Аудит: організація і методика - Огійчук М.Ф. - 7.3.2. Завдання, об'єкти, джерела, послідовність перевірки рахунків у банках

Безготівкові розрахунки між резидентами і нерезидентами здійснюються шляхом використання депозитних та поточних рахунків.

У певних випадках можуть також відкриватися спеціальні поточні рахунки. До них відносять:

o поточні рахунки типу "Н". Вони відкриваються у національній валюті нерезидентами, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;

* рахунки, які використовуються за спеціально встановленими правилами;

o поточні рахунки типу "П". Вони відкриваються у національній валюті постійними нерезидентами, які займаються підприємницькою діяльністю на території України;

* карткові рахунки. Вони відкриваються для розрахунку платіжними картками;

o поточні рахунки виробничих фондів;

* кореспондуючі рахунки. Вони відкриваються банками для банків.

У такому випадку, щоб здійснити перевірку правильності розрахунків за рахунками банку аудитор розробляє програму перевірки і передбачає такі завдання:

- встановлення правильності відкриття депозитних та поточних рахунків;

- визначення правильності використання тих чи інших банківських рахунків;

- виявлення законності списання сум з банківських рахунків;

- виявлення правильності оформлення операцій за банківськими рахунками;

- встановлення збереженості грошових коштів на банківських рахунках;

- виявлення цільового використання грошових коштів;

- встановлення правильності заповнення банківських документів;

- встановлення правильності застосування окремих форм розрахунків з клієнтами;

- виявлення своєчасності перерахування заборгованості клієнтам;

- виявлення своєчасності отримання готівкових грошових коштів на заробітну плату;

- виявлення повноти внесення грошових коштів із каси на поточні рахунки;

- виявлення повноти внесення грошових коштів на поточні рахунки дебіторами (кредиторами);

- виявлення повноти надходження короткострокових і довгострокових фінансових і капітальних інвестицій;

- виявлення правильності розрахунків за векселями;

- виявлення правильності розрахунків за власним капіталом та забезпеченням зобов'язань;

- виявлення правильності розрахунків за доходами;

- виявлення правильності розрахунків за іншими операціями. Під час проведення аудиту дуже важливо встановити об'єкти дослідження, їх можна класифікувати на такі групи:

* регістри синтетичного обліку: Журнали-ордери, Головна книга;

* регістри аналітичного обліку: розроблені відомості до Журналів-ордерів, виписки банку;

* первинні документи до виписок банку: платіжні доручення, меморіальні ордери, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, акредитиви;

* рахунки, рахунки-фактури до розрахункових операцій;

* накладні до розрахункових операцій;

* корінці чеків;

* прибуткові ордери, які свідчать про суми, які отримані з банку і оприбутковані в касу;

* Касова книга;

* Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Послідовність проведення аудиту здебільшого залежить від поставлених завдань. Однак можна розробити разом з тим схему перевірки:

- вивчення правильності складання виписок банку;

- вивчення відповідності надходження сум грошових коштів на рахунки банку;

- вивчення відповідності отриманих з рахунків банку коштів і оприбуткованих по касі;

- вивчення цільового використання грошових коштів;

- встановлення правильності заповнення регістрів синтетичного обліку;

- вивчення правильності складання бухгалтерських записів з відображення руху грошових коштів;

- вивчення корінців чеків для підтвердження повноти отримання грошових коштів у касу;

- вивчення підтвердження записів у виписці банку відповідними документами;

- Журнал реєстрації платіжних доручень до банку;

- звітність: Баланс підприємства - ф. № 1, "Звіт про фінансові результати" - ф. № 3, "Звіт про рух грошових коштів" - ф. № 4.

Основними джерелами перевірки порядку використання грошових коштів на рахунках банку є об'єкти дослідження. При цьому обсяг інформації, притягнутий до вивчення, може бути розширений. Тут часто використовують інформацію пов'язаних сторін. Ця необхідність визначається тим, що частиною системи розрахунків є поточні рахунки, які регулюють величину заборгованості.