Географія промислових комплексів - Іщук С.І. - Київська промислова агломерація

Це потужне промислово-територіальне утворення, що сформувалось на основі промислових об'єктів міста-мільйонера Києва (2693,1 тис. осіб) та прилеглих до нього поселень приміських районів. Окрім Києва, до територіального складу промислової агломерації входять такі адміністративні приміські райони: на півночі - Броварський, Вишгородський; на півдні - Васильківський, Обухівський, Фастівський, Кагарлицький; на заході - Києво-Святошинський, Бородянський, Макарівський, на сході - Бориспільський. До Київської агломерації, крім міста-столиці, належать також Ірпінь, Вишневе, Боярка, Буча, Вишгород, Бровари, Бориспіль, Васильків, Українка, Обухів, Фастів, Кагарлик.

Промисловість розміщена нерівномірно внаслідок впливу низки факторів, серед яких найбільше значення мали вигідне транспортне й економ і ко-географічне положення та трудові ресурси. Завдяки їх вирішальному впливу промисловість зосереджується у певних напрямках, починаючи з ядра агломерації і закінчуючи віддаленими від нього поселеннями. Головними напрямками (секторами) розташування промисловості Київської промислової агломерації є: північно-східний (Броварський), північно-західний (Ірпінсько-Буча-Гостомельський), південно-західний (Васильківсько-Фастівський). Ці три сектори сформувались уздовж головних залізничних магістралей.

Київська промислова агломерація має складну галузеву структуру з переважанням машинобудування і металообробки. В її межах зосереджено близько 500 промислових підприємств різних галузей. Окрім машинобудування, значний розвиток одержали хімічна і нафтохімічна, деревообробна, легка, харчова, будівельна і поліграфічна промисловості.

Провідна роль у галузевій структурі належить великій групі підприємств машинобудування і металообробки (понад 130 підприємств). Характерно, що переважна більшість підприємств машинобудівного комплексу розміщена у Києві, де найбільше вирізняються виробництва електротехнічної, приладобудівної галузей та виробництво апаратури. У межах території міста виокремлюються внутрішньоміські промислові утворення з великими машинобудівними заводами, об'єднаннями й акціонерними товариствами. Серед них - "Арсенал", "Атек", "Авіант", "Електронмаш", "Точелектроприлад", "Київторгмаш", "Більшовик", "Медапаратура" "Укркабель" та ін. На багатьох підприємствах, що працювали на військово-промисловий комплекс, розпочалася і продовжується конверсія.

У межах Києва сформувалася надмірна концентрація галузей хімічного та нафтохімічного комплексу, загального машинобудування, енергоємних та ресурсомістких галузей будівельної індустрії. Водночас для Києва актуальним є питання подальшого розвитку легкої та харчової промисловостей, високоточного машинобудування, приладобудування, верстатобудування, виробництва ЕОМ, побутової техніки й інших наукомістких галузей.

Хімічна і нафтохімічна промисловості представлені виробництвом хімічних волокон, гумотехнічних виробів, лаків, фарб, медичних препаратів, отрутохімікатів. Флагманом хімічної промисловості є Дарницький хімічний комбінат.

Підприємства легкої промисловості спеціалізуються на виробництві шовкових тканин, трикотажних і швейних виробів та шкіряного взуття. Найбільші з них: трикотажна фабрика "Киянка", експериментальне взуттєве об'єднання "Київ".

Одна з найрозвиненіших галузей - харчова промисловість. Вона представлена всіма галузями, які мають розвиватись у містах-мільйонерах. Особливо вирізняються такі галузі, як кондитерська, хлібопекарська, пивоварна, м'ясна, молочна.

У Києві працюють три домобудівні комбінати та підприємство "Будіндустрія". Добре розвинені деревообробна та поліграфічна галузі.

До Київської промислової агломерації належить багатогалузевий промисловий центр Бровари. Тут розміщені підприємства машинобудування, порошкової металургії, алюмінієвих будівельних конструкцій, виробництва пластмас, деревообробки, легкої і харчової галузей. Усі вони мають виробничі зв'язки з київськими підприємствами і виконують важливі функції у розвитку Київського промислового утворення.

Значними промисловими центрами є Фастів і Бориспіль. Фастів - це не тільки промисловий центр, а й великий залізничний вузол. У місті розташовані заводи машинобудування, меблева і швейна фабрики, кілька підприємств будівельної індустрії та харчової промисловості. Фастівський залізничний вузол здійснює велику роботу з вантажообігу в межах Південно-Західної залізниці.

Бориспіль - промисловий центр, що знаходиться на схід від Києва на авто- та залізничній магістралях харківського напрямку. Провідними галузями промисловості є легка, харчова та будівельна індустрія (швейна і ворсова фабрики, молочний і продовольчих товарів заводи, залізобетонне підприємство). Поблизу міста функціонує міжнародний аеропорт.

На північний захід від Києва розташовані промисловий центр Ірпінь та населені пункти Буча і Ворзель, а на південний захід - промисловий центр Боярка. У промислових центрах розташовані філії Київських машинобудівних заводів, працюють підприємства меблевої, шкіргалантерейної, легкої та харчової галузей промисловості.

На південний захід від Києва розміщений Васильків - багатогалузевий промисловий центр із переважанням галузей машинобудування (завод холодильників та "Електропобутприлад"), легкої промисловості (шкіряний завод і шкіряне об'єднання, фабрика художніх виробів і майоліковий завод), харчової промисловості (цукрової, м'ясної, молочної).

До складу Київської промислової агломерації належить гідровузол поблизу міста Вишгород - Київська ГЕС і Київська ГАЕС. Він відіграє важливу роль в енергопостачанні Києва і приміської зони.