Мікроекономіка - Буряк П.Ю. - ТЕМА 2. Основи аналізу попиту і пропозиції

В даному розділі дається аналіз таких основних категорій ринку, як попит, пропозиція, ціна та факторів, які їх визначають. Знання їх сутності дозволить в подальшому зрозуміти механізми вибору суб'єктів ринку (споживачів, які формують попит на товари, та виробників, які створюють пропозицію товарів) та координації цих виборів. Завданням даного розділу є: викладення елементів аналізу попиту та пропозиції; розгляд концепції еластичності попиту та пропозиції; розкриття механізму формування ринкової ціни; з псування наслідків державного втручання в ринковий механізм ціноутворення.

Вагомий внесок у розвиток теорії попиту і пропозиції належить Ж. Б. Сею, Г. Д. Маклеоду, Л. Вальрасу, представникам австрійської школи (К. Меигеру, Б, Бьом-Баверку, Ф. Візеру), прихильникам теорії граничної корисності (А. Маршаллу, П. Самуельсону).

ТЕМА 2. Основи аналізу попиту і пропозиції

2.1. Попит і закон попиту. Крива попиту

Термін "попит" для економістів має специфічне значення: попит - це кількість продукту, яку споживачі бажають і здатні придбати

по деякій ціні з ряду можливих протягом певного періоду часу. З цього визначення можна зробити висновок, що попит відображає ряд альтернативних можливостей, тобто показує на різну кількість продукту, на яку буде пред'явлений попит, при різних на нього цінах.

Досвід показує, що кількість товарів, куплених споживачами (величина попиту), насамперед залежить від ціни цього товару. Простежуються наступні закономірності (властивості) попиту: при незмінних всіх інших умовах зниження ціни на товар викликає, як правило, збільшення величини попиту, а підвищення ціни, навпаки - зменшення величини попиту. Ця обернена залежність між ціною і величиною попиту отримала назву закону попиту.

Обернена залежність величини попиту від ціни пояснюється ефектами "доходу" і "заміни" ("заміщення") та дією закону спадної граничної корисності.

Ефект доходу полягає в тому, що зниження ціни на продукт при попередньому незмінному доході дозволяє купувати більшу його кількість. Так, на дохід 10 грошових одиниць (г. о.) покупець може придбати 2 одиниці продукту по ціні 5 г. о. і 5 одиниць цього ж продукту по ціні 2 г. о.

Ефект заміни полягає в тому, що зниження ціни на продукт робить його більш привабливим для покупця порівняно з продуктами-замінниками, ціни на які не змінились, і спонукає споживача замінити цим продуктом продукти-замінники. Наприклад, зниження ціни на птицю при незмінності цін на свинину, баранину, яловичину спонукає споживача замінити останні продукти птицею. Тому при зниженні ціни на птицю споживач буде купувати більшу її кількість, відмовляючись від купівлі попередньої кількості продуктів-замінників.

Іншим поясненням закону попиту є дія так званого закону спадної граничної корисності. Під корисністю розуміють властивість товару (послуги) задовольняти потреби, а під граничною корисністю - додаткове задоволення (додаткову корисність), яке отримує споживач від однієї додаткової (наступної) одиниці певного товару. Зміст закону спадної граничної корисності полягає в тому, що починаючи з певного моменту, додаткові одиниці конкретного продукту приносять споживачеві все менше додаткове (граничне) задоволення. Це пояснюється тим, що потреба в конкретному продукті із збільшенням його кількості буде поступово задовольнятись, і споживач оцінюватиме кожну наступну одиницю продукту корисністю (задоволенням), що буде зменшуватись. Якщо оцінити задоволення в умовних одиницях (їх виражають в "ютілях"), то закон спадної граничної корисності можна продемонструвати на такому умовному прикладі: споживання першої одиниці продукту ми оцінюємо, нехай, граничною корисністю, рівною 10 ют., другої одиниці - 8 ют., третьої- 5 ют ., четвертої-2 ют., п'ятої - 0 ют.

В силу дії закону спадної граничної корисності з метою створення зацікавленості у придбанні додаткових одиниць продукту, які стають все менш привабливими для споживача, продавець повинен знизити на нього ціну. Лише більш низька ціна може зацікавити покупця придбати додаткову кількість менш "цінних" для нього одиниць продукту.

Отже, поведінку споживача відображає закон попиту, суть і властивості якого пояснюються ефектами доходу і заміни та законом спадної граничної корисності.

Модель поведінки покупця, закон попиту, можна зобразити у вигляді таблиці і графіка. В першому стовпчику таблиці 2-1 відображені різні ціни (в порядку їх зменшення), а в другому - кількість продукту, на яку буде пред'явлений попит при цих цінах (в порядку збільшення).

Використовуючи ці дані, модель поведінки споживача зображена на графіку 2-1 кривою П, яка називається кривою попиту.

Крива попиту відображає рЬну кількість продукту, яку буде купувати споживач при різних на нього цінах. Кожна точка на кривій попиту показує на певну кількість продукту, яку бажатиме і зможе придбати покупець при певній ціні на нього, а крива попиту являє собою сукупність комбінації кількості продукту, що купуватиметься, і відповідної ціни.

Рух по кривій попиту, тобто з однієї точки на кривій до іншої - перехід від однієї комбінації "ціна - кількість продукту" до іншої комбінації, відображає зміну величини попиту. Причиною зміни величини политу є зміна ціни цього товару.

Таблиця 2-І. Попит покупця на продукт X(гіпотетичні дані)

Графік 2-ї. Крива попиту на продукт X

Графік 2-2 Крива попиту на товари Пффіна

Отже, між ціною і величиною попиту існує обернена залежність, яка відображається в спадному характері кривої попиту (з від'ємним нахилом).

Проте виключна ситуація іноді складається на ринку ряду продовольчих товарів - таких, наприклад, як хліб чи картопля. Якщо рівень економічного розвитку країни є низьким, то основна маса населення витрачає на їх купівлю значну частину своїх доходів. У випадку підвищення цін на ці продукти люди почнуть збільшувати попит на них, відмовляючись від придбання інших товарів. У світовій економічній науці це явище одержало назву ефекту Пффіна. Товар Пффіна - це товар нижчої категорії] який займає в бюджеті споживача високу питому вагу і має криву попиту з додатнім нахилом (графік 2-2).

Товар нижчої категорії - це товар, попит на який знижується із зростанням доходу і збільшується із зменшенням доходу (наприклад, хліб, дешевий одяг тощо). Не всі товари нижчої категорії є товарами Пффіна. Вони ними стають за умови, коли займають в бюджеті споживача значну його частину.

Крива попиту, зображена на графіку 2-2, характеризує не тільки попит, наприклад на хліб в бідній країні, але і попит на більшість товарів в умовах інфляції. Властиві такій економіці адаптивні інфляційні очікування у населення проявляються у нарощуванні величини попиту на товари при зростанні на них цін.