Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Гребельник О. П. - 9.4. Поняття та структура Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності країн СНД

У Радянському Союзі на етапі підготовки до переходу на мову систему класифікації і кодування товарів >сі особливості Гармонізованої системи були ретельно вивчені фахівцями зацікавлених союзних міністерств, відомств і науково-дослідних організацій. Було створено спеціальну Міжвідомчу комісію і уведення Гармонізованої системи. Вивчалась практика застосування Номенклатури Гармонізованої системи окремими країнами.

У процесі підготовчих робіт для всього комплексу зовнішньоекономічної діяльності проводилася розробка ключів переходу між Гармонізованою системою та існуючими класифікаційними системами. Таким чином, союзним Держкомстатом спільно з МЗЕЗ за участі ГУ ДМ К (Головного управління Державного митного контролю) були розроблені ключі переходу між Номенклатурою Гармонізованої системи (НГС) і Єдиною товарною номенклатурою зовнішньої торгівлі Роди економічної взаємодопомоги (ЄТН ЗТ РЕВ). Також були розроблені перехідні ключі між НГС і Загальноросійським класифікатором промислової і сільськогосподарської продукції (ЗКН застосовується в господарській діяльності всередині країни). Наявність таких перехідних ключів дала можливість учасникам зовнішньоекономічної діяльності здійснити більш безболісний перехід до нової системи класифікації і кодування товарів. У процесі розробки перехідних ключів між НГС і ЄТН ЗТ РЕВ було виявлено, що в ЄТН ЗТ РЕВ класифікація багатьох товарів порівняно з міжнародною значно застаріла і не було сенсу вносити її до сучасного Класифікатора (на рівні відображення національних особливостей; маються на увазі 7, 8-й знак і далі).

Після вивчення практики застосування НГС зарубіжними країнами Міжвідомча комісія дійшла висновку, що найбільш прийнятною для нашої країни може бути Комбінована номенклатура Європейського Співтовариства (КН ЕС), яка відповідає як митно-тарифним, так і статистичним цілям. Як уже було зазначено, КН ЄС має 8-значний код, являє собою НГС, деталізовану на 7 і 8-му розрядах коду з урахуванням особливостей торговельних відносин країн Європейського Співтовариства. Кожна окрема країна Європейського Співтовариства проводить деталізацію товарів на рівні 9-го знака коду.

Відповідно до пропозиції, внесеної Міжвідомчою комісією до союзного Уряду, була затверджена Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), що використовує систему 9-значного кодування. Перші 8 знаків коду повинні були відповідати КН ЄС, а дев'ятий знак спочатку призначався для віддзеркалення в класифікації і кодуванні товарів національних особливостей союзних республік.

ТН ЗЕД була покликана повністю замінити ЄТН ЗТ РЕВ, яка внаслідок особливостей своєї побудови вже не відповідала сучасним вимогам І не забезпечувала зіставлення даних про зовнішню торгівлю на міжнародному рівні.

В Україні ГС опису і кодування товарів і КН ЄС було використано як підґрунтя для побудови національної Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД).

З питань впровадження ТН ЗЕД зацікавлені міністерства і відомства видали ряд нормативних документів. Загальною для них стала вимога показувати в усіх матеріалах, пов'язаних з проведенням зовнішньоторговельних операцій, найменування товару в суворій відповідності до ТН ЗЕД, доповнюючи його в необхідних випадках відповідними характеристиками. Ці характеристики можуть включати розміри, моделі, комплектність та інші дані, необхідні для однозначного розуміння і сприйняття товару.

Необхідність уведення ТН ЗЕД диктувалася тим, що з початком переходу до ринкової економіки в Україні відбулось докорінне переусвідомлення принципів дії механізму митного регулювання. За цих умов ТН ЗЕД стає важливим інструментом системи регулювання зовнішньої торгівлі країни, в тому числі формування митного тарифу, прийняття І використання заходів тарифного регулювання, ведення митної статистики.

Вивчаючи проблеми, пов'язані з уведенням у нашій країні ТН ЗЕД, насамперед необхідно враховувати, що ця номенклатура побудована на основі та відповідно до ГС і КН ЄС, Довжина кодового позначення товару, що застосовується в ТН ЗЕД (рис. 9.4) складає 9 цифрових знаків: розряди 1—6 відповідають кодовому позначенню, прийнятому в НГС, розряди 7—8 відповідають і годам КН ЄС, а 9-й розряд призначений для виділення в номенклатурі традиційних товарів (нині в усіх випадках дев'ятий знак дорівнює нулю).

Рис. 9.4. Співвідношення структури кодів ТН ЗЕД, ГС і КН ЄС

ТН ЗЕД визначається урядом виходячи з прийнятої в міжнародній практиці системи класифікації товарів. Безпосереднє ведення і вдосконалення Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності здійснюється митними органами і є однією з найбільш важливих їхніх функцій. В Україні товарна номенклатура, побудована на основі ГС, застосовується з 1991 р.

Важливим етапом співпраці і взаємодії України з країнами СНД стало підписання Угоди про Єдину Товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності Співдружності незалежних держав (СНД).

З 1 січня 1997 р. діє 2-ге видання ТН ЗЕД СНД. Це видання підготував Державний Митний комітет Росії на виконання ст. 2 Угоди, 2-ге видання ТН ЗЕД СНД є офіційним документом ДМК Росії. Воно базується на Гармонізованій системі опису і кодування товарів Всесвітньої митної організації (Рада митного співробітництва) і застосовується державами СНД.

Прийняття нової редакції ТН ЗЕД СНД відображає процес подальшої уніфікації форм митної документації та спрощення митних процедур. Ті зміни, які відбулися в ГС, були віддзеркаленими в ТН ЗЕД СНД. В основному зміни сталися на рівні субпозицій майже в усіх групах товарів. У зв'язку з падінням обсягів торговельного обороту з ряду товарів деякі субпозиції були виключені з номенклатури. У деяких випадках частково змінилося кодове позначення товарів. Місцями внесено уточнення і деталізовано формулювання.

Зміни стосуються як ГС, так і КН ЄС.

Нова редакція ТН ЗЕД СНД спрямована на сприяння подальшому розвитку процесів інтеграції в рамках Співдружності, більш активній участі України у світовій торгівлі.

Структура ТН ЗЕД СНД, її складові, додаткові публікації відповідають аналогічним поняттям, які розглянуто в попередньому розділі стосовно Гармонізованої системи опису і кодування товарів.

Розглянемо технологію визначення коду товару відповідно до ТН ЗЕД СНД.

Для точного визначення коду товару необхідно використати три складові ТН ЗЕД СНД (власне номенклатурну частину, Примітки до розділів і груп, Основні правила інтерпретації ТН ЗЕД СНД). Крім того, при визначенні коду товару буває вельми корисно застосовувати додаткові публікації (пояснення, алфавітний покажчик, Збірник класифікаційних рішень).

Комплексним посібником для визначення коду є Основні правила інтерпретації. Таких правил шість. Згідно з першими п'ятьма правилами визначають товарну позицію (перші 4 знаки). За шостим правилом знаходять субпозицію (5 і 6 розділи) і підсубпозицію (VII, VIII і IX розряди дев'ятизначного коду товару).

Правило 1

Назви розділів, груп і підгруп наводяться тільки для зручності користування ТН ЗЕД СНД в роботі; з юридичною метою класифікація товарів в ТН ЗЕД СНД проводиться виходячи з текстів товарних позицій і відповідних приміток до розділів або груп, якщо тільки тексти не вимагають іншого відповідно до таких положень (положення Правила 2).

Правило 2

Будь-яке посилання в найменуванні товарної позиції на який-небудь товар має розглядатися в тому числі і як посилання на товар в некомплектному або незавершеному вигляді за умови, що поданий у некомплектному або незавершеному вигляді цей товар має основні характеристики комплектного або завершеного товару, а також як посилання на комплектний або завершений товар в незібраному або розібраному вигляді.

На практиці багато товарів постачаються в некомплектному або незавершеному вигляді, або мес кладеними. Товар (незавершений, некомплектний, нескладений, розібраний) повинен мати основні характеристики комплектного або завершеного товару. Тобто виріб, що постачається, не готовий для негайного використання, але має приблизну форму готового виробу і може бути доопрацьований під час операції.

Іншими словами, некомплектні, незавершені товари розташовуються в тій позиції, що і комплектний (завершений, доопрацьований) товар.

Прикладом цього може бути відправлене обладнання для добувної промисловості на експорт ("обладнання для промивки, сортування грунту"). Даний товар постачається в розкомплектованому вигляді (остов, корпус, ківш, транспортер). Після проведення нескладних монтажних операцій обладнання може бути застосоване в роботі. Отже, оскільки виконується умова Правила 2 а (вироби мають основні властивості завершеного товару), то остов, корпус, ківш, транспортер, що постачаються, потрібно віднести до товарної позиції 8474 "Обладнання для сортування, промивки, подрібнення... грунту...".

Будь-яке посилання в найменуванні товарної позиції на який-небудь матеріал або речовину має розглядатись і як посилання на суміші або з'єднання цього матеріалу або речовини з іншими матеріалами або речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу або речовини має розглядатись і як посилання на товари, які повністю або частково складаються з цього матеріалу або речовини.

Класифікація товарів, що складаються більше ніж з одного матеріалу або речовини, здійснюється відповідно до положень Правила 3.

Правило З

У випадку, якщо відповідно до Правила 2 б або з яких-небудь інших причин виникає можливість віднесення товарів до двох або більше товарних позицій, їхня класифікація здійснюється у такий спосіб:

А. Перевага віддається тій товарній позиції, яка містить найбільш конкретний опис товару, ніж товарні позиції із загальним описом. Однак коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів або речовин, що входять до складу суміші або багатокомпонентного виробу, або тільки до окремих частин товару, поданого у наборі для роздрібного продажу, то дані товарні позиції мають розглядатись як рівнозначні стосовно даного товару, навіть якщо одна з них і дає повніший або точніший опис товару.

Б. Суміші, багатокомпонентні вироби, що складаються з різних матеріалів або виготовлені з різних компонентів, і товари, подані в наборах для роздрібного продажу, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень Правила З Б, мають класифікуватися за тим матеріалом або складовою частиною, які визначають основні ознаки даних товарів (за умови, що цей критерій має застосування).

В. Товари, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень Правила З А і Б, мають класифікуватися в товарній позиції, останній у порядку зростання кодів серед товарних позицій, рівною мірою прийнятних для розгляду при класифікації даних товарів.

Правило 4

Товари, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень перших трьох правил, класифікуються в товарній позиції, відповідній товарам, найбільш схожим (близьким) з розглядуваними товарами.

Правило 5

А. Пакувальна тара, що має особливу форму і призначена для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатна для тривалого використання і надана разом з виробами, для яких вона призначена, має класифікуватися спільно з упакованими в неї виробами (наприклад футляри для фотоапаратів або музичних інструментів).

Однак дане правило не застосовується до тари, яка складає з упакованими виробами єдине ціле, додає останньому істотно інший характер.

Б. Положення Правила 5 А не є обов'язковими, коли пакувальні матеріали цілком очевидно придатні для повторного використання (наприклад, металеві балони для транспортування стислих газоподібних речовин).

Після визначення товарної позиції необхідно визначити повний 9-значний код товару. З цією метою застосовується Правило 6.

Правило 6

З юридичною метою класифікація товарів у субпозиціях будь-якої товарної позиції здійснюється відповідно до найменувань субпозицій і приміток, що стосуються субпозицій. а також положень вищезазначених правил, за умови, що лише субпозиції одного рівня можуть порівнюватися. Для мети даного Правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не обумовлено інше.

Дане правило необхідно пояснити відносно порівняння субпозицій одного рівня. Річ у тому, що специфікою номенклатури ГС (КН ЄС, ТН ВЗД СНД) є наявність так званої дефісної системи. Дефісна система передбачає проставлення певної кількості рисок (дефісів) перед найменуваннями деталізованих субпозицій (під-субпозицій). Кількість дефісів дорівнює номеру рівня субпозиції. Проставлення різної кількості дефісів показує глибину деталізування і полегшує пошук відповідних товарів за певним алгоритмом: від меншої кількості рисок (дефісів) до більшої.

Крім використання офіційних "Основних правил інтерпретації" при визначенні коду товару в практичних цілях необхідно відповісти на такі п'ять запитань:

Що це? З чого зроблено? Для чого використовується? В якому вигляді використовується? Чи можливе єдине місце в системі?

Нині необхідно продовжувати подальшу деталізацію і диференціювання Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. Намір України стати членом Світової організації торгівлі (ГАТТ/СОТ) обумовлює необхідність обгрунтування тарифних ставок відповідно до міжнародних норм СОТ. Таким чином, поглиблення диференціації ТН ЗЕД сприятиме економічній політиці, яка гарантувала б тарифний захист певних видів вітчизняної продукції при загальному зниженні рівня тарифних ставок.

Розпочата робота з розвитку ТН ЗЕД СНД, подальшої деталізації товарів на рівні 9-го знака має відображати національні особливості. При цьому основними критеріями можуть, наприклад, бути:

чи підлягає товар квотуванню, чи ліцензується, чи сертифікується і т.д.;

чи потрібний індивідуальний підхід до товару при визначенні митних зборів, ПДВ і акцизів.

ТН ЗЕД СНД вельми важлива для ведення в Україні митної статистики зовнішньої торгівлі, зокрема, статистики її товарної структури, оскільки вона є одним з об'єктів вивчення митної статистики зовнішньої торгівлі. Підсумкова інформація з товарної структури зовнішньої торгівлі (та інших об'єктів вивчення митної статистики) має відображатись у відповідних виданнях. Це мають бути офіційні публікації зі статистики зовнішньої торгівлі країни. Крім інформації з товарної структури зовнішньої торгівлі мають надаватись деталізовані відомості про зовнішньоторговельний оборот, експорт та імпорт у цілому та диференційовані і за країнами, і за групами країн.

У наш час відсутня класифікація товарної структури зовнішньої торгівлі. Для проведення загального аналізу товарної структури зовнішньої торгівлі може бути запропонована така класифікаційна схема (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

ВИКОРИСТАННЯ КОДІВ ТН ЗЕД ДЛЯ КОДУВАННЯ ТОВАРІВ

Така класифікація дає можливість порівнювати статистичні показники з товарної структури зовнішньої торгівлі різних країн і провести аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі. Проте необхідно зробити застереження, що така класифікація має досить загальний характер і при вирішенні будь-яких конкретних завдань може виникнути необхідність деталізації. Крім того, при підготовці інформації для різних користувачів також було б доцільним робити деякі зміни у поділі сукупності товарних груп на підмножини. Доцільність таких змін у класифікації пояснюється тим, що різних користувачів може цікавити різноманітна інформація. Наприклад, при підготовці інформації щодо товарної структури зовнішньої торгівлі Міністерства палива і енергетики (Мінпалевенерго) може бути недостатньо надати дані за 27-ю групою ТН ЗЕД "Паливо мінеральне". У цьому випадку може вимагатися розподіл на вугілля, нафту і газ.

Отже, надана інформація дає можливість при дослідженні отримувати різні статистичні зведення й угруповання, що стосуються товарної структури зовнішньої торгівлі залежно від завдань і етапів дослідження, що проводяться.

Прийняття Україною такого прогресивного класифікатора, як ТН ЗЕД, спричинило перегляд ряду важливих методологічних положень оцінки зовнішньоторговельної діяльності.

Так, наприклад, було прийнято рішення про зближення вітчизняної методології статистичного спостереження за зовнішньою торгівлею з методологією ООН. Якщо раніше (на відміну від світової практики) у нашій країні включали до зовнішньоторговельного обороту операції (послуги) матеріального характеру (наприклад будівельні роботи за кордоном, включаючи реконструкцію, послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобілів, транспортні послуги, оренду приміщень, обладнання, машин), то зараз (відповідно до рекомендацій Статистичної комісії ООН) починаючи з 1991 р. подібні операції враховуються окремо, що зумовило необхідність створення нового класифікатора послуг.

У 1990 р. Держкомстатом СРСР було видано Тимчасовий класифікатор послуг у зовнішньоекономічній діяльності (ТКП ЗЕД). Класифікатор було підготовлено на основі матеріалів Єдиної класифікації товарів (ЄКТ), розроблених Статистичною комісією ООН. ТКП ЗЕД набрав чинності одночасно з ТН ЗЕД, і передбачалося, що він буде діяти протягом двох-трьох років до видання Статистичною комісією ООН спеціального класифікатора послуг.

Після введення в ТКП ЗЕД ряду доповнень йому було надано статус постійного, і він став визначатись як КП ЗЕД. Для полегшення застосування нового класифікатора були розроблені ключі переходу від Єдиної товарної номенклатури (ЄТН), а також від Міжнародного стандартного галузевого класифікатора (МСГК). Правильне визначення позицій товару в номенклатурі (його класифікація) має вирішальне значення для встановлення, до якого з режимів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності цей товар належить. Відхилення від встановленого порядку переміщення через кордон конкретного товару шляхом його невірної класифікації і (або) вказаних неправильно даних у митній декларації розглядаються митними органами як порушення, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Слід зазначити, що даний шлях мінімізації митних платежів є досить популярним при здійсненні імпортних угод. Проведені нами дослідження на ринку взуття виявили такі тенденції. Даний ринок товарів споживання є найбільш керованим з точки зору митного регулювання, але ступінь регулятивності нерівномірний. Так, за товарними позиціями на водостійке взуття, яке виготовляється з гуми та полімерних матеріалів (коди ТН ЗЕД 6401 та 6402), ставки митних тарифів практично не змінювалися з 1993 р. — пільгова 7,5 %, а повна 10 % митної вартості, хоча в Україні є цілий ряд підприємств, які випускають аналогічну продукцію. А щодо взуття, верхня частина якого вироблена зі шкіри, текстилю чи штучної шкіри (коди ТН ЗЕД 6403,6404,6405), ставки практично змінювались щорічно, і нині відповідно до постанови № 40 від 6 лютого 2000 р. пільгова становить 25 %, а повна — 30 %, за незмінних специфічних ставок не менше 5 євро за 1 пару шкіряного взуття, 3 євро за одну пару зі шкірозамінника та 2 євро — за 1 пару з текстилю.

Посилення протекціоністської спрямованості мита за певними товарними категоріями зумовило зміни структури імпорту взуття. Так, якщо в 1997 р. гумового взуття та з полімерних матеріалів (коди 6401 та 6402) офіційно було завезено близько 2,7 млн пар на суму 3,3 млн дол. США, то в 1998 р. такої продукції ввезли понад 11 млн пар на суму 6,4 млн дол. США за незмінного рівня споживання. У цей же період значно скоротилося ввезення іншого взуття: з 3 млн пар до 1,4 млн пар, у грошовому виразі — з 34,5 млн дол. США до 20,7 млн. У 1999 р. та 2000 р. дані тенденції збереглися — офіційний імпорт взуття з натуральної шкіри продовжував скорочуватися, а взуття з текстилю та штучних матеріалів — зростати.

У ТН ЗЕД суворо дотримується принцип однозначного віднесення товарів до класифікаційних угруповань відповідно до приміток розділів, груп, конкретних товарних позицій, а також обумовлених правил інтерпретації ТН ЗЕД, що мають юридичну силу.

Однозначне розуміння класифікаційних угруповань є не тільки перевагою ТН ЗЕД, а й необхідною умовою при визначенні ставок мита та інших платежів, визначення режимів експорту-імпорту тих чи інших товарів, порівняння даних щодо зовнішньої торгівлі різних країн і проведення економіко-статистичного аналізу.

Необхідно зазначити, що застосування класифікаторів міжнародного рівня — це не просто механічна заміна найменувань і кодів товарів. Перехід на принципово нові схеми класифікації і кодування, які використовуються в більшості країн світу, дають можливість добитися забезпечення зіставлення даних про взаємну торгівлю між Україною та її зовнішніми партнерами.