Географія промислових комплексів - Іщук С.І. - Харківська промислова агломерація

Промисловий комплекс Харківського району об'єднує промислові підприємства трьох областей - Харківської, Полтавської та Сумської. Цей район сформувався і розвивається як регіональний промисловий комплекс під впливом одного з найбільших промислових центрів України - міста Харкова. Він займає вигідне економіко-географічне положення стосовно Донецького і Придніпровського промислових районів, а також межує з Центрально-чорноземним районом Росії.

Природно-ресурсний потенціал Харківського промислового району, порівняно з Донецьким і Придніпровським, обмежений. Основні види корисних копалин - природний газ і нафта, а також залізні руди. Є значні запаси мінерально-будівельної сировини на території всіх трьох адміністративних областей.

У господарському комплексі цього промислового району провідне місце посідає машинобудівний цикл, в якому зайнято більше половини загальної чисельності промислово-виробничого персоналу. Він має складну структуру і представлений усіма етапами виробництва. Початкова стадія циклу - виплавка чавунних і стальних заготовок - здійснюється на спеціалізованих заводах, що мають спеціальні цехи. Наступні стадії машинобудівного циклу представлені галузями важкого і металомісткого машинобудування - виробництвом енергетичного, гірничорудного, будівельно-дорожного, хімічного, підйомно-транспортного і сільськогосподарського машинобудування.

Окремі групи у циклі представляють виробництва, що спеціалізуються на випуску технологічного устаткування для різних галузей народного господарства, а також трудомісткі, але не металомісткі (електротехнічна, приладобудівна, авіаційна, верстатобудівна промисловості).

Розвинені також інші енерговиробничі цикли. До них належать нафтогазохімічний, що охоплює видобуток і переробку нафти, видобуток, переробку, транспортування трубопроводами і використання на місці природного газу як сировини для хімічної промисловості; текстильно-промисловий - первинна переробка шерсті, прядіння, ткацтво й обробка тканин з місцевої та довізної сировини, випуск трикотажу, швейних виробів і взуття; індустріально-будівельний - виробництво цементу, залізобетонних виробів, керамічної плитки, стінових та інших будівельних матеріалів; агропромисловий (рослинницькі та тваринницькі галузі).

Територіальна структура промислового району представлена Харківською промисловою агломерацією, промисловими вузлами і центрами. На території Харківської області виокремлюються однойменна промислова агломерація та промислові вузли - Лозівський і Куп'янський.

Харківська промислова агломерація

Належить до категорії найбільших локальних утворень, які сформувались навколо потужного харківського промислового вузла. До її складу входять території Харківського, Чугуївського, Нововодолазького, Дергачівського, Зміївського, Печенізького районів, а також частково Валківського, Золочівського, Кегичівського, Первомайського, Балаклійського, Шевченківського районів. Окрім Харкова (1470 тис. осіб), ця агломерація охоплює полігалузевий центр Чугуїв, а також інші агломеровані міста: Дергачі, Люботин, Зміїв, Мерефа, Південне, Балаклія, Валки, Первомайський.

Провідну роль у функціонально-галузевій структурі промисловості агломерації відіграє машинобудування. Особливо вирізняються тракторне і сільськогосподарське машинобудування (заводи: тракторний, моторобудівний, "Серп і молот", тракторних двигунів, "Поршень", тракторних самохідних шасі). Поряд із цими виробництвами у Харкові добре розвинене енергетичне машинобудування (заводи: турбінний, "Укрелектромаш", електромеханічний, "Електроважмаш", "Електромашина", "Південкабель" та ін.). За межами України відома промислова продукція підприємств транспортного машинобудування (виробниче об'єднання "Завод ім. В.А. Малишева", авіаційне виробниче об'єднання, заводи підшипниковий, велосипедний та ін.). Харків - важливий центр верстатобудування! приладобудування.

Місто Харків, що е ядром однойменної промислової агломерації, - сполучна ланка між індустріальним Донбасом і аграрно-індустріальними Сумською та Полтавською областями. Через нього пролягають важливі залізничні напрямки в центральні райони Росії, до Києва й областей Придніпров'я. У містах Первомайськ і Балаклія сформувались сприятливі умови для розвитку комплексу хімічних виробництв на основі використання природного газу і значних виробництв будівельних матеріалів (використання місцевої цементної сировини, вапняків, глин, пісків). Одне з найбільших підприємств - Балаклійський цементно-шиферний комбінат, який випускає високоякісний портландцемент, азбестоцементні труби і керамзитовий графіт.

Лозівський промисловий вузол

Формується на півдні Харківської області. Він має дуже вигідне транспортно-географічне положення на шляху до Донецького району. В Лозовій працюють і будуються підприємства - суміжники і філії харківських заводів. Найбільшими підприємствами міста є ковальсько-механічний завод, завод "Трактородеталь" і машинобудівний, що спеціалізується на випуску різного устаткування, у тому числі для тваринницьких ферм. Харчова промисловість представлена м'ясокомбінатом, маслосирзаводом та іншими підприємствами.

Куп'янський промисловий вузол

Формується на перехресті важливих залізничних шляхів України п'яти напрямків. Ядром вузла є місто Куп'янськ - полігалузевий промисловий центр. У ньому розвинене виробництво устаткування для цукрової промисловості, деталей для сільськогосподарських машин, продуктів харчування - цукру, молочних консервів, м'ясних виробів. На околиці міста побудований ливарний завод, продукція якого призначається для харківських заводів "Серп і молот" і тракторних двигунів.

У межах Полтавської області сформувались два промислові вузли - Полтавський і Кременчуцький.

Полтавський промисловий вузол

Об'єднує переважно промислові підприємства центру - міста Полтави (318 тис. осіб), в якому домінують галузі машинобудування, харчової та легкої промисловостей. Машинобудування представлено металообробними підприємствами і заводами, що випускають устаткування для хімічної, поліграфічної та м'ясної промисловостей, заводом штучних алмазів, алмазного інструменту. Тут розміщені бавовнопрядильна і трикотажно-рукавична фабрики, шкіряні та взуттєві підприємства. Харчова промисловість представлена підприємствами з переробки молока, м'яса, випуску олії, овочевих консервів, кондитерських виробів та іншої продукції.

Кременчуцький промисловий вузол

Розміщений на лівому березі Дніпра між Кременчуцьким і Дніпродзержинським водосховищами. Промисловість вузла представлена машинобудуванням, електроенергетичною, нафтопереробною, легкою і харчовою галузями. Головне місто вузла - Кременчук з найбільшими підприємствами: заводом важкого автомобілебудування, дорожніх машин, вагонобудівним, нафтопереробним і сажевим. Розвинена харчосмакова промисловість.

На базі залізних руд Кременчуцького родовища побудований Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат, продукція якого спрямовується на металургійні підприємства Придніпров'я. Поблизу Кременчука діє однойменна ГЕС на Дніпрі.

На території Сумської області найбільші промислові об'єкти функціонують в обласному центрі, промислових центрах Конотопі та Шостці.

Сумський промисловий вузол

Це полігалузеве утворення, в якому профілюючими галузями є машинобудування (виробництво устаткування для хімічної промисловості, виробництво електронних мікроскопів, важких компресорів), чавуноливарне виробництво. У Сумах (293 тис. осіб) розташоване ВО "Хімпром", яке спеціалізується переважно на випуску фосфатних добрив, а також суконна, швейна і взуттєва фабрики. Розвинена харчова промисловість - цукрова, молочна, м'ясна, кондитерська та ін.

Значними промисловими центрами стали Конотоп і Шостка. Конотоп - залізничний вузол, центр виробництва поршнів і апаратури для автоматизації процесів гірничої промисловості. Шостка - центр розвитку хімічної промисловості (виробництво кіно-фотоплівки, магнітної стрічки, хімреактивів).