Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 8. У чому полягає сутність закону Ф. Візера?

Значну увагу Менгер приділив проблемам обміну. Обмін він зводив до відносин двох партнерів, результат яких взаємовигідний, але обмін не еквівалентний, що знову заперечує твердження класичної школи. За його словами, "обмін благами означає для суб'єктів, що обмінюються, приєднання до їх майна нового майнового об'єкта, а тому обмін можна порівняти з виробничою діяльністю". Обмін, продовжує Менгер, "це не тільки вигода, а й економічна жертва, викликана міновою операцією, яка відбирає частину економічної корисності, роблячи неможливою реалізацію блага там, де ще недавно вона здійснювалась".

Отже, засновник "австрійської" школи доводив, що обмін є продуктивним, адже він змінює граничну цінність блага, зменшуючи чи збільшуючи його запас. Економічні мінові операції, писав він, є такими ж виробничими, як промисловість чи землеробство, адже мета всякого господарства полягає не у фізичному збільшенні кількості благ, а в можливості найбільш повного задоволення людських потреб.

6. Обґрунтуйте теорію граничної корисності О. Бем-Баверка

З погляду теорії маржиналізму найбільш важливою в теоретичному спадку Ойгена Бем-Баверка стала праця "Основи теорії цінності господарських благ" (1886 р.). У ній ґрунтовно розвивалась і вдосконалювалась теорія граничної корисності - "візитна картка" "австрійської" школи.

Насамперед Бем-Баверк дав більш розгорнутий виклад теорії граничної корисності. Він намагався довести, що мінова цінність (вартість), як і споживна (корисність), визначається граничною корисністю на основі їх суб'єктивних оцінок. Австрійський теоретик при цьому розрізняв суб'єктивну й об'єктивну цінність, вважаючи, що перша - це "особиста оцінка блага споживачем і продавцем", а друга - це "пропорції обміну, які формуються на ринку під впливом конкуренції".

З цих позицій ціна товару є "результатом зіткнення на ринку різних суб'єктивних оцінок продавців і покупців", які ставляться в залежність від граничної корисності. Зокрема, суб'єктивна оцінка блага з боку покупця визначає верхню межу його ринкової ціни, а з боку продавця - її нижню межу.

7. На чому ґрунтується "теорія очікувань" О. Бем-Баверка?

"Теорія очікувань" Бем-Баверка ґрунтується на твердженні, що для раціонального суб'єкта певне благо має більшу граничну корисність сьогодні, ніж у майбутньому. Але раціональний суб'єкт - оптиміст за натурою - розраховує, що запас певного блага в перспективі зросте, а тому прогнозує зменшення своєї оцінки його граничної корисності. Саме з цією обставиною, тобто з впливом фактора часу (очікувань) на граничну корисність господарських благ, пов'язував Бем-Баверк походження відсотка. Тому "теорію очікування" часто називають психологічною теорією відсотка.

8. У чому полягає сутність закону Ф. Візера?

Найбільш відомим із законів маржиналізму став так званий закон Візера, викладений австрійським дослідником у теорії продуктивних благ. У цій теорії Візер стверджував, що раціональні господарські суб'єкти не можуть оцінити корисність далеких від них факторів виробництва (продуктивних благ), не пов'язаних безпосередньо з їх споживанням. Це означає, що ціни продуктивних благ, насамперед праці та капіталу, визначаються опосередковано: через граничні корисності споживчих благ, вироблених цими продуктивними благами. Для оцінки останніх застосовується показник "граничного продукту".

Граничний продукт - це те споживче благо з багатьох, яке можна виробити, використовуючи певні продуктивні блага, що мають найменшу граничну корисність. Отже, гранична корисність граничного продукту зумовлює ціну продуктивного блага, що застосовувалось при виготовленні граничного продукту, тобто певної частини витрат виробництва. Останні визначають граничні корисності інших, "неграничних", споживних благ, вироблених із цього продуктивного блага. Це положення й увійшло до економічної науки як закон Візера.

"Закон Візера", таким чином, показує взаємозв'язок між граничною корисністю і витратами виробництва. Однак він "спрацьовує" лише тоді, коли пропозиція продуктивних благ (виробничих ресурсів) буде незмінною, що визначається їх рідкісністю.