Основи економічної теорії - Козак Ю.Г. - 17.3 Значення міжнародної торгівлі

Жодна країна світу не може обійтися без зовнішньої торгівлі. За допомогою зовнішньої торгівлі національна економіка взаємодіє з господарствами інших країн. Водночас вона є основним каналом, за допомогою якого світовий ринок через посередництво світових цін впливає на національне виробництво, диктуючи конкурентні техніко-економічні параметри виробництва, рівень витрат, стандарти якості, критерії ефективності тощо. Світова торгівля є рушієм виробництва як окремих країн та регіонів, так і світового господарства в цілому, оскільки вона забезпечує більш раціональне використання матеріальних та людських ресурсів на всіх рівнях господарювання. Світове виробництво, як і виробництво окремих країн та регіонів, протягом останніх 30 років стало дедалі більше залежати від зовнішньої торгівлі.

Міжнародна торгівля є важливим засобом збалансованості між виробничими можливостями та перевагами споживачів, дає змогу отримувати продукти, в яких відчувається дефіцит, і реалізувати надлишок, котрий не поглинається внутрішнім ринком. Тим самим завдяки міжнародній торгівлі досягається вищий рівень задоволення потреб для населення кожної з торгуючих країн (хоча, може, і не однаковою мірою).

Для бізнесу значення світової торгівлі визначається тим, що вона є актом реалізації додаткової вартості, вміщеної в експортованих товарах, і чинником, що діє проти тенденції норми прибутку до зниження (зниження витрат виробництва).

Усі країни так чи інакше залежать від міжнародної торгівлі. Але міра залежності різна. Вона визначається як відношення вартості міжнародної торгівлі (експорт та імпорт) до внутрішнього національного продукту:

Для малих розвинутих країн (Бельгії, Нідерландів, Швейцарії, Данії, Швеції та ін.) цей показник варіюється значеннями 40-90%. Для великих розвинутих країн (Німеччини, Англії, Франції тощо) - від 25 до 35%.

Для США та Японії - близько 11 %. США - країна континентального розміру, з величезними людськими та природними ресурсами. Вона може виробляти більшість товарів, котрих потребує. Але ці товари можуть вироблятися в США з відносно більшими витратами, ніж імпортні товари. Така орієнтація могла б знизити високий життєвий стандарт Америки. Країни Східної Європи значно більше залежать від зовнішньої торгівлі, ніж США та Японія.

У країнах, що розвиваються, залежність від міжнародної торгівлі велика.

Хоча за загальним обсягом операцій у системі світогосподарських зв'язків міжнародна торгівля останнім часом втратила провідне місце, її обсяг і значення зростають. Економісти говорять про вибуховий характер світової торгівлі. Так, у 90-х роках XX ст. обсяг міжнародної торгівлі збільшувався на 6% за рік. За останні 30 років світова торгівля набула найвищих темпів у 2000 р. Відповідно до оцінок Всесвітнього банку, обсяг світового товарообігу збільшився на 12,5%. В абсолютних цифрах обсяг міжнародної торгівлі становить приблизно 8 трлн дол. США. Таке прискорення світової торгівлі пов'язано передусім з посиленням процесу лібералізації міжнародних відносин, підвищенням цін на сировину, посиленням попиту на промислові товари, частка котрих у сукупному обсязі світового експорту досягає 70%.

Швидкі темпи розширення світової торгівлі сприятливо впливають на економіку країн, що розвиваються, стимулюючи їхні експорт. Середньорічне зростання експорту країн, що розвиваються, в 90-і роки, за даними Всесвітнього банку, становить 10%, що більше ніж у 3 рази перевищує аналогічний показник 80-х років.

Світова організація торгівлі (СОТ) прогнозує подальше зростання обсягів міжнародної торгівлі в XXI ст. Реалізму прогнозам СОТ надає те, що ця організація виходить з багатофакторного аналізу в прогнозуванні основних тенденцій розвитку міжнародної торгівлі: поліпшення господарської кон'юнктури в розвинутих індустріальних країнах, а також у країнах Південно-Східної Азії та Латинської Америки; активне включення до міжнародної торгівлі країн Центральної та Східної Європи тощо.