Мікроекономіка - Буряк П.Ю. - 2.3. Еластичність попиту

2.3.1. Цінова еластичність попиту

Одним з основних факторів, який формує попит споживача, є ціна товару. Згідно закону попиту споживачі будуть купувати більшу кількість товару при нижчій на нього ціні (при незмінності всіх інших умов).

Однак різні товари відрізняються один від одного по ступені реакції зміни кількості продукту, що купується, на зміну ціни на нього.

Так, при зменшенні ціни продукту на 1 % його кількість, яка купується, може змінитись: більше, ніж на 1 %; менше, ніж на 1 %; рівно на 1 %.

Для визначення ступені реакції, чутливості зміни кількості продукту, який купується, на зміну ціни на нього використовують показник еластичності попиту по ціні, або цінової еластичності попиту.

Поняття цінової еластичності попиту. Коефіцієнт цінової еластичності попиту

Цінова еластичність попиту - це поняття, яке характеризує ступінь зміни кількості продукту, що купується, на зміну ціни на нього.

Еластичність попиту визначається у відносних, а не в абсолютних цифрах; становить відношення процентної зміни величини попиту на товар до процентної зміни його ціни. Це відношення називається коефіцієнтом цінової еластичності попиту (кЕПц):

де % Л77х - процентна зміна величини попиту товару X; % АЦх - процентна зміна ціни товару X.

Існують різні способи обчислення процентних змін величини попиту і ціни, а отже, і різні способи обчислення коефіцієнта цінової еластичності попиту. Розглянемо три способи їх обчислення.

За звичайним способом процентна зміна попиту визначається як частка від ділення зміни величини попиту на початкове значення величини попиту (формула (2.2)). Аналогічно обраховується процентна зміна величини ціни (формула (2.3)):

де Кх2 і Кх - відповідно значення величини попиту на товар X після і до зміни на нього ціни.

Де Цх2 і Цх - відповідно значення кінцевої і початкової ціни товару X.

Підставляючи формулу (2.2) і (2.3) у формулу (2.1), одержуємо формулу коефіцієнта цінової еластичності попиту:

Але використання цієї формули приводить до певних складностей, які полягають в тому, що однакові кількісні зміни, але в протилежних напрямках, дають різні значення цих процентних змін, а отже, і різне значення коефіцієнта цінової еластичності попиту. Розглянемо такий приклад. Нехай, при зменшенні ціни на товар X з 8 г. о. до 4 г. о. попит на нього збільшився з 2 до 4 одиниць, тобто зниження ціни на 4 г. о. викликало збільшення величини попиту на 2 одиниці. Підрахуємо процентні зміни величини попиту і ціни, і коефіцієнт цінової еластичності попиту:

Визначимо тепер процентні зміни попиту і ціни в протилежному напрямку, тобто коли ціна на товар збільшилась з 4 г. о. до 8 г. о., а величина попиту зменшилась з 4 до 2 одиниць. В цьому прикладі зміни в піні і величині попиту залишились попередніми: зміна в ціні становить 4 г. о., а зміна у величині попиту - 2 од., а процентні зміни величини попиту та ціни і коефіцієнт цінової еластичності попиту становитимуть:

Іншим способом обчислення коефіцієнта цінової еластичності, який усуває недоліки вище розглянутого способу, є використання формули центральної (середньої) точки, або дугової еластичності (формула (2.5)).

Формула (2.5) відрізняється від формули (2.4) тим, що при обчисленні процентних змін величини попиту і ціни за формулою (2.5), різниш' величин попиту і ціни діляться відповідно не на початкове значення величини попиту і ціни (за формулою (2.4)), а на середнє значення їх змін.

Формулу (2.5) можна спростити, і в результаті математичних перетворень коефіцієнт цінової еластичності попиту визначають за наступною формулою:

Як видно, коефіцієнт цінової еластичності попиту, розрахований першим і другим методом, має від'ємний знак, що пояснюється різно-направленою зміною ціни і величини попиту. В кінцевому розрахунку від'ємний знак опускається (не враховується), тобто коефіцієнт цінової еластичності попиту визначається по модулю.

Недолік формули центральної точки полягає в тому, що вона може використовуватись для виміру еластичності лише на невеликому інтервалі змін. її використання для обрахунку еластичності попиту на великих інтервалах змін в цінах і величині попиту може спотворити дійсний стан речей.

Важливо зауважити, що крива попиту має різну еластичність для кожного відрізка на ній, про що мова йтиме далі. Тому для точного визначення еластичності попиту використовують точкову еластичність попиту, яка дозволяє визначити еластичність попиту в певних точках кривої попиту.

Коефіцієнт точкової еластичності попиту вираховують, виходячи із лінійного рівняння попиту:

Коефіцієнт точкової еластичності попиту в точці А на графіку 2-4 буде визначатись за формулою:

Ш7" = ^Ч (2.8) ЦТ

де О - початок координат, Ц- ціна,

Т - точка перетину кривої попиту з вертикальною віссю. Для визначення цінової еластичності попиту найбільше застосування має формула центральної точки.