Контролінг - Давидович І. Є. - 1.4. Мета і завдання контролінгу

Контролінг можна визначити як систему перевірки того, наскільки успішно підприємство просувається до своєї мети. У випадку відхилень від мети приймаються коригуючі дії. Враховуючи багатогранність системи контролінгу, різні автори по-різному визначають мету контролінгу. Дамо характеристику усього того, що, на наш погляд, може служити метою контролінгу.

Так, мета контролінгу зводиться до підтримання ефективного функціонування підприємства, вона визначається вищим керівництвом і може уточнюватися залежно від змін факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, в якому функціонує підприємство. Метою може бути висока якість продукції, завоювання частки та розширення ринку продажу, зниження витрат на виробництво, зниження цін. збільшення прибутку, незалежність віл кредиторів.

Метою контролінгу є також й діагностування фактичного техніко — економічного і фінансового стану, порівняння його з прогнозованим, виявлення тенденцій і закономірностей розвитку економіки підприємств у відповідності до головної мети та попередження негативного впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на фінансовий результат та становища на ринку.

Іншими словами, контролінг є системою спостереження та вивчення поведінки економічного механізму конкретного підприємства і розробки шляхів для досягнення мети, яку воно ставить перед собою. Стан контрольованих об'єктів визначається кількісними, якісними, структурними, часовими і просторовими характеристиками.

Ключовим поняттям у визначенні мети контролінгу є тенденції і закономірності економіки підприємства, його техніко — економічного та фінансового стану. Говорячи про економіку, слід мати на увазі, що мова йде, насамперед, про використання його активів та пасивів, а інформація показує тенденції і закономірності розвитку. Діагностування техніко — економічного та фінансового стану можливе за умови забезпечення фактичною обліковою та іншими видами інформації про об'єкти і зіставлення її з плановими показниками.

Метою контролінгу може бути й отримання даних, їх обробка і трансформація в інформацію для управління та прийняття рішень. Така інформація є нестандартною, призначається для виявлення тенденцій і закономірностей явищ і процесів у діяльності підприємства, допомагає розробити заходи, які забезпечують його життєдіяльність.

Контролінг є системою інформації, яка сприяє забезпеченню тривалого існування підприємства, він націлений на майбутнє. Той, хто тримається за старе, залишається з його наслідками, а завдання грамотних менеджерів полягає у тому, щоб завчасно пристосуватися до нових обставин. Проте досвід свідчить, що в більшості випадків менеджери не розуміють необхідності адаптації до нових реалій життя, не відчувають прискорення темпу змін. Якщо проблема пристосування зводиться до темпу технічних перемін, то немає іншої альтернативи, як звернутися до науки за її вирішенням.

Основними завданнями системи контролінгу слід вважати:

• планування (методологію і організацію);

• облік (збір та обробку інформації);

• контроль (порівняння планових і фактичних значень показників);

• сервісне забезпечення управління (збір, обробку, інтерпретацію, консультування);

• спеціальні системи спостереження (маркетинг, моніторинг змін у зовнішньому середовищі).

Наведені завдання є досить загальними і у зв'язку з цим відомий вітчизняний науковець М. С. Пушкар наводить по кожному аспекту формулювання більш конкретних завдань контролінгу [55, с. 47—48].

Так, у частині планування головними завданнями контролінгу автор вважає такі:

— створення нормативної бази для прогнозування розвитку фірми;

— сприяння розробникам стратегічних планів у визначенні цілей організації та напрямків розвитку;

— координація робіт з планування і складання бюджетів;

— участь у визначенні кількісних і якісних параметрів роботи підприємства на стратегічний період;

— узгодження проміжних цілей і планів та складання загальних стратегічних планів.

У галузі обліку завдання контролінгу вимагають:

— створення сучасної системи інформаційного забезпечення та звітності задіяних у стратегічному процесі управління відповідальних осіб;

— визначення специфічних потреб менеджерів у необхідній інформації та звітності;

— періодичного подання інформації щодо відхилень фактичних значень показників від планових;

— подання керівництву підприємства звітів з поясненням факторів, що спричинили відхилення;

— аналіз відхилень та обговорення із зацікавленими особами. У галузі інформаційно-аналітичного контролінгу необхідно:

— розробити архітектуру інформаційної структури;

- відібрати показники, носії інформації та канали їх передачі;

— визначити контрольні точки господарської та фінансової діяльності;

— скласти схему збору і систематизації найбільш значимих даних для прийняття рішень;

— розробити інструментарій для планування, обліку, контролю, аналізу і прийняття рішень;

— консультувати менеджерів з питань функціонування системи контролінгу.

Робота працівників служби контролінгу повинна спрямовуватися на такі галузі контролю:

— стратегічні цілі (кількісні та якісні);

— критичні умови зовнішнього та внутрішнього середовища, які лежать в основі стратегічних планів;

— вузькі і слабкі місця, які виявлені у процесі планування та аналізу роботи підприємства.

Контролінг дозволяє створити високоефективну систему управління підприємством і вирішити завдання його вдосконалення, але за умови розвитку економіки України в напрямі більш ширшого рівня свободи підприємництва; повної заміни державно-соціалістичної системи влади, прояви якої можна бачити ще й сьогодні, оскільки вона характеризується такими ознаками, як пауперизацією та люмпенізацією 60—70 % населення держави, високою питомою вагою карно-поліцейського та бюрократично-управлінського апарату (до 15 % населення); повного контролю над усіма джерелами прибутку; ліквідації усяких перешкод щодо ведення власного бізнесу і всілякого сприяння цьому тощо, народним капіталізмом, який повинен базуватися на демократичній системі влади, здоровій конкуренції, середньому класі та розвинутому приватному підприємництві.