Мікроекономіка - Буряк П.Ю. - 9.4. Доходи фірми

Метою будь-якої підприємницької діяльності є отримання прибутку, тому теорія фірми по логіці діяльності передбачає: спочатку інвестування у вигляді витрат виробництва, а потім отримання грошових доходів в результаті ринкового господарювання.

Дохід, або виторг, - це та сума грошей, яку отримує фірма від продажу нею вироблених товарів чи наданих послуг. Мікроекономічний аналіз розрізняє три види доходу: середній, граничний, загальний (валовий).

У ринковій економіці, дохід - це грошова сума, яку продавець сподівається одержати за продану одиницю виробленої продукції. Крива попиту є середнім планом доходу фірми.

Вона показує виробнику, скільки доходу він може отримати за продану одиницю із загального випуску продукції.

Крива попиту на продукцію фірми є водночас кривою доходу. Те, що виступає ціною за одиницю продукції для покупця, є доходом від одиниці продукції, або середнім доходом, для продавця. Сказати, що покупець мусить заплатити ціну в 2 грн. за одиницю товару, - те саме, що сказати: дохід від одиниці продукції, або середній дохід, отриманий продавцем, дорівнює 2 грн.

Ціна і середній дохід - це одне й те саме, розглянуте з різних точок зору.

Середній дохід (СД) - це дохід в розрахунку на одиницю продукції, який визначається за формулою:

СД=Щг, (9.13)

де ВД - валовий (загальний) дохід;

Середній дохід співпадає з ціною тому, що те, що платить покупець за одиницю продукції (а саме її ціну), одержує фірма у вигляді середнього доходу.

СД = Ц, (9.14)

де ц-ціна

Валовий (загальний) дохід (ВД) - це ціна одиниці товару, помножена на кількість проданого товару:

ВД = К*Ц(9Л5)

де К- кількість проданої продукції.

Графічно ВД - це площа прямокутника зі сторонами на

осях ціни і обсягу продажу (графік 9-14).

Граничний дохід (ГД) - це зміна загального доходу, пов'язана зі зміною проданої кількості продукції. ГД - це додатковий дохід, отриманий виробником унаслідок падіння ціни і продажу додаткової кількості одиниць продукції К (табл. 9-4).

Граничний дохід розраховують за формулою:

Графік 9-14. Графічне відображення валового доходу фірми

ГД^Л9ЛЬ)

де &ВДу АК - відповідно приріст валового доходу та приріст обсягу продажу.

Кожна фірма у ринковій діяльності повинна враховувати взаємозв'язок середнього іраничного і валового доходу у зв'язку ЗІ зміною виробничої стратегії. Для ілюстрації цього скористаємось даними таблиці 9-4.

Таблиця 9.4. Розрахунок загального, середнього і граничного доходу (дані умовні) грн.

З таблиці 9.4 видно, що загальний дохід є нульовим, якщо продається нуль одиниць товару. Перша продана одиниця збільшує загальний дохід з нуля до 5. Граничний дохід - збільшення загального доходу, що є результатом продажу першої одиниці продукції, - становить 5. Третя продана одиниця збільшує ВД з 8 до 9, тобто і-ран ич ний дохід дорівнює 1. Четверта продана одиниця за ціною 2 гри, зменшує загальний дохід і тому ГД~ -1.

Найбільший ВД дають 3 продані одиниці товару, а оптимальною ціною є ціна 3 гри. за одиницю.

Отже, залежно від попиту або середнього доходу фірми формується загальним дохід.

Середній дохід і граничний дохід. Якщо СД або крива попиту, є лінійною і нахиленою вниз, тоді крива ГД буде також лінійною і нахиленою вниз. З табл. 9.4 видно" що фірма має справу з такою кривою попиту:

К=6~Ц, або/(=6-Є.

Тоді СД=6-К,6оЦ = /*Л

ГД=^- абоГД=6-2(?. &К *

Обидві криві (СД і ГД) виходять з однієї точки на вертикальній осі (осі ціни). Але нахил кривої ГД є вдвоє більшим, ніж нахил кривої СД. Це може бути підтверджено геометрично (графік 9-15).

Отже, якщо крива СД є лінійною і нахиленою вниз, тоді можна зобразити і відповідігу криву ГД. Поминаємо будувати криву ГД з точки на осі ціни, яку перетинає СД, і ведемо ЇЇ до тієї кількості А" на другій осі, яка є вдвоє мен-♦ шою, ніж та, що знаходиться на перегині з кривою СДфК* -2 хО/П).

Нахил ГД- 2 * нахил СД. З фушацї СД= 6 - Кі ГД = 6 - 2К видно, що нахил СД=-,аГД=-2. З графіка 9.15 видно також, що ціна товару (Ц - СД) більша за ГД, тому що всі одиниці продаються за одною ціною. Щоб збільшити

Графік 9-15. Графічна залежність між середнім і граничним доходом

Графік 9-16. Валовий і граничний дохід

збут на 1 одиницю товару, ціна має впасти, і вся продана продукція приноситиме менше доходу. Якщо випуск продукції збільшиться з 1 до 2 одиниць, то ціна знижується до 4 гри., а граничний дохід - до 3 грн.

Загальний (валовий) і граничний дохід. Граничний дохід може бути додатним, нульовим і від'ємним (графік 9-16).

Якщо падіння ціни і зростання продажу збільшує ВД, тоді ГДє додатним. ВД зростає невисокими темпами, бо ГД є спадним.

Якщо падіння ціни і зростання продажу зменшує ВД, тоді ГД є від'ємним і ВД спадає високими темпами.

Якщо зміна ціни не змінює ВД, тоді ГД є нульовим, а ВД досягає максимуму і не може збільшуватися Якщо зміна ціни не змінює ВД, тоді ГД є нульовим, внаслідок падіння ціни. ГД дорівнює нахилу

кривої ВД за певного рівня виробництва К; ГД = ; ВД = 0, коли

АК

СД = Ц= 0. ВД є максимальним у точці В, коли ГД= 0 і СД знаходиться в серединній точці. Щоб максимізувати дохід, виробнику потрібно продати продукції в кількості OKI за ціною ОЦІ і отримати дохід ОЦІ х OKI - заштрихований чотирикутник. Це завжди виникатиме в серединній точці лінії СД (кривої попиту) і при ГД = 0 (графік 9-17).

Крива загального доходу. Зобразимо на рисунку ВД відповідно до даних продажу продукції, наведених у табл. 9.4.

ВД= 0, де СД= 0, бо СД=Щг-

к

Якщо ВД = 0; то і СД = 0. ВД максимальний, де ГД - 0, і СД є в середній точці кривої попиту. ВД зростає, досягає вершини і спадає (графік 9-18).

Крива валового доходу і точкова еластичність попиту. Загальний дохід може збільшуватися або зменшуватися залежно від еластичності попиту. ВД є максимальним на тому рівні К, який відповідає серединній точці кривої СД. Еластичність попиту (Еп) на цьому рівні дорівнює 1; отже, там, де Еп - 1, ТК досягає максимуму.

Якщо Еп < І, тобто попит є нееластичним, тоді ВД спадає, ГД< 0, а СД знаходиться нижче від серединної точки.

Якщо Еп > 1 (попит еластичний), тоді ВД зростає, ГД > 0, а СД знаходиться вище від серединної точки (графік 9-19).

Крива граничного і валового доходу. Співвідношення де:

рд = ^Д_ геометрично є нахилом кривої ВД. У точці К1, нахил АК

кривої ВД є нульовим. Отже, у цій точці ГД є нульовим, а ВД максимальним.

У точці АЗ нахил кривої ВД додатний (більший від 0), тоді ГД > 0, ВД-зростає.

У точці К2 нахил кривої ВД від'ємний (менший від 0), тоді ГД < 0, ВД- спадає (графік 9-20).

Крива валового доходу і середній дохід. Якщо фірма продає 0КІ одиниць продукції (точка А на кривій ВД), тоді ВД ~ 0Ц (графік 9-21).

Можна провести промінь від початку координат через точку А і

отримати кут /?. Тоді СД =o--= \%Р tg /? - нахил променя що

0К1

проходить від початку координат через точку А на кривій ВД.

Візьмемо точку В на кривій ВД. Вона означає, що продано 0К2 одиниць продукції, а

ВД=0Ц.

Чим менший кут, тим менший тангенс кута. Чим менший тангенс кута, тим менший СД. СД спадає тоді, коли продана кількість одиниць продукції зростає.

Фірми у своїй діяльності повинні враховувати динаміку середнього, граничного та валового доходів залежно від стратегічних завдань.