Механізм економічної політики - Уманців Ю.М. - 11.2. Основні форми та методи державного регулювання розвитку регіонів

Економічна складова державної регіональної політики передбачає:

> забезпечення економічної самодостатності областей через узгодження загальнодержавних інтересів та економічних пріоритетів з місцевими;

> раціональне розміщення продуктивних сил, реалізацію переваг територіального поділу праці;

> створення нової системи управління комунальним сектором економіки;

> стимулювання надходження фінансових ресурсів, приватних інвестицій у найдинамічніше області, здатні прискорити зростання національної економіки та сприяти реструктуризації власної економіки;

> активізацію розвитку депресивних регіонів;

> сприяння формуванню оптимальної структури господарського комплексу, здатної забезпечити найефективніший регіональний розвиток;

> контроль з боку держави за зміною суспільних потреб, за дотриманням загальноекономічних, соціальних пріоритетів, забезпеченням досягнень у сфері науково-технічного прогресу;

> сприяння розвитку регіонального ринку та споживчого сектора регіону;

> створення різних типів спеціальних економічних зон як засобу стимулювання господарської діяльності в регіоні.

Механізм державного регулювання розвитку регіонів наведено на рисунку 11.4.

Рис. 11.4. Механізм державного регулювання розвитку регіонів

Державна регіональна бюджетно-фінансова політика включає в себе сукупність державних фінансових заходів щодо забезпечення управління територіями країни, вирішення їхніх фінансових проблем та має такі функції:

- забезпечення незалежності регіонального управління;

- підтримання потенціалу регіону на достатньому рівні;

- забезпечення справедливого перерозподілу доходів різних регіонів (регіони-донори, регіони-реципієнти) з метою вирівнювання їх соціально-економічного розвитку.

Основні проблеми бюджетного регулювання розвитку регіонів:

o встановлення науково обґрунтованих показників, що визначають і гарантують самостійність місцевих бюджетів;

o збалансування бюджетної системи за територіями, доходами і витратами;

o визначення частки місцевих бюджетів у консолідованому бюджеті держави;

o встановлення мінімальної частки доходів місцевих бюджетів, що формуються за рахунок власних доходів (показник реальної фінансової автономії).

Основні інструменти бюджетного регулювання розвитку регіонів наведено на рисунку 11.5.

Рис. 11.5. Основні інструменти бюджетного регулювання розвитку регіонів

Соціальний напрямок регіональної політики передбачає встановлення державного і громадського контролю над місцевими органами влади за виконанням ними соціальних програм, ефективним використанням фінансових ресурсів, забезпечення необхідних умов життєдіяльності населення, формування самодостатньої соціальної бази областей, зосередження виплат усіх видів соціальної допомоги у територіальних громадах за місцем проживання, а також реалізацію конституційних прав усіх громадян незалежно від місця їх проживання.

Наступна складова регіональної політики - екологічна, мета котрої зображена на рисунку 11.6.

Основні фактори, що обумовлюють процес розробки прогнозів соціально-економічного розвитку регіону:

o соціально-демографічний стан;

o природнокліматичні умови;

o нацюнально етнічні особливості території;

o рівень розвитку соціальної інфраструктури у міських та сільських поселеннях;

o потенційні можливості місцевих інвесторів;

o кількісні характеристики розвитку соціальної інфраструктури у розвинених країнах світу та у провідних областях України.

Рис. 11.6. Цілі екологічної складової державної регіональної політики

Державні регіональні програми - комплекс заходів місцевих органів державної влади та управління щодо вирішення найбільш актуальних проблем соціально-економічного розвитку регіону.

Вони дають можливість найповніше узгодити територіальні та галузеві інтереси, створити реальні умови для зближення рівнів виробництва і споживання основних товарів широкого споживання в усіх регіонах. В Україні сьогодні діє програма соціально-економічного розвитку Карпатського регіону. Підготовлені програми соціально-економічного розвитку Полісся, Поділля, Причорноморського та Придніпровського регіонів, програма диференціації промислового виробництва, розвиток тваринництва, використання мінерально-сировинних ресурсів, оздоровлення екологічної ситуації в певному регіоні, розвиток меліорації земель тощо.

Схвалені Кабінетом Міністрів України заходи регіональних програм автоматично стають складовими державної програми економічного і соціального розвитку України. Основними джерелами фінансування місцевих цільових програм мають бути кошти місцевих бюджетів, підприємств і організацій, позабюджетні та інші залучені кошти, зокрема кошти іноземних інвесторів.