Менеджмент персоналу - Мурашко M.I. - Щомісячні страхові виплати та інші витрати на відшкодування шкоди

Сума щомісячної страхової виплати встановлюється від­повідно до ступеня втрати професійної працездатності та се­редньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушко­дження здоров'я. Вона не повинна перевищувати середньомі­сячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Якщо потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з од­ним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна пе­ревищувати середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Визначені раніше сума щомі­сячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшен­ню не підлягають.

У випадку стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від не­щасних випадків проводить одноразову страхову виплату по­терпілому, сума якої визначається з розрахунку середньомі­сячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не більше чоти­рикратного розміру граничної суми заробітної плати (дохо­ду), з якої справляються внески до Фонду.

Якщо при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професій­ної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається з розрахунку середньомісячного заробітку по­терпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати про­фесійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фон­ду соціального страхування від нещасних випадків.

Якщо комісією з розслідування нещасного випадку вста­новлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й унаслідок порушення потерпілим норматив­них актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більше ніж на 50 %.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків фі­нансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому чис­лі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслугову­вання, протезування, санаторно-курортне лікування, при­дбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.

Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного за­хворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд соціального страхування від нещасних випадків фі­нансує всі витрати на його лікування.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю випла­чується в розмірі 100 % середнього заробітку (оподатковува­ного доходу). При цьому перші 5 днів тимчасової непраце­здатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, органі­зації.

Додаткове харчування призначається на конкретно визна­чений строк за раціоном, який складає дієтолог чи лікар, що лікує, та затверджує МСЕК. Неможливість забезпечення по­терпілого додатковим харчуванням у лікувально-профілак­тичному або реабілітаційному закладі підтверджується довід­кою за підписом головного лікаря (директора) цього закладу. У такому разі компенсація витрат на додаткове харчування здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на підставі інформації органів державної статисти­ки про середні ціни на продукти харчування в торговельній мережі в тому місяці, в якому їх придбали.

Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путі­вок, предметів догляду за потерпілим визначаються на під­ставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних кар­ток, довідок або рахунків про їх вартість.

Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою (на місяць) від:

— розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, — на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);

— половини розміру мінімальної заробітної плати, вста­новленої на день виплати, — на постійний сторонній догляд;

— чверті розміру мінімальної заробітної плати, встановле­ної на день виплати, — на побутове обслуговування (приби­рання, прання білизни тощо).

Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються Фон­дом соціального страхування від нещасних випадків незалеж­но від того, ким вони здійснюються. Якщо встановлено, що потерпілий потребує кількох видів допомоги, оплата прова­диться за кожним и видом.

Потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рід­ше одного разу на три роки, а інвалідам І групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбан­ня путівки її вартість компенсує Фонд соціального страхуван­ня від нещасних випадків у розмірі, встановленому правлін­ням Фонду. Компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування і назад. Особі, яка супроводжує потерпілого, Фонд соціального страхування від нещасних випадків компенсує витрати на проїзд і житло згідно із законодавством про служ­бові відрядження.

Потерпілому, який став інвалідом та використав щорічну відпустку до одержання путівки у санаторно-курортний за­клад, роботодавець надає додаткову відпустку для лікування (включаючи час проїзду) зі збереженням на цей час середньо­місячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я, або заробітку, що склався перед відпусткою (за вибором по­терпілого).

Щомісячні страхові виплати потерпілому протягом цього часу провадяться на загальних підставах.

За наявності у потерпілого відповідно до висновків МСЕК медичних показань для одержання автомобіля Фонд соціаль­ного страхування від нещасних випадків компенсує вартість придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних час­тин до нього, пального, а також ремонту і технічного обслуго­вування та навчання керування автомобілем у розмірах, вста­новлених Кабінетом Міністрів України.

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний за­робіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, що народилася протягом не більш як 10-місячного строку після смерті потерпілого.

Витрати на його поховання здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визна­ченим Кабінетом Міністрів України. У разі смерті потерпіло­го суми страхових виплат особам, які мають на це право, ви­значаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, що припадала на потерпілого та пра­цездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

Страхові виплати особам, які втратили годувальника, здійснюються в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів.

Страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:

— потерпілому — з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного за­хворювання;

— особам, які мають право на виплати у зв'язку зі смертю годувальника, — з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Одноразова допомога виплачується потерпілому в місяч­ний строк із дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого — у місячний строк із дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.

Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні 3 років із дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня смерті годувальника, страхові виплати провадяться з дня звернення.