Ринок і ресурси споживчих товарів - Офіленко Н.О. - 1.3.4. Вирощування хмелю для пивоваріння і виробництво з нього дріжджів, лікарських препаратів та косметичних засобів, лаків і фарб

Хміль - це рослина рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих. Всі види хмелю швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки. Цвіте у червні - серпні. Плід - яйцеподібний стиснений, білувато-сірий горішок, дозріває у вересні.

Суцвіття хмелю містять хмеледубильну кислоту, камедь, алкалоїд, лупулін, смоли, флавоноїди, вітамін А та С. Молоді пагони й листки хмелю використовують для салатів і зелених борщів.

"Шишки" хмелю містять ефірну олію, гіркі речовини, холін, аспарагін, органічні кислоти, смоли, жовтий пігмент, алкалоїдоподібні речовини з наркотичною дією.

Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощування хмелю називається хмелярством.

Лупулін хмелю перешкоджає розвиткові патогенних мікроорганізмів, інші аналоги гірких кислот хмелю мають антибактеріологічні властивості.

Вирощуванням і переробкою хмелю в нашій країні займається хмелепромисловий комплекс.

Хмелепромисловий комплекс - це взаємопов'язана сукупність підприємств і організацій, діяльність яких зосереджена на вирощуванні, обробці, транспортуванні, зберіганні та використанні хмелю. Базовою галуззю цього комплексу є хмелярство. До хмелепромислового комплексу належать також підприємства, що постачають сільськогосподарську техніку, хмелесушарні тощо.

Хміль є цінною сировиною для пивоваріння. Хміль є обов'язковою складовою пива, тому головним споживачем хмелю є броварна промисловість. Не зважаючи на ріст світових обсягів виробництва пива, виробництво хмелю скорочується. Це пов'язують з олігополізацією броварної промисловості, наслідком якої є низька ціна на сировину.

Крім того, його використовують для виготовлення дріжджів, лікарських препаратів та косметичних засобів, лаків, світлостійких фарб.

В суміші з деякими іншими речовинами хміль можна використовувати як антисептик при зберіганні плодів та овочів. Бджоли збирають з хмелю пилок, іноді медяну росу.

Стебла хмелю дають світло-буре міцне волокно, придатне для грубої пряжі та мотузок. їх використовують також для плетіння, як підв'язувальний матеріал у садівництві, для виробництва низьких сортів паперу. Добрі якості має картон, виготовлений з хмельової дробини і паперових відходів.

Хміль є важливою сільськогосподарською культурою, цінною сировиною для харчової та парфумерної промисловості, фармакології, косметики. Для технічних потреб заготовляють жіночі суцвіття - "шишки", які називають ще "хмельовим борошном". Збирають шишки до запліднення хмелю в середині серпня, коли вони набувають зеленувато-жовтого забарвлення. Зривають їх разом з плодоніжками і сушать у тіні. Висушену сировину пакують у паперові мішки і зберігають у сухих прохолодних приміщеннях.

У ветеринарії хміль використовують для лікування водянки тварин.

В медицині препарати хмелю заспокійливо діють на центральну нервову систему, проявляють сечогінну, гіпотензивну, протиалергічну, протизапальну, антимікробну, жовчогінну, противиразкову, болевтамувальну, фунгіцидну, естрогенну властивості, стимулюють апетит.

Застосовують при вегетосудинній дистонії, аменореї, естрогенній недостатності яєчників, хворобах печінки, селезінки, міокардиті, гіпертонічній хворобі, збудженнях, виразках, лишаї, раку шкіри, ревматизмі, для миття голови при облисінні.

Ефірна олія хмелю входить до складу препарату валокордину, що застосовується при серцево-судинних хворобах. Вона містять близько 200 різних компонентів, з характерним ароматом.

Посіви хмелю зосереджені переважно на Правобережній Україні (Житомирська, Київська, Вінницька, Хмельницька, Рівненська, Чернігівська, Львівська області). Приблизно 2/3 усіх хмільників та валового збору суцвіття хмелю в Україні зосереджено у Житомирській області.

2006 року у світі було зібрано 85 600 т хмелю, 30 % світового виробництва припадає на Німеччину, найбільшим продавцем хмелю є Вагіп-Наа8-Огоир (майже 30 % світового урожаю). 1997 року у світі було засаджено 77 000 га хмелем, а 2006 - лише 50 000 га. Це зумовлено як підвищенням ефективності так і зміною клімату, за останні роки врожаї хмелю впали у зв'язку з потеплінням в традиційних регіонах вирощування хмелю.

Вирощування хмелю в Україні з кожним роком зменшується, тому що це одна із галузей, яка не приносить великих прибутків.

Напрямами подальшого розвитку хмелепромислового комплексу є підвищення технічного рівня виробництва, виведення нових селекційних перспективних сортів хмелю і створення розсадників у хмелегосподарствах, впровадження інтенсивних технологій вирощування та обробки хмелю, оптимізація розміщення хмільників з метою найповнішого використання природно-кліматичних умов.