Маркетинг - Липчук В.В. - 3.2. Маркетинг знань та освітніх послуг

Здійснюючи маркетинг знань, необхідно відзначити наступне: виникнення нової економіки пов'язане значною мірою з поширенням Інтернету та інформаційно-комп'ютерних технологій.

Оскільки інформаційний потік наростає, а світ стає складнішим, істотно зростає значення освіти і науки як чинника, який дозволяє людині грамотно керувати економікою.

Суть поняття "маркетинг знань" можна розкрити в наступних тлумаченнях:

o "маркетинг знань" - це складова частина маркетингу фірми, тобто маркетинг її нематеріальних активів;

o "маркетинг знань" - це встановлення довірчих партнерських взаємовідносин між фірмою, її співробітниками та клієнтами (споживачами) в процесі співпраці у формі нематеріального активу для отримання максимального прибутку.

Досвід підтверджує важливість позицій маркетингу знань, здійснення якого необхідно на державному рівні, а саме:

o придбання й адаптація глобальних знань, а також розвиток сфери знань на місцевому рівні;

o інвестиції в людський капітал для розширення можливостей засвоєння та застосування знань;

o інвестиції в технології, що допомагають здобувати і засвоювати знання. Для того щоб постійно скорочувати дефіцит знань, організації (фірми) повинні вирішувати такі найважливіші завдання:

o придбання знань - використання наявних у світі знань і їх пристосування до потреб організації (наприклад, за допомогою режиму вільної торгівлі, залучення іноземних інвестицій та укладання ліцензійних угод), а також отримання нових знань шляхом проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

o засвоєння знань (наприклад, створення можливостей для навчання упродовж всього життя, розвиток системи вищої освіти);

o передача знань - використання нових інформаційних і телекомунікаційних технологій, відповідне нормативно-правове регулювання та забезпечення доступу до інформаційних ресурсів.

За умов революційних змін у виробничих та інформаційних технологіях формуються нові функції управління, завданням яких є:

o акумулювання інтелектуального капіталу;

o виявлення та поширення наявної інформації і досвіду;

o створення передумов для розповсюдження та передання знань.

Основна функція маркетингу знань - це управління знаннями, що охоплює використання різноманітних методів залежно від особливостей того чи іншого етапу організації придбання та засвоєння нових знань.

Комплекс маркетингу знань включає чотири основні складові:

o продуктову політику;

- цінову політику;

o комунікаційну політику;

o збутову політику.

Продуктова політика маркетингу знань

Наведемо два найбільш розповсюджені визначення категорії "знання". Одне з них специфічне та практичне, інше - загального характеру. У першому випадку знання - це практична інформація, що активно керує процесами виконання завдань, вирішенням проблем і прийняттям рішень. Керувати знаннями означає систематично, точно і продумано формувати політику фірми для максимізації її ефективності і прибутку від активів, які базуються на знаннях.

Цінову політику маркетингу знань можна представити у вигляді наступних чотирьох груп методів.

o Методи прямого виміру інтелектуального капіталу - Direkt Intellectual Capital methods (DIC). До цієї категорії відносяться методи, засновані на ідентифікації та оцінці у вартісному вимірі окремих активів або окремих компонентів інтелектуального капіталу.

o Методи ринкової капіталізації нематеріальних активів - Mancet Capitalization Methods (МСМ). Вираховується різниця між ринковою капіталізацією компанії (фірми) та власним капіталом її акціонерів.

o Методи віддачі активів - Return on Assets methods (ROA). Розраховується відношення середнього доходу компанії (фірми) мінус податки за певний період до її матеріальних активів. ROA компанії порівнюється з аналогічним показником у галузі загалом.

o Методи підрахунку балів - Scorecarg Methods (SM). Ідентифікуються різні компоненти нематеріальних активів, генеруються та сумуються індикатори й індекси у вигляді підрахунку балів.

o Комунікації та просування маркетингу знань на ринку. До системи комунікацій у класичному маркетингу відносяться засоби і процеси збору та надання інформації про рийок і запропоновану продукцію, ведення торгових переговорів та організація продажів, тобто все.

Збутова політика маркетингу знань. Для будь-якої компанії фірми дуже важливими с контакти і зв'язки зі збуту своєї продукції.

Класифікацію видів маркетингу знань можна подати у вигляді наступної схеми:

Види маркетингу знань:

o Маркетинг освіти і освітніх послуг;

o Маркетинг робочої сили і робочих місць;

o Маркетинг інтелектуальних продуктів і послуг;

o Маркетинг організаційного капіталу.

У маркетингу освіти є два основні правила: на освіті заробляють усі: і той, хто навчає, і той, хто вчиться; ціна фахівця залежить від його вміння себе продати. Освіта, а відповідно й отримані знання, нині є однією з найбільш швидко зростаючих і перспективних сфер економіки. В динамічно розвинутих країнах темпи їхнього щорічного зростання сягають 10-15 %.

Маркетинг робочої сили і робочих місць. Маркетинг людського капіталу як першого свого компонента включає маркетинг робочої сили (персоналу) і робочих місць на ринку праці, а також маркетинг робочих місць, відносин і кар'єри всередині фірми. Об'єктом уваги маркетингу і, насамперед, маркетингових досліджень на ринку праці виступають, звичайно, тенденції і процеси розвитку ринку робочої сили, включаючи аналіз змін економічних, науково-технічних, демографічних, соціальних, екологічних, законодавчих та ін.

Маркетинг інтелектуальних продуктів і послуг. Ефективність інтелектуального капіталу фірми найпростіше продемонструвати, просуваючи власні інтелектуальні продукти і послуги як підсумкову характеристику міри розвиненості інтелектуального потенціалу персоналу і діяльності фірми з його реалізації.

Маркетинг організаційного капіталу. Організаційний капітал - це та частина інтелектуального капіталу, яка має відношення до організації або фірми загалом. Це процедури, технології, системи управління, технічне і програмне забезпечення, організаційна структура, патенти, бренди, культура організації (фірми), відносини з клієнтами.

Здійснюючи функцію управління знаннями, важливо створювати передумови, що необхідні для отримання нових знань. Серед використовуваних способів потрібно вказати на три основні:

1. Купівля знань. У наукових джерелах виокремлюються наступні методи купівлі знань і досвіду: наймання на роботу нових співробітників, що володіють знаннями і досвідом; утворення партнерства з іншою організацією чи фірмою; передача якої-небудь функції з одного до іншого відділу (служби).

2. Оренда знання. Серед способів оренди знань і майстерності можна назвати такі: наймання на роботу консультантів; отримання допомоги від клієнтів, постачальників; отримання допомоги від наукових установ і професійних асоціацій; залучення інших організацій на субконтрактних умовах. Знання про споживачів підвищують результативність відносин з ними, а знання, отримані спільно зі споживачем, відкривають дорогу для більшої кількості нововведень, продуктів і послуг вищої якості.

3. Розвиток знань. Можна вказати на такі способи розвитку знань і майстерності: розробка та надання навчальних програм усередині організації (фірми); направлення працівників на навчання; запрошення інструкторів зі сторони для навчання всередині організації (фірми); розповсюдження наявних знань і досвіду всередині організації (фірми).

Продуктова політика маркетингу знань
3.3. Маркетинг у туризмі
Резюме
Тема 4. Впровадження на ринок нових товарів
4.1. Поняття нового товару та значення товарних інновацій
4.2. Стадії впровадження на ринок нових товарів
4.3. Конкурентоспроможність товарів на ринку
4.4. Оцінка ризику при впровадженні нового товару
Резюме
Тема 5. Цінова політика
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru