, рівня конкуренції, особливостей оцінюваного об'єкта тощо.

Методи оцінки вартості сукупних активів підприємства здійснюються на підставі трьох підходів: доходного, витратного і ринкового (порівняльного).

У доходному підході визначальним фактором є доход, що впливає на величину вартості об'єкта. Чим більший доход приносить підприємство, тим вище ціна його ринкової вартості. При цьому важливе значення мають тривалість одержання доходу і рівень ризику, що супроводжує даний процес. Доходний підхід являє собою визначення поточної вартості майбутніх доходів підприємства, що виникнуть у результаті використання його активів і можливостей подальшого його продажу. У цій ситуації застосовують оціночний принцип очікування.

У практичній діяльності частіше використовують витратний і ринковий підходи, які дають більш точні результати.

Витратний підхід застосовується для оцінки об'єктів спеціального призначення, нового будівництва, з метою страхування майна тощо. Він базується на визначенні вартості витрат, необхідних для відновлення всіх аналогічних активів, що входять до оцінюваного об'єкта. Потрібна інформація залежить від специфіки оцінюваного об'єкта. Витратний підхід ґрунтується на принципах заміщення, збалансованості та економічного розподілу. Формула розрахунку вартості заміщення активів може бути подана в такому вигляді:

де ВЗЧА - вартість заміщення чистих активів підприємства;

ВЗПА - повна вартість заміщення активів підприємства;

Зф - сума всіх фінансових зобов'язань підприємства. Ринковий (порівняльний) підхід має преваги за умови наявності порівнюваних об'єктів. Оцінка залежить від якості зібраної інформації, що містить: фізичні характеристики об'єктів; час і умови продажу; місце розташування; умови фінансування угоди. Кожний з розглянутих підходів передбачає при оцінці майна (активів підприємства) використання певних методів (табл. 8.2).

Таблиця 8.2. Методи оцінки окремих об'єктів

Метод капіталізації містить оцінку вартості об'єкта за формулою:

де В - вартість об'єкта оцінки;

П- прибуток або доход підприємства;

кк- коефіцієнт капіталізації. Метод дисконтування грошових потоків базується на прогнозуванні цих потоків відданого підприємства. Майбутні грошові потоки перераховуються за дисконтною ставкою в дійсну вартість. Дисконтна ставка повинна відповідати нормі доходності, необхідній інвестору.

Метод чистих активів враховує ринкову вартість підприємства. Вона визначається за формулою:

де Ач- чисті активи підприємства; А - ринкова вартість активів;

З - зобов'язання підприємства (поточні і довгострокові). Метод ліквідаційної вартості передбачає оцінку ліквідаційної вартості підприємства, що являє собою різницю між сумарною вартістю всіх активів і витратами на його ліквідацію.

Метод ринку капіталу ґрунтується на аналізі цін придбання контрольних пакетів акцій аналогічних підприємств. Його застосування потребує значного обсягу відкритої інформації, що формується на фондовому ринку.

Метод галузевих коефіцієнтів передбачає визначення орієнтовної вартості підприємства за формулами, виведеним на основі галузевої статистики.