Основи економічної теорії - Козак Ю.Г. - Тема 18. МІЖНАРОДНИЙ РУХ ЧИННИКІВ ВИРОБНИЦТВА

Ключові поняття

Міжнародне переміщення капіталу; форми міжнародного переміщення капіталу; міжнародний кредит; значення міжнародного кредиту; форми міжнародного кредиту: комерційний та банківський кредит; нові форми кредитування: факторинг, форфейтинг, лізинг; міжнародна міграція робочої сили; еміграція; імміграція; форми міграційних процесів; причини міграції; основні етапи міжнародної міграції робочої сили; сучасні центри притягання робочої сили; структура мігруючої робочої сили; наслідки переміщення трудових ресурсів; міжнародний технологічний обмін; форми технологічного обміну: некомерційні та комерційні; особливості міжнародного технологічного обміну.

18.1 Міжнародний рух капіталу

Міжнародний рух факторів виробництва - це важлива складова в розвитку міжнародних ринкових відносин, які відтворює світове господарство. Інакше кажучи, в системі світового господарства сукупність національних економік пов'язується не лише міжнародним переміщенням товарів, а насамперед міжнародним рухом факторів виробництва.

Міжнародне переміщення факторів виробництва залучає:

o Міжнародний рух капіталу;

o Міжнародну міграцію робочої сили;

o Міжнародну передачу технологій.

Міжнародний рух капіталу полягає у вилученні з обігу частини національного капіталу і включенні його у виробничий процес або інший обіг в інших країнах.

Міжнародна міграція робочої сили - переміщення трудових ресурсів, що спричинено різницею в рівні доходів, кращими перспективами соціального просування або зайнятості та ін

Міжнародна передача технологій - переміщення науково-технічних досягнень за межі національних економік.

Міжнародне переміщення капіталу

Міжнародне переміщення капіталу - це досить розвинута складова міжнародного переміщення факторів виробництва. В сучасних умовах мобільність капіталу оцінюється як висока, хоча вона й мала жорсткіші обмеження, ніж міжнародна торгівля. Темпи зростання переміщення капіталу між країнами в декілька разів перевищують темпи зростання виробництва і міжнародної торгівлі.

Міжнародний рух капіталу може заміщувати або доповнювати міжнародну торгівлю, якщо ефективність використання капіталу вища, ніж результат міжнародної торгівлі.

Форми міжнародного переміщення капіталу

Міжнародна міграція капіталу - це не фізичне переміщення засобів виробництва, а фінансова операція: надання позики, купівля -продаж цінних паперів, інвестування.

Конкретні форми міжнародного переміщення капіталу розрізняються за такими ознаками:

o за джерелами походження капіталу;

o за характером використання капіталу;

o за строками вкладання капіталу;

o за метою вкладання капіталу.

За джерелами походження

За джерелами походження капітал поділяється на офіційний і приватний.

Офіційний капітал - це кошти державного бюджету або міжнародних організацій (МВФ, Всесвітнього банку та ін.), котрі переміщуються за кордон або приймаються з-за кордону за рішенням урядів або міжурядових організацій. Його джерелом є гроші платників податків.

Приватний капітал - це кошти приватних фірм, банків та інших недержавних організацій, які надаються у вигляді інвестицій, торговельних позик.

За характером використання

За характером використання капітал поділяється на підприємницький та позичковий.

Підприємницький капітал - це кошти, які прямо або опосередковано вкладаються у виробництво з метою отримання прибутку. Це головний приватний капітал.

Позичковий капітал - це кошти, що надаються з метою отримання відсотка. У міжнародних масштабах позичковим капіталом виступає в основному офіційний капітал.

За строком вкладання

За строком вкладання капітал поділяється на:

Короткостроковий капітал - це вкладання капіталу на строк менше ніж один рік, головним чином у формі торговельних кредитів.

Середньо- та довгостроковий капітал - вкладання капіталу на строк понад рік. Усі вкладання підприємницького капіталу здійснюються переважно у формі прямих інвестицій, а також у вигляді державних кредитів.

За метою вкладання

За метою вкладання капітал поділяється на прямі та портфельні інвестиції.

Прямі інвестиції - це вкладання капіталу з метою придбання контролю над об'єктом його розміщення. Це в основному вивезення приватного підприємницького капіталу.

Портфельні інвестиції - вкладання капіталу в іноземні цінні папери без права контролю над об'єктом інвестування. Це також в основному вивезення приватного підприємницького капіталу.

Міжнародний кредит

Міжнародні потоки капіталу набирають форми міжнародного кредиту. Міжнародний кредит визначається як рух позичкового капіталу у формі фінансових вимог між кредиторами і позичальниками різних країн, пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів (активів) на умовах повернення, строковості і сплати відсотків.

Міжнародний кредит розглядають як особливий вид міжнародної торгівлі. Ця торгівля не є обміном товару на товар, а обміном сьогоднішнього товару на товар майбутній. Такий обмін називають міжчасовою торгівлею.

В економіці завжди існує проблема вибору між поточним і майбутнім споживанням. Як правило, виготовлена продукція негайно цілком не споживається. Частина її використовується як виробничий капітал на розширення виробництва, щоб збільшити обсяг споживання в майбутньому.

Міжнародний кредит дає можливість торгувати в часі. Якщо краї-на-кредитор надає позику, то вона продає нинішнє споживання за споживання в майбутньому. Країна-позичальник, беручи позику, отримує можливість витратити сьогодні більше, ніж зароблено, в обмін на зобов'язання виплатити компенсацію в майбутньому за сьогоднішнє споживання. Які країни беруть позики, а які їх надають визначається виробничими можливостями. Країни, які мають добрі поточні інвестиційні можливості, беруть позики в інших країн, котрі таких відносних інвестиційних можливостей не мають, але отримують великі поточні доходи.

Країни, які мають відносно великі фінансові ресурси у порівнянні з можливістю їх прибуткового застосування всередині країни, можуть збільшити свій національний доход за рахунок надання кредиту країнам, у яких вища норма доходу на капітал (відсоток, дивіденд). Краї-на-імпортер капіталу отримує можливість збільшити свій національний доход за рахунок зарубіжних інвестицій, одержаних на вигідніших, порівняно з внутрішніми, умовах кредитування. В цілому за допомогою міжнародного кредиту відбувається максимізація світового продукту внаслідок загального приросту світового виробництва.

Значення міжнародного кредиту

Значення міжнародного кредиту саме й полягає в тому, що завдяки йому відбувається перерозподіл капіталів між країнами відповідно до потребами і можливостей більш прибуткового його застосування. Кожна країна є імпортером і експортером капіталу. Кредиторами і позичальниками виступають банки, фірми, державні установи, уряди, міжнародні й регіональні валютно-кредитні й фінансові організації.

Ефективність кредиту досягається за умови:

o вільного переміщення капіталу;

o стабільності й передбачуваності розвитку світової економіки;

o виконання позичальниками своїх зобов'язань, повної оплати своїх боргів.

Форми міжнародного кредиту

Основними формами міжнародного кредиту вважаються:

o товарний, або комерційний;

o валютний, який видають банки в грошовій формі.

Міжнародний комерційний кредит надається на закупівлю певних товарів або оплату послуг, як правило, він суворо цільовий, закріплений у кредитній угоді. Міжнародний комерційний кредит часто виступає у вигляді "фірмового" кредиту. Останній має місце тоді, коли фірма-експортер однієї країни надає імпортеру іншої країни відстрочку платежу при реалізації товарів і послуг. За нинішніх умов строки фірмових кредитів стали досить тривалими (зазвичай, від двох до семи років) і визначаються кон'юнктурою світових ринків, видами товарів і послуг, зацікавленістю постачальника в збереженні зовнішньоекономічних зв'язків і розширенні обсягів експортних поставок тощо.

Банківське кредитування експортера й імпортера виступає у формі позик під заставу товарів, товарних документів тощо.

Експортний кредит - це кредит, який видає банк країни-експортера банку країни-імпортера для кредитування поставок машин, устаткування і т.ін. Видається він у грошовій формі і з обов'язковою умовою: позичальник зобов'язаний використати позику виключно для закупівлі товарів у країни-кредитора. Однією з форм експортного кредиту є кредит покупцеві, за якого банк експортера безпосередньо кредитує фірми країни-імпортера та їхні банки. Такі кредити пов'язуються з придбанням товарів і послуг у певної фірми.

Нові форми міжнародного кредиту

Характерною особливістю сучасних кредитних відносин є виникнення таких нових форм кредитування, як факторинг, форфейтинг та лізинг.

Факторинг - купівля спеціалізованою фінансовою компанією грошових вимог експортера до імпортера та їхня інкасація, тобто збирання боргу з покупця. Фактор-компанія зобов'язується або переказувати клієнту гроші в міру збирання їх з боржників, або сплатити йому готівкою під час укладання угоди. Вартість факторингу дорожча, ніж вартість звичайної банківської позики (вона може досягти 20%), оскільки фактор-компанія приймає на себе ризик неповернення боргу і надає ряд інших послуг.

Форфейтинг - це купівля банком на повний строк боргових документів імпортера. Банк бере на себе ризик несплати боргових зобов'язань і збирає за це фіксовану в договорі тверду ставку - премію.

Лізинг - це кредитування у формі оренди устаткування, автомобілів, суден, літаків тощо строком на 3-15 років. Лізинг включає в себе цілий пакет послуг, а саме: монтаж, забезпечення запасними частинами, технічне обслуговування, страхування тощо. Лізинговими операціями займаються спеціальні компанії, які створюються, як правило, банками. Доходом від лізингових операцій є орендна плата.