Інформація про стан дебіторської заборгованості та її розкриття у фінансовій звітності формується з:
o Журналів-ордерів (№ 1 с.-г., № З В с.-г., № З А с.-г., № З Г с.-г, № 5 Г с.-г.);
o Головної книги;
o первинних документів.
Розрізняють безнадійну дебіторську заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув термін позовної давності.
Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Дебіторська заборгованість - це заборгованість окремих юридичних і фізичних осіб на певну дату.
Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає у ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів. До дебіторів належать суб'єкти за такими розрахунками:
* з покупцями і замовниками;
* з дебіторами;
* за виданими авансами;
* з підзвітними особами;
* за нарахованими доходами;
* за претензіями;
* за відшкодуванням завданих збитків;
* за позиками членів кредитних спілок;
* з іншими дебіторами.
Згідно з П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" дебіторською заборгованістю є:
- активи, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума;
- поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги;
- поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом;
- придбана заборгованість та заборгованість, призначена для продажу;
- величина сумнівних боргів;
- безнадійна дебіторська заборгованість;
- довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки.
Завдання аудиту дебіторської заборгованості включають:
- установлення термінів виникнення заборгованості;
- установлення реальності досліджуваних розрахунків;
- установлення своєчасності погашення дебіторської заборгованості;
- установлення правильності і своєчасності документального оформлення розрахункових операцій;
- установлення правильності відображення розрахункових операцій у регістрах бухгалтерського обліку;
- установлення своєчасності звірки розрахунків і правильності її оформлення;
- установлення своєчасності пред'явлення претензій і позовних заяв при непогашенні дебіторської заборгованості.
При встановленні термінів виникнення заборгованості використовують первинні документи, які є джерелом для формування господарських операцій, регістри синтетичного і аналітичного обліку. У результаті такої перевірки визначають: характер господарських операцій; реальність записів; законність записів у регістрах, які відображені на певну дату.
Аналогічно встановлюється своєчасність погашення дебіторської заборгованості. Така попередня перевірка (особливо при внутрішньогосподарському аудиті) спонукає дебітора своєчасно погасити заборгованість.
Перевірка правильності документального оформлення дебіторської заборгованості проводиться з метою встановлення наявності реальних первинних документів при записах, які відображають реєстрацію дебіторів у журналах-ордерах або машинограмах. До таких документів відносяться рахунки, рахунки-фактури, накладні та ін. У них чітко повинні бути вказані дата виникнення розрахунків, сума, кількість товарно-матеріальних цінностей, вид послуг, обсяг послуг та ін.
Первинні документи, як правило, формують господарські операції, які знаходять відображення у регістрах бухгалтерського обліку. Записи в регістрах повинні чітко відображати суть первинного документа. Наприклад, при реєстрації дебітора за рахунком 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунок 372 "Розрахунки з підзвітними особами" в Журналі-ордері № З А с.-г. "Розрахунки з підзвітними особами" вказується:
o № запису;
o прізвище, ім'я, по батькові підзвітної особи;
o порядковий номер запису за минулий місяць;
o залишок на початок місяця (дата виникнення заборгованості, дебет, кредит);
o записи у дебет субрахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами" з кредиту рахунків 31 "Рахунки в банках", 33 "Інші кошти" (видано підзвіт, видано у відшкодування, перевитрати);
o відшкодовані, утримані, невикористані суми авансу (дата та номер видаткового касового ордера, з кредиту субрахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами" у дебет рахунків 30 "Каса", 66 "Розрахунки за виплатами працівникам");
" використані з підзвітних сум (номер запису, дата представлення, номер авансового звіту, дата, сума; з кредиту субрахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами" у дебет рахунків; суми, видані понад норму, передбачені законодавством; курсова різниця, залишок на кінець місяця, дебет, кредит). Реальність записів при перевірці переліку дебіторів установлюється шляхом перевірки наявності актів звірки з пов'язаними сторонами. Звірка розрахунків проводиться, як правило, не рідше одного разу на місяць. Акти звірки можуть служити додатковим доказом наявності дебіторської чи кредиторської заборгованості. На основі зібраних таким чином документів (акти звірки, рахунки-фактури, накладні, платіжні вимоги, платіжні доручення) боржнику можна пред'явити претензію. У претензії вказується, за що винна юридична особа і прохання про погашення заборгованості. До претензії додають копії документів, які підтверджують заборгованість. У разі незадоволення претензії справа про непогашення заборгованості передається до органів суду. До позовної заяви додають: копію претензії, договір, документацію про підтвердження заборгованості, марку про держмито. Якщо дебіторська заборгованість виникла в результаті неповної поставки вантажу, то необхідно прикласти, крім договору та інших документів, які підтверджують заборгованість, копію телеграми і квитанцію про виклик представника, комерційний акт або акт приймання вантажу комісією за участю представника незацікавленої організації або адміністративних органів. Незацікавлені організації або представники адміністративних органів повинні мати при собі довіреність на право приймання вантажу. Ця довіреність також повинна бути прикладена до позовної заяви.
Під час перевірки структури дебіторської заборгованості звертають увагу на сумнівний борг. Невпевненість у погашенні заборгованості виникає в результаті:
- упущення терміну позовної давності;
- оголошення банкрутом юридичної особи;
- стихійного лиха боржника (форс-мажорні обставини);
- засудження юридичної особи, смерті.
Тому при оцінці сумнівних боргів користуються П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість". При цьому виходять із:
o платоспроможності окремих дебіторів;
o питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;
o суми резерву сумнівних боргів на дату виникнення боргу. Ураховують, що залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту ж саму дату.
7.3.6. Методика документування аудиту дебіторської заборгованості
7.4. Методика аудиту основних та інших необоротних активів
7.4.1. Завдання, об'єкти, джерела, послідовність аудиту необоротних активів
7.4.2. Законність дотримання класифікації необоротних активів
7.4.3. Виявлення порядку відображення руху основних засобів та правильності господарських операцій
7.4.4. Методика аудиту порядку оцінки необоротних активів
7.4.5. Методика аудиту порядку додержання ведення обліку нематеріальних активів
7.4.6. Методика аудиту порядку відображення в обліку капітальних інвестицій
7.4.7. Методика аудиту порядку нарахування амортизації та зносу основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів