Охорона праці в туристському комплексі - Банько В.Г. - Питання для обговорення

При аналізі виробничого травматизму й професійних захворювань застосовують статистичний, монографічний та інші методи.

Статистичний метод заснований на вивченні причин травматизму по документах, що реєструють уже минулі за визначений період нещасні випадки, професійні отруєння чи захворювання (акти за формою Н-1. листки непрацездатності). Цей метод дозволяє одержати порівняльну динаміку травматизму по різних підрозділах, ділянках, підприємствах. При поглибленому аналізі травматизму, окрім виявлення безпосередніх його причин, нещасні випадки розглядаються за видами робіт, складаються дані про потерпілих (професія, стаж, стать, вік)і дані про час події (місяць, день тижня, зміна, година робочого дня).

Статистичний метод передбачає такі етапи: дослідження; спостереження; нагромадження матеріалу; обробка (аналіз) отриманих даних з наступними висновками та рекомендаціями.

Для оцінки рівня травматизму користуються відносними статистичними показниками частоти й важкості травматизму.

Коефіцієнти частоти - це кількість нещасних випадків, що відбуваються на 1000 працюючих за звітний період:

Кч = АХ 1000/Р.

де А - загальна кількість нещасних випадків, що трапилися в готельному господарстві за звітний період: Р - середньоспискова кількість працюючих за цей самий звітний період.

Коефіцієнт важкості травматизму визначає середню тривалість тимчасової непрацездатності, що припадає на один нещасний випадок, який трапився на виробництві.

Кт=Т/А.

де Т - сумарна кількість днів тимчасової непрацездатності по всіх нещасних випадках, що підлягає обліку за звітний період.

Для більш об'єктивної оцінки рівня виробничого травматизму застосовується коефіцієнт загального травматизму, що являє собою кількість днів непрацездатності на 1000 працюючих:

Кзаг - КчКт = Т X 1000 / Р.

Різновидом статистичного методу є груповий і топографічний.

Груповий метод вивчення травматизму заснований на повторюваності нещасних випадків, незалежно від важкості ушкодження. Наявний матеріал розслідування розподіляється по групах з метою виявлення нещасних випадків, однакових за обставинами й умовами, а також повторюваних за характером ушкоджень. Це дозволяє визначити професії та види робіт, на які припадає більша кількість нещасних випадків, виявити дефекти даного виду виробничого устаткування, інструмента, машин і намітити конкретні заходи забезпечення безпеки праці.

Топографічний метод полягає у вивченні причин нещасних випадків за місцем їх події. Усі нещасні випадки систематично наносяться умовними знаками за планами провадження робіт, у результаті чого видно місця, де відбулася травма, виробничі ділянки, що вимагають особливої уваги, ретельного обстеження та вживання профілактичних заходів.

Монографічний метод виробничого травматизму містить у собі детальне дослідження всього комплексу умов, завдяки яким стався нещасний випадок (трудовий і технологічний процеси, робоче місце, основне та допоміжне устаткування, індивідуальні засоби захисту, загальні умови виробничої обстановки). При монографічному аналізі визначеної виробничої ділянки застосовують також технічні методи дослідження: іспит будівельних конструкцій, машин, інструмента, контроль виробничого середовища тощо. У результаті такого дослідження виявляються не тільки причини нещасних випадків, що сталися, а й потенційні небезпеки і пошкодження, що можуть чинити шкідливий вплив на працюючих.

Монографічний аналіз дає можливість більш повно встановити способи попередження травматизму та професійних захворювань.

Поряд із традиційними методами аналізу травматизму розроблені нові методи дослідження умов безпеки праці та попередження виробничого травматизму. Одним із таких методів є системний підхід до вирішення проблеми безпеки праці, що полягає у вивченні сукупності факторів, які впливають, на умови праці на всіх стадіях виробничого процесу. При цьому використовуються комплексні методи дослідження, що поєднують у собі розглянуті вище методи. Наприклад, результати монографічного дослідження окремих нещасних випадків за тривалий період можуть бути використані для статистичного аналізу.

Об'єктивна характеристика травматизму визначається на основі вивчення множинних кількісних показників, величина яких складається під впливом факторів, одночасно діючих у різних комбінаціях. Тому аналітичний висновок закономірностей виробничого травматизму, розглянутого як явище, можливий лише з використанням комплексу методів математичної статистики.

Для визначення ступеня впливу кількох факторів травматизму використовують методи дисперсного та кореляційного аналізу.

Питання для обговорення

1. Поняття .безпека праці., .техніка безпеки", "виробнича санітарія., .умови праці, та елементи їх формування.

2. Що таке професійне захворювання, хто його встановлює?

4 Перелічите нещасного випадку на виробництві що підлягають розслідуванню й обліку підприємства.

5. Назвіть нещасні випадки, що не підлягають обліку.

6. Скільки днів Надається комісії підприємства для складання акта за формою Н-1. які умови його складання?

7. Скільки днів дається для проведения спеціального розслідування групового смертельного нещасного випадку і як воно розслідується?

8. Хто розслідує і враховує нещасний випадок, що стався з працівником, прикомандированим до іншої організації?

9. Які випадки підлягають спеціальному розслідуванню?

10. Розкажіть про порядок розслідування нещасних Випадків, що сталися в побуті, на шляху до роботи чи з роботи.

11. У чому полягає відшкодування збитку потерпілим при нещасних випадках?

12. Хто має право на відшкодування збитку у випадку смерті потерпілого?

13. Які витрати понад відшкодування втраченого заробітку підприємство компенсує потерпілому?

14. Який порядок вирішення суперечок між потерпілим і Підприємством?

15. Охарактеризуйте Методи аналізу травматизму.