Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 3. Сформулюйте основні положення концепції граничної корисності, висунутої економістами австрійської школи

Перший закон Госсена - закон насиченості потреб. Згідно з ним із задоволенням потреб у якихось благах їхня цінність падає, або в міру збільшення кількості товару його корисність спадає. Перехід до насиченості потреб відбувається звичайно не відразу, а поступово, ніби по сходинках.

На рис. 8.1 показано спадні ступені корисності. Корисність блага з кожною наступною одиницею спадає. Падіння граничної корисності виражає "сходинку" рівнів корисності. Якщо продовжити спадну "сходинку", можна припустити, що точка насиченості корисності досягатиметься при споживанні десятого блага (на десятій "сходинці").

Рис. 8.1. Перший закон Госсена

Практичне значення першого закону Госсена полягає в тому, що він відбиває зв'язок між зниженням граничної корисності та падінням попиту (зниженням кривої попиту). Криву попиту можна вивести як похідну від кривої граничної корисності.

Другий закон Госсена - закон вирівнювання граничних корисностей. Згідно з цим законом кожний учасник обміну прагне досягти максимуму вигоди, розподіляючи свої засоби між різними покупками. Він передбачає отримати однакове задоволення від кожної суми грошей, витраченої на кожний із товарів, який хоче придбати.

Щоб отримати максимум корисності, споживач так розподіляє кількість споживчих благ (наприклад, молока і хліба), щоб їхня гранична корисність дорівнювала одній і тій самій величині (рис. 8.2).

Рис. 8.2. Другий закон Госсена

Кожний учасник обмінної операції, розподіляючи свої засоби між різними покупками, намагається досягти максимуму вигоди. Закон єдності ціни випливає із закону заміни споживчих благ. Для покупців є певна межа ціни, вище за яку вони не стануть купувати товар. Для продавця є певна нижча межа ціни, яку він бажає отримати і нижче за яку не хоче опуститися.

На перетині інтересів продавців згідно з другим законом Госсена знаходиться ступінь, який відповідає поєднанню корисностей сторін однакової інтенсивності. Цей ступінь - ціна, яка відповідає однаковій корисності решти покупок.

3. Сформулюйте основні положення концепції граничної корисності, висунутої економістами австрійської школи

У розробці теорії граничної корисності брали участь англієць Вільям Джевонс (1835-1882), австрійські економісти Карл Менгер (1840-1921), Фрідріх Візер (1851- 1926), Ойген Бем-Баверк (1851-1919), швейцарець Леон Вальрас (1834-1910).

1. У центрі дослідження цінності (вартості) благ - аналіз споживчого попиту. Визначального значення набувають не витрати, а результати. Цінність благ (товарів, послуг) зумовлюється їхньою граничною корисністю для споживача. Саме гранична корисність визначає пропорції обміну і, відповідно, ціну обмінюваних товарів. Головною проблемою стає вивчення попиту.

2. Аналіз граничної корисності пов'язаний із вивченням мотивів економічної поведінки людей. В основу аналізу покладається суб'єктивний принцип. Гранична корисність благ залежить від їх кількості (зі збільшенням кількості цінність спадає) і порівняльної рідкісності щодо потреби в благах.

3. Щодо цінності засобів виробництва, то вона визначається не прямо (витратами праці), а побічно - через оцінку граничної корисності товарів споживчого призначення, у виробництві яких беруть участь засоби виробництва. Вартість трудових зусиль має суб'єктивний характер: вирішальне значення має не кількість робочих годин, а гранична корисність вироблених товарів і послуг.

4. Обмін благ здійснюється на основі принципу рівно-важності суб'єктивних оцінок учасників угоди. На вільному ринку суб'єктивні оцінки продавців і покупців вирівнюються. У точці перетинання їхніх інтересів формується ціна, що відповідає прагненням сторін одержати корисність однакової значущості. Ціна, прийнятна для тієї й іншої сторін, виражає рівність граничних корисностей.

Теорія граничних величин стала одним із вихідних пунктів для подальшої розробки положень і категорій, що увійшли до арсеналу економічної науки. Вона сприяла створенню теорії поведінки споживачів на ринку і є одним із відправних параметрів сучасної теорії цін, аналізу взаємного зв'язку попиту та пропозиції. Принцип граничної корисності покладений в основу вибору альтернативних варіантів, аналізу ефективності, оптимізації виробничих факторів.