Охорона праці в туристському комплексі - Банько В.Г. - Розділ 5. Забезпечення безпеки при експлуатації господарства туристського комплексу

5.1. Безпека навантажувально-розвантажувальних робіт

При навантажувально-розвантажувальних роботах і експлуатації вантажопідйомних механізмів варто керуватися вимогами Держстандарту 12.3.002-75 (СТ СЄВ1728-79) "ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки", Держстандарт 12.3.009-76 (СТ СЄВ 3518-81) "ССБП. Роботи навантажувально-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки".

До навантажувально-розвантажувальних робіт допускаються особи не молодші за 16 років, що пройшли інструктаж і навчання безпечним методам роботи. Інструктаж з охорони праці складається з: первинного, проведеного на робочому місці: повторного не рідше одного разу на 3 місяці: позапланового - при порушенні вимог безпеки праці, нещасних випадках, зміні умов роботи, застосовуванні засобів механізації, виконанні робіт із великогабаритними вантажами. Робітники, допущені до навантаження (розвантаження) небезпечних вантажів (балонів із киснем, пропаном, ацитиленом), повинні пройти спеціальне навчання безпечним прийомам праці з наступною атестацією.

Навантажувально-розвантажувальні роботи виконуються під керівництвом відповідальної особи, призначеної наказом керівника організації, яка виконує ці роботи. Відповідальна особа має стежити за дотриманням безпеки засобів розвантаження і транспортування вантажів.

ЦІ роботи проводяться, як правило, механізовано. Для вантажів масою помад 50 кг І при підйомі їх на висоту понад 2 м застосування засобів механізації є обов'язковим.

При підйомі та переміщенні вантажів вручну слід дотримуватися припустимих норм максимальних навантажень. При перенесенні ваги поодинці (на відстань до 25 м) гранично припустимі навантаження для чоловіків такі: для підлітків до 18 років - 16 кг: для осіб 18 років І більше- ЗО кг. При цьому підліткам дозволяється переносити вагу за умови, що ця робота не є для них основною І займає не більш 1 /3 робочого часу.

Норми гранично припустимих навантажень для жінок такі: підйом І переміщення ваги при чергуванні з іншою роботою - 15 кг; підйом вантажу на висоту понад 1.5 м - 10 кг: підйом і переміщення вантажу постійно протягом робочої зміни- 10 кг; для дівчат 16-18 років-до 10 кг. Сумарна маса вантажів, що переміщається жінкою протягом робочої зміни, не повинна перевищувати 7000 кг.

При переміщенні вантажів на візках або в контейнерах, зусилля для жінок, що прикладаються, не повинно перевищувати 15 кг.

При перенесенні вантажів на носилках по горизонтальному шляху відстань не має перевищувати 50 м. Перенесення вантажу на носилках по східцях забороненно. При підйомі й переміщенні вантажів неприпустиме перевезення людей 1 пересування транспортних засобів у зоні можливого падіння вантажу.

Перед навантажувально-розвантажувальними роботами відповідальний зобов'язаний перевірити справність вантажопідйомних механізмів і навантажувально-розвантажувального Інвентарю, оскільки користуватися несправними механізмами забороняється. Слід також проконтролювати стан підлоги, платформ І проходів для переміщення вантажів: підлога і платформа мають бути рівними, без щілин, вибоїн, набитих планок і цвяхів, що стирчать; проходи повинні бути вільні; трапи (підмости), платформи, проходи мають бути очищені й за необхідності посилані піском або дрібним шлаком.

Вантажі, запаковані в ящики, складають у штабелі висотою до З м при ручному навантаженні, до 6 м - при механізованому. Качані вантажі (бочки, рулони) вкладають на торець у два ряди, а в накат -до 5 рядів, прийнявши заходи проти розкочування штабеля.

Вантажі в Мішках також укладаються в штабелі в перев'язку висотою до ЗО рядів для цукрового піску і 8-14 - для борошна.

При розбиранні штабелів вантажу варто брати тільки поверх. При виникненні небезпеки для працюючих відповідальний за навантажувально-розвантажувальні роботи повинен зупинити їх і вжити заходи для ліквідації цієї небезпеки.

Під час навантажувально-розвантажувальних робіт забороняється паління. Воно дозволяється лише під час перерв у спеціально відведених для цього місцях. Вантажникам даються, крім обідньої, перерви для відпочинку (у середньому 10 хв за 1 год), тривалість 1 розподіл яких регламентуються правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Робітники, зайняті на навантаженні та розвантаженні вантажів, що сипляться, повинні забезпечуватися пилозахистними окулярами та респіраторами. Фільтр респіратора замінюється мірою забруднення, але не рідше одного разу за зміну. Робітникам, що працюють у респіраторах, дається періодичний відпочинок із зняттям респіратора (через кожні ЗО хвилин відпочинок на 5 хв). Спецодяг має щодня знепилюватися. При навантаженні та розвантаженні хлорного вапна робітникам повинні видаватися протигази з фільтрами.

Навантаження і розвантаження кислот та інших їдких речовин проводиться в спеціальних складах або на платформах, підлога яких повинна бути на одному рівні з підлогою транспортного засобу. Робітники зобов'язані працювати в спеціальному одязі й мати при собі протигази.

Перенесення сулій Із кислотою дозволено тільки після перевірки дна кошика і його ручок. Про ушкодження тари варто повідомити керівника, відповідального за навантаження, який зобов'язаний зазначити безпечні засоби проведення робіт Категорично забороняється переносити сулії з кислотою на спині, плечах або перед собою, а також нахиляти пляшки, тому що в них можуть бути залишки кислот. Скляну тару з рідинами встановлюють у вертикальному положенні, навантаження в горизонтальному положенні забороняються.

При навантаженні та розвантаженні балонів Із скрапленим газом слід стежити, щоб вентилі на них були закриті металевими ковпаками. При навантаженні їх у кузов більш ніж в один ряд обов'язково застосовують прокладки для охорони балонів від зіткнення один з одним.

5.1. Безпека навантажувально-розвантажувальних робіт
5.2. Вимоги безпеки при експлуатації підйомно-транспортного устаткування і ліфтового господарства
5.3. Безпека при роботі ручним і механізованим інструментом
5.4. Вимоги безпеки при виконанні ремонтних і будівельних робіт
5.5. Основні положення безпечної експлуатації систем санітарно-гігієнічного забезпечення
Питання для обговорення
Розділ 6. Виробнича санітарія та гігієна
6.1. Санітарні вимоги до території, виробничих і санітарно-побутових приміщень туристських комплексів
6.2. Паспортизація санітарно-технічного стану умов праці
6.3. Методи та засоби контролю метеоумов і концентрації шкідливих речовин у повітрі робочих і житлових приміщень туристського комплексу
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru